Читати книгу - "Незабутнє кохання, Victoria Chukhriy"

Джейсон узяв її руку і стиснув її, намагаючись передати свою щирість. “Я це розумію. Але я готовий змінюватися для нас. Я готовий працювати над нашими стосунками, навіть якщо це буде складно. Я хочу, щоб ти знала: я тут для тебе.”

Еллісон мовчала кілька секунд, вдивляючись у його очі. Вона відчувала, що він справді змінився, але водночас її страхи були занадто великими, щоб просто відпустити їх.

“Я теж не можу відпустити тебе, Джейсоне,” — відповіла Еллісон, її голос був ледве чутним, але сповненим правди. Вона знала, що все ще кохає його, попри всі розриви, біль і невизначеність, яку вони пережили. Але її серце все ще було обтяжене страхами.

“Я боюся, що знову втратимо себе,” — продовжила вона, дивлячись йому в очі. “Ми вже проходили через це стільки разів. Кожного разу я вірю, що ми можемо змінитися, що наші почуття врятують нас. Але завжди щось стається. Щось руйнує нас.”

Джейсон кивнув, стискаючи її руку міцніше. “Цього разу я буду іншим. Я зрозумів, що не можу ставитися до наших стосунків так, як раніше. Я був егоїстом, думав про себе, про свою кар’єру. Але ти завжди була тією, хто надихав мене. Тепер я розумію, що якщо хочу бути щасливим, я маю будувати наше спільне майбутнє, а не тікати від проблем.”

Еллісон ще раз зітхнула, відчуваючи, як її страхи поволі поступаються надії. Вона знала, що Джейсон щиро хотів змінитися, але також знала, що їм обом потрібен час, щоб навчитися справлятися з викликами, які стоять перед ними.

“Я не хочу обіцяти того, чого ми не зможемо виконати,” — сказала вона м’яко. “Але я готова спробувати. Якщо ми обидва будемо готові працювати над нашими стосунками, можливо, у нас є шанс.”

Її слова були мов ковток свіжого повітря для Джейсона. Він відчув, як його серце наповнюється надією. Це був не обман, не тимчасове примирення, а справжній шанс на те, щоб вони могли почати все спочатку.

“Дякую,” — тихо промовив він, знову дивлячись їй в очі. “Дякую, що даєш нам цей шанс.”

Еллісон усміхнулася ледь помітною усмішкою. “Просто давай цього разу будемо обережними. Я не знаю, чи витримаю ще один розрив.”

Вони продовжували сидіти на лавці, дивлячись на ставок, навколо якого розгортався спокійний осінній пейзаж. Листя повільно спадало з дерев, а вітер приносив із собою легкий холодок. Але попри зовнішню тишу, всередині кожного з них вирували емоції.

Еллісон притулилася до спинки лавки, поглядаючи на Джейсона. Вона відчувала, що щось змінилося в ньому — він більше не був тим хлопцем, який кидав її на півдорозі заради своєї кар’єри. Його слова були глибшими, наповненими рішучістю і щирістю. Але її серце ще не повністю відкрилося для нього, оскільки страхи все ще трималися на поверхні.

“Ми повинні почати з малого,” — нарешті сказала Еллісон, намагаючись бути максимально відвертою. “Я не хочу квапити події і думати, що все повернеться на свої місця за кілька днів чи тижнів. Нам обом потрібно навчитися бути разом знову, і це вимагає часу.”

Джейсон кивнув, погоджуючись. “Я розумію. Ми не повинні поспішати. Але я обіцяю, що цього разу буду поруч з тобою. Я більше не дозволю, щоб робота чи інші речі стали між нами.”

Еллісон трохи пом’якшилася, її серце більше не було таким важким. Вона знала, що їм потрібно пройти цей шлях разом, повільно, але впевнено. Вона більше не хотіла жити у постійному циклі розставань і примирень. Їй було важливо, щоб цього разу вони справді будували міцний фундамент.

“Добре,” — відповіла вона з легкою усмішкою. “Давай почнемо з малого і подивимося, куди це нас приведе.”

Джейсон усміхнувся у відповідь, відчуваючи, як у його грудях зростає надія. Вони не просто давали собі ще один шанс — вони обіцяли один одному працювати над тим, що було справді важливим.

“Можливо, ми підемо на каву, як раніше?” — запитав він, трохи жартома.

Еллісон посміхнулася. “Так, це гарний початок.”

Вони піднялися з лавки і повільно пішли в напрямку кав’ярні, де колись провели багато часу разом. Це була маленька, але важлива перемога для них обох. Вони вирішили спробувати ще раз, цього разу зосереджуючись на тому, щоб будувати своє майбутнє разом, крок за кроком.