Читати книгу - "Вибрані твори"
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Вибрані твори" автора Сергій Володимирович Пилипенко. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.
Шрифт:
-
+
Інтервал:
-
+
Добавити в закладку:
Добавити
Перейти на сторінку:
належить? Кажуть, що легче піти на самогубство, ніж покинути палити цигарки. Легче зламати все життя, ніж поступитися повсякденним звичаєм.
Два коні[260]
Два коні везли віз на кручу, Вантажений, важкий, рипучий. Один — баский, крижастий, Другий — кволий, І дужому говорить: «Ну, як тебе не клясти? За тобою Я поспішати завжди мушу, Й візник мене нещадно пужить[261]. Від тебе маю гніт і батоги, Не хочу більш в супрязі йти І працювати тут надміру». Озвавсь візник до коней: — Вірю, Що кволий Батогів у мене більш приймає, Та воза другого я де придбаю? В супрязі ходять люди і народи, І тяжко слабшому, і шкода, І поки що несила Зробити так, Щоб всі свій віз возили І мали спільний шлях. Щастя[262]
До мудреця джиґун підходить І з посмішкою мовить: — Ти знаєш все, Вельмишановний, І, безумовно, Навчиш мене, Як щастя людського дізнати І шлях до нього натрапляти. Скажи, чекаю нетерпляче! — Гаразд! Навчу, юначе, І покажу дорогу! Ось слухай-но:
І було багато таких тисяч в таких одиницях. Вони були дочки жовтня, а може — народилися й раніш.
Київ, березень 1922 р.
БайкиДва коні[260]
Два коні везли віз на кручу, Вантажений, важкий, рипучий. Один — баский, крижастий, Другий — кволий, І дужому говорить: «Ну, як тебе не клясти? За тобою Я поспішати завжди мушу, Й візник мене нещадно пужить[261]. Від тебе маю гніт і батоги, Не хочу більш в супрязі йти І працювати тут надміру». Озвавсь візник до коней: — Вірю, Що кволий Батогів у мене більш приймає, Та воза другого я де придбаю? В супрязі ходять люди і народи, І тяжко слабшому, і шкода, І поки що несила Зробити так, Щоб всі свій віз возили І мали спільний шлях. Щастя[262]
До мудреця джиґун підходить І з посмішкою мовить: — Ти знаєш все, Вельмишановний, І, безумовно, Навчиш мене, Як щастя людського дізнати І шлях до нього натрапляти. Скажи, чекаю нетерпляче! — Гаразд! Навчу, юначе, І покажу дорогу! Ось слухай-но:
Перейти на сторінку:
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Вибрані твори», після закриття браузера.
Коментарі та відгуки (0) до книги "Вибрані твори"