Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Чумацький шлях 📚 - Українською

Читати книгу - "Чумацький шлях"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Чумацький шлях" автора Володимир Кирилович Малик. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 126 127 128 ... 157
Перейти на сторінку:

– Не сумуй, синку! Якось воно буде! Головне – Катря жива! А там дивись – і випустять її…

– Та я не сумую, тітонько… Сама туга серце в’ялить…

Він хотів ще щось сказати старій, та раптом від колодязя долинув Керімів скрик:

– Івасю!

– Івась оглянувся.

– Що там?

– Та витягнув двоє відер води, а третього не подужаю… Мабуть, круком[16] за нижню цямрину зачепив. Або за корягу якусь…

– Чекай, я допоможу!

Вони вдвох ухопилися за крука – потягли вгору. Крук піднімався важко, але йшов. Хлопці тужилися щосили, ніби внизу почепилося кам’яне жорно.

Івась пожартував:

– Так ми з тобою увесь зруб нижній витягнемо! І що воно там за чортяка?

Він заглянув у колодязь. Світло-голубого шматочка неба у воді, як це буває у глибокій криниці, не видно, ніби щось його затуляє темне. Чути, як дзюрчить вода.

– Не попускай! Тягни! – загукав Керім. – Бо я впущу!

Івась знову вхопився за жердину і щосили потягнув догори.

Важкий тягар поволі піднімався з глибини. Нарешті зрівнявся зі зрубом. На нього упало світло.

– Якийсь лантух, чи що? – здивувався Керім.

– Та ні, це не лантух! – скрикнула раптом Параска. – Це… Боже, це ж людина! Утопленик! Кладіть його на землю!

Хлопці ухопили утопленого, що зачепився ременем за крука, перетягнули через цямрину і поклали на сніг. Перевернули горілиць. І тут Параска сплеснула руками.

– Господи! Та це ж Василь! Це його одяг! Його чуб!

Івась аж оторопів. Пильніше глянув на обличчя утопленика. Воно було розбухле, спотворене. Очі широко розплющені, аж вирячені. Шкіра у виразках, мов поїдена хробаками… І все ж у ньому щось є Василеве: його вузьке чоло, чорний чуб, хрящуватий ніс… Так, це він! Ось і родимка біля вуха!

– Так, це він! Василь! – підтвердив Івась. – Тут ніякого сумніву бути не може… Як же він опинився у колодязі? Сам стрибнув чи його вкинули?

Параска розвела руками. Керім стенув плечима. Та й Івась сам добре розумів, що ніхто не відповість на його запитання.

Василь на морозі швидко дубів, покривався скляною ожеледицею і ставав більше схожим на самого себе. Тепер уже ніякого сумніву не було, що це він.

– Що ж будемо робити? – запитала Параска. – Таке лихо! Все ще сподівалися, що він десь живий, а виходить, три місяці лежав у колодязі… А я й не знала – брала воду! О Боже! Куди ж тепер його?

– Треба йти до судді, – розміркував Івась. – Без його дозволу ховати не можна…

Тут зненацька закалатав на сполох дзвін – бем, бем, бем! Та так швидко, так тривожно!

Параска схопилася за серце.

– Ой, лишенько! Знову десь горить!

Хлопці переглянулись: тривога закликала до дії.

– Їдемо? – спитав Керім.

– Їдьмо! – Івась скочив у сідло. – Тітко Параско, попильнуйте тут, щоб часом собаки не пошматували Василів труп!

Вони виїхали на вулицю і повернули до майдану. З усіх усюд бігли люди.

– Де горить? – зупинився Івась біля бабусі, що, спираючись на ціпок, дрібуляла й собі на майдан.

Бабуся підвела вицвілі очі.

– Ніде не горить, синку, ніде!

– А чого ж б’ють на сполох?

– Скликають людей – відьму палити!

– Відьму палити? – У Івася тьохнуло серце. – Яку відьму?

– Таж ту, що підпалила місто… Покійного Хуржика наймичку…

Вона хотіла й ще щось додати, але Івась так ударив коня, що той перейшов зразу у чвал. Керім поспішив за ним.

6
1 ... 126 127 128 ... 157
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Чумацький шлях», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Чумацький шлях"