Книги Українською Мовою » 💛 Любовні романи » Уламки паралелі, Лаванда Різ 📚 - Українською

Читати книгу - "Уламки паралелі, Лаванда Різ"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Уламки паралелі" автора Лаванда Різ. Жанр книги: 💛 Любовні романи / 💙 Любовне фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 126 127 128 ... 136
Перейти на сторінку:

Але вона все одно спробувала:

- А моя інтернатура? Мені й так через два місяці доведеться зробити перерву заради малюка. Я так ніколи не стану лікарем, якщо мене кожен раз будуть в бункер ховати! Хелле, яке діло якимось чужинцям арахноідам до мене? Вчора я ще їздила на практику, а завтра все, світ сповнений небезпеки?

- За Павуком могли стежити. Від Іва можна очікувати будь-якого мстивого гівна, він і так два роки терпів, спостерігав . Так що до мого повернення ти залишишся в бункері і ніяких заперечень! Мені так буде спокійніше.

Сара лише розчарувано похитала головою.

- І не сподівайся, що зможеш підглядати за тим, що відбувається через канал зв'язку, - продовжував Хелл. - У моменти пікової напруги або небезпеки отримати поранення, арахноіди ставлять блоки, щоб не порвати відчуття всього іншого гнізда. Навіть Павук перед майбутньою бійкою завжди закривається. ... Він ... кохає тебе, Саро. І тепер мене це злить, - з гіркотою прошепотів Хелл.

- Тому він і дав мені шанс вижити і відпустив тебе, - похитала головою Сара, м'яко вивільняючись з його обіймів. - Він прийшов допомогти, щоб потім знову піти рятувати своїх мутантів. А ми з тобою залишимося тут, радіти світу шоколадних батончиків. ... Мені потрібно прилягти, Хелле, я не спала всю ніч.

Але як тільки Сара торкнулася подушки і закрила очі - вона намацала зв'язок, чітко побачивши перед собою Павука, який стояв на березі озера.

- Не забула значить, як це робиться. У тебе знову вийшло, - посміхнувся він. Він чекав на неї. - Не старайся часто, пам'ятай, для людини це небезпечне навантаження.

- А ти не забув, що скоро мій день народження, день нашої першої зустрічі, - в свою чергу посміхнулася Сара, обіймаючи його очима, не в змозі відвести погляд, прив'язавшись до його образу вузлом, що не розсікається ніякими способами.

- Я нічого не забув. Як і ти, - підняв він брову. - Я хотів, щоб ти була щаслива і ти стала. Спасибі, Саро. Мене втішає, що ти щаслива і кохана. А майбутня дитина - це взагалі межа понад мрій! - хмикнув Павук, в свою чергу не в змозі надивитися на кохану дівчину.

Сара спробувала посміхнутися тремтячими губами, потім потягнувшись до нього, не втрималася і обійняла, відчуваючи дотики майже реальними. Руки Павука не змусили себе довго чекати, стиснувши її міцніше.

- Ти так змарнів та схуд. Ти змучений.

- Зате ти виглядаєш апетитно.

- Де ти втратив мізинець?

- Так, зчепився з одним дегом.

- Ти ж обіцяєш мені бути обережним та берегти себе?

- Якщо ти пообіцяєш мені теж саме, - пошепки відповів він їй.

- Ти ж прийдеш попрощатися, перед тим, як повернутися назад?

- Саро, - зітхнув Павук. - Саро, це пекельно боляче. ... Я не знаю, чи варто мучити себе і ... тебе.

Він не міг помилитися в цьому почутті, зв'язок лише підкріплював відчуття - вона не втратила любові до нього. Любов дихала її грудьми, любов дивилася на нього її очима. Схлипнувши, Сара притулилася до його плеча.

- Робе, іноді я думаю, щоб було якби я залишилася з тобою, не прийми ти тоді таке рішення.

- Давненько мене так не називали. ... Я страждав би куди сильніше, Саро, бачачи, як той світ добиває тебе. Тому я не шкодую про прийняте рішення. ... Я шкодую, що до сих пір не здох.

Відштовхнувшись, сповнена емоціями, Сара перервала зв'язок. Але через кілька секунд вже він знайшов її.

- Я кохаю тебе, Саро, - побачила вона його перед собою. - І цього нічого не змінить. Але вибір зроблено. І я поважаю ваші з Хеллом почуття один до одного, - сказав і зник. А на її подушку скотилося кілька великих сльозинок відчаю. Сара не розуміла, як люблячи Хелла, можна ось так одержимо продовжувати кохати Павука.

Весь наступний день вона майже в обнімку просиділа з Хеллом, не шукаючи зв'язку ні з Павуком, ні з братами. Хелл намагався базікати на абстрактні теми, в черговий раз обирати ім'я для сина, радити що подивитися або почитати, поки вона буде чекати його в бункері. Вони багато цілувалися, кохалися, вона змирилася з його умовою, а потім вони заснули, якби не майбутнє розставання, майже щасливими.

Рано вранці Хелл поїхав і з тієї самої секунди потягнулися довгі години напруженого очікування. У такому стані у неї рука не піднімалася ні книгу взяти, ні пульт, навіть їжа і та вставала грудкою. Сара вимірювала кроками кути, мало не лізла на стіни по діагоналі , впиралася лобом в ненависні двері. Незрозумілий страх раптом зайняв весь простір.

{ touchstart', function (e) { Reader.stars.sendRating(e.target.value); }); });
1 ... 126 127 128 ... 136
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Уламки паралелі, Лаванда Різ», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Уламки паралелі, Лаванда Різ"