Читати книгу - "Біблія"

8 А Левія благословив словами: І тумим* твій і урим* твій будуть для чоловіка твого побожного, котрого ти спокушував в Массї, і заводив сварку при водах Мериви;

9 Що про батька свого і про матїр свою мовчав: Я не бачу його; і що не знав братів своїх, і нїчого не знав про синів своїх. Вони бо хоронили слово твоє і пильнували завіту твого.

10 Будуть вони навчати Якова присудів твоїх а Ізраїля закону твого; вони приносити муть кадило перед тобою і всепаленнє на жертівнику твому.

11 Благослови, Господе, достатки його, а праця рук його нехай буде люба тобі; трощи бедра тим, що встають проти його, і ненавидників його, щоб ужони більше не встали!

12 А про Бенямина промовив: Він у Господа коханець і жити ме в його безпечно! Він хоронить його по всякий день і між рамями його він відпочине.

13 А про Йосифа промовив: Благослови, Господе, землю його найбільшим даром небесним, росою, і дарами землї, що внизу;

14 І найкращими плодами року і місяцїв;

15 І найроскішнїйшими плодами правічних гір і найцїльнийшими плодами горбів вічних;

16 І всїми скарбами землї і всїми достатками її; - і ласка того, хто в терновому кущі явився, нехай зійде на голову Йосифа, на тїмя найлуччого із братів своїх!

17 Сила його буде як первака бугая, а роги його як роги в буйвола. Підобє він ними всї народи аж до кінців землї: Се тьми Ефраїмові і тисячі Манассієві.

18 А про Зебулона промовив: Радуйся, Зебулоне, в походах твоїх, а ти, Іссахаре, в шатрах твоїх!

19 Вони будуть зазивати народи на гору, і там приносити жертву справедливостї; вони бо будуть вжиткувати достатки моря і закриті в пісках скарби.

20 А про Гада промовив: Благословен той, хто дасть простір Гадові! Як левиця розлїгся, і трощить руку і голову.

21 Вибрав він собі саму перву частину землї, там бо пай законодавця для його призначений, і прийшов він поперед народу, і сповнив правду Господню і присуди його над Ізраїлем.

22 А про Дана промовив: Дан, се левчук, що стрибає із Базана.

23 А про Нафталїя промовив: Нафталїй ситий ласкою і сповнений благословеннєм Господа! Полуднє й море будуть займище його!

24 А про Ассера промовив: Ти, Ассере, благословен будь синами; будь він любий браттю свому і в олїї нехай полоще ноги свої!

25 Із зелїза і мідї будуть в тебе замки; і, поки життя твого, поти буде сила твоя.

26 Нема над Бога Ізрайлевого, що несеться на небесах тобі на поміч, і в славі своїй на облаках.

27 Твоя пристань Бог предвічний, і ти на руках його вічних; і він жене ворогів твоїх перед тобою і рече: Нищ їх!

28 Безпечно живе проживає Ізраїль, живе собі народ Якова окроме в сьвітї, в землї багатій хлїбом і вином; а небеса його благословлять його росою.

29 О, блажен єси, Ізраїлю! Де такий нарід, як ти, що спас тебе Господь, щит помочі твоєї і меч слави твоєї? Вороги твої будуть піддобрюватись тобі, а ти ступати меш по горах їх.

Повторення Закону 34

1 І зійшов Мойсей з Моабового поділля на Небо гору, на верх Пізги, що проти Ерихону. І показав йому Господь усю Гілеад землю до Дану,

2 І всю землю Нафталїя, і землю Ефраїма і Манассії, і всю землю Юди, до западнього моря;

3 І полуднє й околицю Йорданї, поділлє Ерихону, міста пальмового, до Зоару.

4 І промовив до його Господь: Се та земля, що я про неї клявся Авраамові, Ізаакові й Яковові, словами: Надїлю її твойму насїнню. Дав я тобі побачити її твоїми очима, та не прийдеш туди.

5 І вмер там Мойсей, Господень раб, у Моаб землї, по слову Господньому.

6 І він поховав його в долинї, в Моаб землї, проти Бет-Пеору; і по сей день нїхто не знає гробища його.

7 І було Мойсейові сто двайцять лїт віку, як вмер; очі його не потемнїли, і сила його не поменьшала.

8 І плакали по Мойсейові сини Ізраїля трийцять день на поділлї Моаба; і скіньчились днї плачу і смутку по Мойсейові.

9 Йозей ж Нуненко сповнився мудрим духом; бо Мойсей покладав на його руки свої; і стали слухати його сини Ізрайлеві, і сповняли все те, що заповідав Господь Мойсейові.

10 І не появивсь вже нїколи в Ізраїлї такий пророк, як Мойсей, котрого зав Господь лицем до лиця,

11 По всїх ознаках і чудесах, що велїв йому Господь сотворити в землї Египецькій над Фараоном і над рабами його і над цїлою землею його; кріпкої руки, і по всяких проявах великих і страшенних, що їх сотворив Мойсей перед очима всього Ізраїля.

Iсус Навин 1

1 Як же вмер Мойсей, раб Господень, сказав Господь Йозейові Нуненкові, слузї Мойсейовому:

2 Мойсей, мій раб, умер; оце ж рушай та й переходь із усїм народом сим через Йордань, у ту землю, що дам їм, синам Ізраїля.

3 Усяке місце, де ступите підошвою ноги вашої, надїлю вам, як обітував Мойсейові:

4 Від степу і Ливану та й до великої ріки, ріки Евфрата, уся земля Гетїйська аж до великого моря на захід сонця буде ваше займище.

5 Нїхто не встоїть перед тобою поки й віку твого. Як був я з Мойсейом, так буду й з тобою; не відхилю від тебе руки моєї і не полишу тебе.

6 Стій твердо й мужно: мусиш бо подїлити між сей народ сю землю, що я клявсь отцям їх надїлити у наслїдню державу.

7 Стій тілько твердо і ревно думай про те, щоб чинити притьма все по закону, що заповідав тобі мій раб Мойсей; не звертай з його нї праворуч, нї лїворуч; держи в голові добрий розум, що б нї задумав.

8 Сю книгу закону повсячасно мусиш держати в устах і міркувати про неї день і ніч, щоб зважувати нею все, що в нїй визначено: тодї щаститись ме тобі у всїх задумах твоїх і будеш поступати