Книги Українською Мовою » 💙 Містика/Жахи » Ліс втрачених душ, Дмитро Євтушенко 📚 - Українською

Читати книгу - "Ліс втрачених душ, Дмитро Євтушенко"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Ліс втрачених душ" автора Дмитро Євтушенко. Жанр книги: 💙 Містика/Жахи. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 124 125 126 ... 150
Перейти на сторінку:

Натібріс проводила тильною стороною пальців по своєму тілу, від плечей і вниз. Одразу за її пальцями з’являвся сарафан, в якому вона була, перебуваючи безтілесною сутністю. Знадобилося всього кілька кроків, щоб сарафан приховав її наготу.

— Зупинися! — першим відреагував Степан, він нарешті піднявся, і по ногах прокотилося неприємне поколювання. Він пройшов останні десять метрів доріжкою і вийшов на край галявини. Одразу за ним з'явився Андрій.

— Ну, як я вам? — щиро поцікавилася дівчина. — Правда, витвір мистецтва?!

— Не підходь! — рука трохи тремтіла, але Степан намагався це приховати, притримуючи пістолет знизу.

— Та чого ви такі напружені? От, краще доторкніться до руки, це ж справжнісінька шкіра… — Натібріс витягнула руку вперед і зробила ще кілька кроків до чоловіків.

Степан вистрілив.

Катя добігла до сходів майже наосліп, дим заполонив весь третій та другий поверхи і почав проникати на перший. Постійно кашляючи, вона максимально обережно спустилася сходами. В голові трохи паморочилося, а легені горіли від диму.

Нарешті вона опинилася в коридорі і бачила вхідні двері. Попри похитування, вона намагалася якомога швидше опинитися на свіжому повітрі.

Повільно перший поверх почав заповнюватися ледь помітною імлою. Каті доводилося притримуватися за стіни, щоб не впасти і не втратити свідомість. Чистого повітря в легені потрапляло все менше. А до виходу залишалося якихось п’ять метрів.

— Ось ти де… — в дверях з’явився Євсій. — Що ти тут робиш? — запитав раніше, ніж побачив, що будинок заповнюється димом. — Що ти наробила?! — тепер в голосі було не здивування, а лють.

Не встигнувши щось обміркувати, Євсій схопив Катю за шию і почав її душити. Попри свій зріст, сили в ньому було багато. З останніх сил вона вдарила його коліном прямісінько між ніг, тож чоловік послабив хватку, і їй вдалося вирватися.

Хитаючись, Катя змогла дістатися вхідних дверей. Саме в цей момент почувся постріл. Від несподіванки і нерозуміння того, що вона щойно почула, завмерла.

Цього часу було достатньо, щоб біль від удару в пах почав відступати. Євсій повільно підійшов до Каті, схопив за плечі, і виштовхнув її на поріг. Як тільки вона впала на дошки, свідомість залишила її.

1 ... 124 125 126 ... 150
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ліс втрачених душ, Дмитро Євтушенко», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Ліс втрачених душ, Дмитро Євтушенко"