Книги Українською Мовою » 💛 Короткий любовний роман » Коли починається дощ , Майя Молчанова 📚 - Українською

Читати книгу - "Коли починається дощ , Майя Молчанова"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Коли починається дощ" автора Майя Молчанова. Жанр книги: 💛 Короткий любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 12 13 14 ... 18
Перейти на сторінку:
Глава 6

Нічого не буває випадкового, все має першопричину.

Зігмунд Фрейд

 

Можна проспати до школи, на роботу, автобус, навіть на іспит – це навряд чи когось дуже здивує. Я ж примудрилася проспати власне побачення! І так, хоча я й сумнівалася, але все ж наважилася на нього піти... І тепер, дивлячись на годинник, який показував початок десятої, переконалася в цьому остаточно.

Кажуть, якщо сумніваєшся у тому, яке прийняти рішення, потрібно підкинути монетку і поки вона падатиме, ти встигнеш підсвідомо вибрати бік. Можливо, мені варто було згадати про це ще вчора ввечері, тоді б я не маялася безсонням півночі і тим більше не копалася в рюкзаку, що так і висів біля обігрівача, у пошуках короткої записки з номером Андрія.

- Ну, де ж він, де цей чек? - перебирала я мотлох у кишенях, нарешті витягуючи заповітний клаптик паперу. Ось тільки цифр на ньому не було... Може, це не той? Але іншого нема. Та й тут в одному місці навіть зберігся слід від натиску ручки, а от цифр немає... Загадка століття, а я, на жаль, не Шерлок і навіть Ватсон.

 

На пірс я все ж таки прийшла. Із запізненням на півтори години, але прийшла! Ось тільки Андрія не зустріла... Чекав він і пішов чи не приходив зовсім – питання без відповіді. А навіть якщо чекав, він напевно подумав, що я просто не захотіла приходити...

Пам'ятаючи про свої вчорашні пригоди, на острів я піти не ризикнула, навіть незважаючи на абсолютно ясне небо. Бродила по околицях, купалася в морі, словом займалася саме тим заради чого сюди і приїхала, за винятком того, що я раз за разом подумки згадувала Андрія.

Мою задумливість помітила навіть Людмила Василівна. Мила жінка ставилася до постояльців як до дітей і, вислухавши історію про зниклі чорнила і мої роздуми з приводу поганого паперу та морської води, несподівано засміялася.

– А що не так? – здивувалася я.

- Давай своє потаємне послання, зараз покажу, - вона акуратно взяла з моїх рук чек і повела мене на кухню. - Думаю, я знаю, в чому річ. У мене онуки так бавляться: підсовують вчителям ручки зі зникаючим чорнилом, а потім п'ятірками хваляться, бешкетники малі.

З цими словами вона поклала чек у морозилку. І поки ми чаювали, сталося диво, не інакше – цифри повернулися! А точніше проявилося чорнило тієї самої ручки, що зникає, і тут, знаєте, виникає питання: чи так Андрій хотів, щоб я йому зателефонувала?

Подивилась на зоряне небо за вікном, підкинула монету. Жодна геніальна думка до мене так і не прийшла, тому не думаючи довго набрала номер і зателефонувала...

Декілька коротких гудків і я чую знайомий голос.

- Привіт, мам, - кажу тихо і відвертаюся від вікна, прибираючи чек із номером у кишеню.

 

 

День п'ятий.

 

Йде дощ, і я йду. Андрію вирішила поки що все ж таки не дзвонити. Вчора було запізно, сьогодні... Сьогодні ще немає й восьмої, а я вже стою на старому пірсі з двома стаканчиками какао та дивною нелогічною, нічим не обґрунтованою, впевненістю, що він прийде.

Шум хвиль заповнює все довкола. Я дивлюся на хмари, що простягнулися вздовж горизонту, на краплі, що зриваються з неба, що падають мені на долоню. Дощ почався з самого ранку, якщо ці рідкісні краплі можна назвати дощем. І зараз, поставивши один стакан на стовпчик біля кимось залишеної білої троянди, а другу залишивши в руках, я думала: піти чи залишитися...

Минув якийсь час, какао стрімко остигало, моя впевненість у тому, що Андрій прийде, зникала разом із хвилинами. Не втримавшись, доторкнулася до білих трохи пошарпаних вітром пелюсток троянди. А ще позавчора її тут не було...

Підставляючи обличчя одночасно і бризкам, і сонячним променям, розв'язую довгу блакитну стрічку, яку зазвичай використовую замість резинок для волосся. Довге трохи кучеряве волосся миттєво, немов крила, розвивається у мене за спиною. Солоний бриз, блакитний обрій... Якась неймовірна радість заповнює серце і я навіть прикриваю очі насолоджуючись моментом.

Можливо, якби не вітер і безперервні накати хвиль, що з гуркотом розліталися бризками біля моїх ніг, я б почула кроки... Але я була надто захоплена, помітивши присутність стороннього тільки в той момент, коли наді мною несподівано різко зник дощ.

Він прийшов! Андрій стояв за крок від мене, тримаючи знайому чорну парасольку, і дивився на мене так само, як хвилину тому я сама дивилася на море. Що сказати? Він мовчить, я мовчу, тиша взагалі прекрасна і цінна вже тим фактом, що дуже рідко вона буває комфортною і тим більше затишною... Зараз вона була саме такою і ні мені, ні йому не хотілося її порушувати.

Намагаючись приховати свою радість, без слів і з щасливою посмішкою, яку я все-таки не змогла стримати, простягаю йому другу стаканчик з какао. Без слів він бере його, вкладаючи щось мені в руку. З легким подивом опускаючи погляд, я бачу гарну білу троянду, майже точну копію тієї, що все ще залишалася в трубах парапету.

Виходить він все ж таки приходив учора, і цей номер на чеку не був дурним жартом... Він справді хотів зустрітися знову.

Скільки ми так стоїмо... десять хвилин, годину, дві? Навіть не наважусь відповісти. Мабуть, можна було б навіть написати легенду про те, як двоє стояли на старому пірсі вічність, поступово перетворившись на камінь.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 12 13 14 ... 18
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Коли починається дощ , Майя Молчанова», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Коли починається дощ , Майя Молчанова"