Читати книгу - "Спалах, Ендрю Вебстер"

Для Святослава ці знаки, стануть в пригоді. Хоча поліція, ймовірно, ще не знала, на якому саме авто він утік, згодом змінити номери буде доречно. Вже на Закарпатті або після кількарічного затишшя, їх все одно у нього тепер аж п’ять.

Розкривши один із підроблених техпаспортів, Святослав переглянув фальшиві дані на «Daewoo Leganza». У документах зазначався чорний колір кузова, а місце реєстрації – Краків, Польща. Це чудово! Тепер він міг перефарбувати авто в більш зручний відтінок, який сприймався його очима нормально навіть без спалаху.

На самому дні, під номерними знаками, паспортами, аптечкою, одягом і взуттям, лежали набої для пістолета – три коробки, одна з яких була почата, майже наполовину порожня. Святослав добре розумівся на калібрах і відразу помітив, що ці набої надто малі для револьвера, подарованого йому Єфимом. У барабані хромованого залишалося чотири заряди – він перевіряв. Більше й не треба, а точніше, було б ідеально, щоб для зустрічі з Тімуром не знадобилися навіть ті, що є. Однак залишати набої Мерця в автомобілі Святослав не збирався – цілком імовірно, що саме кулями з цих коробок було вбито Лейлу.

Більше в тій імпровізованій схованці нічого не знайшлося. Святослав узяв коробки з набоями й вийшов із седана. Під кіоском «Краба-кава» він вирив невелику яму – якраз таку, щоб умістити всі коробки. Поклавши їх туди, перукар ретельно засипав яму землею.

Так, Святослав не помилився – це звалище магазинів та кіосків було ідеальним місцем для зустрічі з Тімуром, подалі від людських очей. Тут їх ніхто не потривожить, а якщо що – тіло можна легко сховати серед цього металобрухту. Тепер залишалося лише привести сюди сімнадцятого, як казав Єфим.

Сни – ось де Святослав хотів зустріти Тімура спершу, щоб провести свій «драфт». Якщо все, що він чув про сімнадцятого, було правдою, то для цього йому потрібно було лише заснути.