Читати книгу - "Єретики Дюни"

— А блудниці не творять?

— Вони здебільшого намагаються контролювати свої світи за допомогою цієї сили.

— Здається, так вони й роблять.

— Ах, та які ж сили протидії вони викликають?

— Я не розумію.

— Ти знаєш про Голос і як він може контролювати людей?

— Але не всіх.

— Достеменно. Цивілізація, підвладна Голосу, впродовж тривалого періоду виробляє способи пристосування до цієї сили, запобігаючи маніпуляціям з боку тих, хто використовує Голос.

— Тож є люди, які знають, як опиратися блудницям?

— Ми бачимо безпомильні ознаки цього. І це одна з причин, чого ми тут, на Ракісі.

— Блудниці дістануться сюди?

— Боюся, що так. Хочуть контролювати ядро Старої Імперії, бо мають нас за легку здобич.

— Ти боїшся, що вони переможуть?

— Вони не переможуть, Шіано. Покладайся на це. Але нам вони на користь.

— Як це?

Тон Шіани був відлунням шоку самої Тарази, коли вона почула ці слова від Одраде. Про що здогадується Одраде? Наступної миті Тараза зрозуміла та задумалася, чи урок так само зрозумілий молодій дівчині.

— Ядро статичне, Шіано. Ми вже тисячоліття перебуваємо в безруху. Життя і рух там «зовні», з людьми Розсіяння, що опираються блудницям. Мусимо робити все, щоб іще посилити цей опір.

Звук наближення ’топтерів вирвав Таразу із задуми. ДВС прибувають із Кіна. Поки ще на відстані, але звуки в чистому повітрі розносяться далеко.

Тараза мусила визнати, що методика навчання Одраде була доброю. Обмірковуючи це, вона оглядала небо, чекаючи появи ’топтерів. Вони, вочевидь, летіли низько й наближалися з іншого боку будинку. Неправильний напрямок, та, можливо, ДВС повезли на коротку екскурсію до залишків Тиранової стіни. Багато кого цікавило місце, де Одраде знайшла скарбницю прянощів.

Шіана, Одраде, Вафф і Тулушан повернулися до довгої кімнати зустрічей. Вони теж почули ’топтери. Шіана прагнула показати свою владу над червами. Тараза завагалася. Звук, з яким наближалися ’топтери, був якимось тяжким. Може, вони перевантажені? Скількох спостерігачів привезли?

Перший ’топтер з’явився над дахом пентхаузу, і Тараза побачила броньовану кабіну пілота. Розпізнала зраду ще до того, як перший промінь вистрелив із машини, вціливши їй у ноги. Вона тяжко впала на дерево в горщику. Ноги було відтято по коліна. Наступний промінь пронизав її, під кутом відтявши стегно. ’Топтер з різким ревінням двигунів пролетів над нею і звернув ліворуч.

Тараза вчепилася за дерево, відсуваючи вбік агонію. Їй вдалося більш-менш зупинити кровотечу, але біль був неймовірним. Хоча й не таким сильним, як в Агонії прянощів, нагадала вона собі. Це допомогло, та вона знала, що приречена. Чула крики й численні звуки насилля з усього музею.

«Я перемогла!» — подумала Тараза.

Одраде стрілою вилетіла з пентхаузу та схилилася над Таразою. Вони не обмінялися й словом, але Одраде показала, що зрозуміла, приклавши чоло до Таразиної скроні. Це був споконвічний знак Бене Ґессерит. Тараза почала переливати в Одраде своє життя — Інші Пам’яті, надії, страхи… все.

Одна з них ще може врятуватися.

Шіана стежила з пентхаузу, залишаючись там, де їй наказано чекати. Вона знала, що відбувається в саду на даху. То була найвища таємниця Бене Ґессерит, і це розуміла кожна постулантка.

Вафф і Тулушан, які вийшли з кімнати, коли почалася атака, не поверталися.

Шіана здригнулася, нажахана розумінням.

