Читати книгу - "Контракт на нове життя, Анна Ліє Кейн"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
- Іди всередину. Не дай йому втекти.
- Їй щось загрожує? - швидко спитав демон. – Мені варто викликати допомогу?
- Ні, - зітхнув ректор, опустивши голову. - Я сам викличу. Тільки затримай його, не дай вивести Елері.
Крайт кивнув і швидким кроком попрямував у особняк.
Дорайн сів на лаву, переконався, що ніхто на нього не дивиться, заплющив очі, зосередився і порушив закон Ізаріди.
***
Клод Сано сидів на саморобній гойдалці й насмішкувато коментував спроби дівчаток зачесати гриву примарного скакуна. Сім блакитних напівпрозорих сутностей невдоволено пирхали, мотали головами, били по землі копитами, але терпіли розправу. У світлі кількох ліхтарів коні здавалися іскристими та абсолютно нереальними.
Старшекурсники розташувалися неподалік. Вони розстелили пледи, розсілися на них, запалили над головами світлячки. Грали в карти, і просто спілкувалися, жартували і сміялися, але всі розмови постійно поверталися до вчорашнього турніру.
Фольт Уський періодично проходив повз, з відстані спостерігаючи за тим, щоб діти не накоїли шкоди.
- Кір, ну ти то чого лізеш на цю кобилу? - знову подав голос Клод. - Дівчата їй зараз хвіст візьмуться в косу заплітати й вона ... - Раптом задира осікся. Його тіло напружилося, а погляд став скляним. Зміненим голосом він сказав: - Так, містере ат Рогад, я чую вас.
Над галявою встановилася тиша. Студенти, увагу яких привернула коротка фраза, підводили голови, оберталися і здивовано прислухалися до голосу хлопчика, а він продовжував говорити з невидимим співрозмовником:
- Не боюся. Розумію. У Шедані? Але як нам… так, точно! Знайти Геррі?
Тут раптом вираз обличчя Клода змінився зі здивовано-переляканого на самовпевнений і хитрий:
- Не вчіть проклятого красти, ректоре, адже ми не вчимо вас керувати академією. Куди нам його привести? Так, запам'ятав.
Хлопчик кілька разів моргнув і сфокусував погляд на дітей, що оточили його. Напружену тишу розірвало тихе запитання:
- Що це було?
- Що-що, - передражнив Клод. - Скасовуються ваші косичкоплетіння. Скакуни нам потрібні, щоб дістатися столиці. Якийсь чмир із комірчини вкрав Геррі й сховав. Доведеться нам знайти цього пацюка.
Клод переказав ту коротку інформацію, яку розповів Дорайн. Усі, хто зібрався у дворі, слухали, не перебиваючи, і роздумували над тим, що їм робити.
- Як знайти маленьку куницю в такому величезному місті? - Занепокоєно ахнула Лара, притискаючись до своєї подруги Мії. Діти почали пропонувати варіанти, якими вони зазвичай користувалися у своїх таємних справах. Зав'язалася дискусія, але все зводилося до того, що їхній звичний Хаол разів у десять менший за Шедан, тому потрібно щось складніше.
- Відьомський зір, - видихнув Олівер, глянувши на Таїру. - Він приведе до цілі.
- Це заборонене чаклунство, - нагадала дівчина, схрестивши руки на грудях. Хлопець знизав плечима:
- Наш ректор подає нам поганий приклад, - виразно глянув на Клода, натякаючи на телепатію, і підсумував: - Це найшвидше, що ми можемо вигадати. Якщо рахунок йде на хвилини, то нам терміново потрібно в Шедан.
- По конях! - крикнув Клод, схопив брата за руку і потяг до одного з напівпрозорих скакунів.
***
Місто лякало своїм шумом та рухом. Воно не спало ні вдень, ні вночі. Діти намагалися триматися ближче один до одного. На столичних вулицях на них практично не звертали уваги. Примарні скакуни сховалися в кулонах, домчавши до міста Семи вітрів за чверть години.
Таїра тримала за руку Олівера і вела підлітків за собою. Клод ішов трохи попереду на протилежному боці вулиці, видивляючись жандармів.
- Тут, - зупинилася Таїра навпроти арки, що вела у внутрішній двір.
Тірен свиснув, подаючи сигнал Клоду, і хлопчик підбіг до них. Разом увійшли у двір, лише Лара залишилася біля арки, спостерігаючи за людьми, що проходили повз.
- Другий поверх, вікно з книгами на підвіконні, - сказала відьма й очі її перестали нагадувати штучні, здобули свідомість і почали рухатися. Діти примірялися до вікна.
- Я піду, - вирішив Клод. - Підсадіть.
- Я з тобою, - схаменулась Хейлі.
Дівчата створили ілюзію, що маскує, а Олівер і Тірен сконструювали магічні сходи, по яких діти піднялися до потрібного вікна. Відчинити замок вдалося легко. Клод і Хейлі тихо застрибнули в приміщення, але не встигли оглянути його, як раптом з центру кімнати здійнялося заклинання, що світилося, і рвонуло у вікно.
Йозеф використав охоронне плетіння, яке не було підв'язане на певну людину. Зробив це, щоб неможливо було вирахувати його господаря у разі виявлення. Тому воно не могло попередити заступника міністра по телепатичному зв'язку.
Але заклинання встигло лише вискочити за межі кімнати, коли його наздогнав потік енергії. З тихим пшиком плетіння розвіялося.
- Найшвидша рука Академії Проклятих, - з гідністю впер руки в боки Клод. Подібних "вартовиків" він бачив і знищив достатньо.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Контракт на нове життя, Анна Ліє Кейн», після закриття браузера.