Читати книгу - "Моя не маленька слабкість, Талі Верне"

         Я планував поїхати сьогодні в офіс, але з приходом рисеняти, мої плани дуже сильно змінилися. Тут я зрозумів, що поняття не маю, як виглядатиме Лана і що одягнути мені. Зазвичай, я не надто цим переймаюсь – костюм на всі випадки життя. Але тут мені хотілося бути під стать Лані. Я знову знайшов інформацію від Артема, там мав бути її номер телефону.

        Данило: Рисеня, забув уточнити статус виставки. Що одягнути?

        Буквально одразу мені прилетіла відповідь, така ж різка, як і рисеня.

       Рисеня: Можеш не перейматись, ця виставка має значення тільки для мене і для дітей. Одягни щось зручне, тільки не костюм, не хочу виглядати поруч як секретарка, або як дівчина легкої поведінки.

       Данило: Виглядати як дівчина легкої поведінки ти можеш тільки в межах моєї спальні.

       Рисеня: Тобі ця дівчинка дорого обійдеться, але можеш спробувати.

        Я зрозумів, що ця домовленість не є такою катастрофою, як це здавалося спочатку. Буде весело, тільки, коли Лана захоче це все розірвати – буде пізно, адже вона ще не підозрює, що вже стала моєю.