Читати книгу - "Самотній татусь шукає няню, Агата Авенс"

- Він його пюре годував із ложечки, - прошепотів Ден змовницьки. - Якщо ми залишатимемо їх удвох, то через кілька місяців вони порівнюватимуть, у кого більший живіт.

Я розсміялася. Потім мою увагу привернуло татуювання на руці Кока.

- Та це куди не йшло, головне, щоб Кок його не взяв до своєї піратської зграї.

Щойно слова злетіли з губ, я прикусила язик. А що як старий кухар образиться на мій жарт? Але все обійшлося, і ми втрьох від душі посміялися.

- А я казав тобі, шефе, що вона нічого, - сказав Кок крізь сміх.

За довгі роки поневірянь я навчилася тримати свої емоції при собі й ніколи не зближувалася з людьми надто близько, знаючи з особистого досвіду, як боляче можуть поранити ті, хто тобі дорогий. І зараз я не могла зрозуміти, що відбувається зі мною. Мені були тут раді, і я почувалася як удома, якого в мене ніколи не було. Денис Підбуртний був такий милий, веселий і ввічливий зі мною, що я починала втрачати над собою контроль. І це лякало.