Читати книгу - "Ненависть при світлі, Роза Фаєр"

Вночі я спав дуже погано. Я б навіть сказав, жахливо. Постійно,при цьому, крутився і перевертався  Мене мучило те, що я не знав,де Єва.

А ще гірше..з ким. При цьому,я не вірив, що вона могла так вчинити. Це єдине, що тримало мене на ліжку в своєму будинку.

За інших обставин,я б,як останній ревнивий псих,чекав на неї під її вікнами. Та на щастя,вже не те століття.

Тому,я приставив слідкувати своїх хлопців. Правда, їхні постійні сповіщення про те, що вона так і не з'явилася ночувати, мене не дуже втішали.

І тільки, коли о четвертій годині ранку, мені написали, що вона в Святослава,я заспокоївся.

По ідеї там їй нічого не загрожує. Тому,далі я спокійно заснув. При чому, тільки на дві години. Так як роботи ніхто не відміняв.

Хоча я був дуже спокійним сьогодні. Бо Єва все ще була в брата. Хлопці дізналися, що там крім неї, Святослава і ще якоїсь дівчини нікого не було.

Це мене тішило. Та все ж тривожило те, що Єва саме після ночі зі мною, втекла до свого брата. Як я зрозумів,вона і сьогодні ночуватиме там.

Всередині зашкреботіли неприємні думки. Невже я настільки їй не сподобався. І тепер через це вона уникає мене.

Чи сховалася в брата, щоб обрізати всі наші можливі зустрічі в подальшому. Наче я маю здатися.

Проте, звідки їй знати про те, що я в курсі,де вона. Що Єва точно нікуди від мене не подінеться і не сховається.

Раптом, мені прийшов ще одний звіт від хлопців і доволі непередбачуваний. Виявляється, що сім'я Поводських забронювала чартерний рейс у Англію.

Пам'ятаю, що Святослав розповідав мені щось про родинний маєток. Так як, ім'я Єви було вказано у списку пасажирів,я зрозумів, що вона реально тікає від мене. Та хоча б світ за очі.

Це мене трохи вивело з себе..я вкотре відчув власну дурість. Якщо раніше я спокійно ставився до слабкості перед нею,то сьогодні вона мені вкрай не подобалася.

Проте, може варто подивитись з іншої сторони на всю цю ситуацію. Оскільки,я знову приймаю рішення не на зовсім холодну голову.

Що вже вилізло мені боком,а я не люблю двічі наступати на ті ж самі граблі...

Роблю вдих і видих. Потрібно заспокоїтися. Хоча це не дуже допомагає. Тому,почну діяти.

Набираю номер Святослава. В голові швидко перебираю варіанти причин свого дзвінка. Оскільки,ми з ним хоч і завели дружні стосунки та все ж просто дзвонити без приводу трохи занадто.

-Алло,-чую голос Святослава.

Правда,не тільки. В телефон мені доносяться чиїсь жіночі голоси і дзвінкий сміх. З впевненістю можу сказати, що один належить Єві.

Це мені подобається,а ще те, що ще одного чоловічого голосу я не чую.

-Привіт,це я Артур,-починаю розмову невпевнено. Проте,я хотів невимушено.

-Так,Артуре. Привіт, чому телефонуєш?-доволі привітно відповідає Святослав.

Він ніколи не тягне кота за хвіст. Мабуть,це була основна причина нашого партнерства. Він вів серйозні справи і був надійним,не займався незаконною діяльністю.

-Я хотів тебе дещо попросити особисте,-заходжу здалеку,бо ще докінця не визначився з легендою.

-Добре,я допоможу чим зможу,-все ще добродушно говорить Святослав.

А сміх на тій стороні стає все голосніше. Мені аж самому стало легше і я нарешті розслабився.

-Тоді слухай,я сьогодні вилітаю до Англії. Наскільки я знаю ти часто там буваєш. То можеш порадити мені місце,де краще зупинитися,- начебто вийшло правдоподібно.

Я сам став задоволенний від своєї брехні. Залишилося тільки дочекатися його відповіді.

-Найкращий готель це старий та добрий "Лондон". До речі,я теж завтра вилітаю до своєї сім'ї. І через два дні у нас відбудеться невелике свято.Якщо тобі вийде,то я запрошую тебе до родинного маєтку Поводських,-від останніх слів моє обличчя засяяло усмішкою.

Все пройшло навіть краще,ніж я очікував.

-Звісно,я постараюся прийти. Дякую за все,до зустрічі,-намагаюся говорити спокійно. При цьому, готовий зараз навіть скрикнути.

-Бувай,-відключається Святослав. 

Я ж відкидаю телефон в сторону. І так кажу:

-Так!

Точніше, кричу. Навіть,пританцьовую.

Одним словом,все складається чудово. Єва сама заганяє себе в мою пастку. Після цього вечера я вже точно нікуди її не відпущу. Проте,вже час збирати речі і взяти собі квиток..

Переліт був тривалий,але я нарешті зміг нормально виспатися. Оскільки,знав,де Єва і те, що я з нею скоро зустрінуся.

Звісно, ця раптова поїздка трохи була не в моїх планах. Зрозумійте мене правильно,я закохався і саме тому так вчинив. Так як вона варта того, щоб за неї боротися.

Проте,я ділова людина і такі "пустощі" трохи вибивають увесь механізм,який я будував вже десять років,з колії. При цьому,я не жадібний.

І знаю, що краще зараз пожертвувати декількома мільйонами, ніж втратити таку жінку. Мабуть,я собі б це не пробачив.

Більше того,я б її не забув і наврядчи ще таку зустрів. Звісно, зараз ви можете сказати мені,що я занадто пафосний.

А ще амбітний,категоричний, палкий і владний. Все це ч чудово знаю.

Та я однолюб. Сподіваюся, що ви розумієте з одного слова,що це означає. Точніше, важко описати всі мої емоції у цих семи буквах.

Тим цікавіше те, що всього лише ці декілька символів означають настільки багато.  Можете вважати мене дурнем або ж просто брехуном.

Типу,я бігаю за Євою лише тому що вона так себе веде. Відмовила мені ще з першої зустрічі.

Хоча на другій я все ж і затяг її в ліжко та вона всеодно втекла від мене на третій день.

Здається все це фарс і зіграло просто чоловіче его. Та хіба хтось може знати на всі сто відсотків, що коїться в голові іншого.

Від чого люди страждають і вкінці кінців згорають до тла. І лише потім виявляється те, що стало тому причиною.

Таким чином,я прошу вас не сміятися з мене чи думати, що я псих. Повірте,я сам чітко усвідомлюю, що роблю все трохи занадто.

Я ж не сліпий. Проте,я все-таки прошу мене просто зрозуміти і ввійти у становище людини, яка закохалася.

Яку вже не можна дістати, бо вона вже впала настільки низько,що Маріанська впадина здасться просто ямкою.