Зненацька Одраде підвелася і помчала назад до пентхаузу. Її очі дивилися дико, але рухалася вона обдумано. Підплигуючи, ловила світлокулі, хапала їх за шнури з’єднань і збирала у в’язки. Всунула кілька таких в’язок Шіані в руки, і та відчула, як її тіло легшає, здіймаючись угору на силових підвісках світлокуль. Збираючи нові й нові групи світлокуль і тягнучи їх за собою, Одраде поквапом дісталася вужчого кінця кімнати. Там у стіні були ґратки, їх вона й шукала. З допомогою Шіани вийняла ґратки з пазів, відкривши вхід до глибокої вентиляційної шахти. При сяйві пучка світлокуль видно було грубі внутрішні стіни шахти.

— Тримай кулі поблизу, щоб досягти найбільшого ефекту поля, — промовила Одраде. — Відштовхуючи їх, спускатимешся.

Шіана затисла шнури з’єднань у спітнілій долоні та перестрибнула через край отвору. Полетіла вниз і лише тоді злякано притисла кулі якомога ближче. Світло вгорі над нею підказувало, що Одраде рухається слідом.

Спустившись на дно, вони опинилися у приміщенні з помпами. Тут шуміли численні вентилятори, але звуки насилля звідусіль перебивали їхній шум.

— Мусимо дістатися до не-кімнати, а звідти в пустелю, — сказала Одраде. — Усі ці машинні приміщення з’єднані між собою. Прохід знайдеться.

— Вона мертва? — прошепотіла Шіана.

— Так.

— Бідна Мати Настоятелька.

— Тепер я Мати Настоятелька, Шіано. Принаймні тимчасово. — Вона вказала вгору. — Це блудниці напали на нас. Нам слід поспішати.

***

Світ живим належить. Хто живі оті?

Мчали ми крізь темряву до тепла і світла,

Вітром вона стрілася на моїй путі,

Ще живий ополудні, згинув я з цим вітром.

Хто з тіла в дух здіймається, той падіння знає,

Слово світ пронизує, світло всесіяє.

Теодор Ретке (Історичні цитати: Дар-ес-Балят)

Теґові знадобилося небагато вольових зусиль, щоб перетворитися на вихор смерчу. Нарешті він розпізнав природу загрози з боку Всечесних Матрон. Розпізнання узгоджувалося з неясними вимогами, які ставила йому новоздобута ментатська свідомість, що прийшла разом із посиленням швидкості.

Жахлива загроза вимагала жахливих контрзаходів. Забризканий кров’ю, він мчав крізь будівлю штаб-квартири, вирізуючи всіх, кого зустрічав.

Як він довідався від своїх бене-ґессеритських учителів, великою проблемою людського світу було керування прокреацією. Несучи знищення крізь будинок, він чув слова своєї першої вчительки: «Ти можеш думати про це лише як про сексуальність, та ми воліємо основоположний термін: прокреація, продовження роду. Ця сила має багато аспектів та різновидів і, вочевидь, необмежену енергію. Емоція, звана “коханням”, — лише один дрібний її аспект».

Теґ розтрощив горлянку чоловікові, що нерухомо стояв йому впоперек дороги, і врешті знайшов кімнату керування захистом будинку. Там сидів лише один вартовий, його рука ось-ось мала торкнутися червоної кнопки на консолі перед ним.

Теґ рубонув лівою долонею і майже відтяв йому голову. Тіло повільно відхилилося назад, із розрубаної шиї текла кров.

Сестринство цілком слушно називає їх блудницями!

Маніпулюючи величезною енергією прокреації, можна завести людство майже куди завгодно. Можна схилити людей до дій, які вони самі вважали неможливими. Один із учителів Теґа сказав це прямо: «Ця енергія мусить мати вихід. Якщо її закоркувати, стає смертельно небезпечною. Якщо скерувати її у певне річище, змете все на своїй дорозі. Це найвища таємниця всіх релігій».

Виходячи з будинку, Теґ усвідомлював, що залишив за собою понад п’ятдесят тіл. Останньою жертвою був солдат у камуфляжному однострої, що стояв у відчинених дверях, вочевидь, збираючись увійти.

Коли Теґ біг, минаючи начебто нерухомих людей та автомобілі, його