Книги Українською Мовою » 💛 Молодіжна проза » Любов & Рукавичка, Стейсі Мур 📚 - Українською

Читати книгу - "Любов & Рукавичка, Стейсі Мур"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Любов & Рукавичка" автора Стейсі Мур. Жанр книги: 💛 Молодіжна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 12 13 14 ... 67
Перейти на сторінку:
Розділ 7: Побачення, яке не побачення (але майже)

Мері

Я запізнююсь. Я. Запізнююсь.

Відкриваю очі, дивлюся на стелю і сподіваюся, що, можливо, зараз шоста ранку, а все інше було просто сном.

Встаю з ліжка – і відразу ж вдаряюсь ногою об стілець. Це ж треба було поставити його прямісінько посеред кімнати! Але найгірше не це. Найгірше те, що я тільки зараз дивлюся у вікно і бачу… Дощ.

Супер. Значить, вся ретельно продумана "перше-побачення-але-не-побачення" сукня вже не актуальна.

Секунду панікую, потім вирішую, що одягну щось тепліше. Проблема: під тепліше треба інше взуття. Добре хоч, що в мене для дощу тільки одна пара черевиків.

Тепер косметика. Беру олівець для брів… і випадково малюю одну брову довшою за іншу. Виправляю. Тепер виглядаю так, ніби мене ображала життя. Видихаю, переробляю.

Врешті-решт, готова. Виходжу з гуртожитку, дивлюся на годинник і роблю висновок: запізнилась всього на 15 хвилин. Вважається, що прийшла вчасно.

Стів

Гаразд, зустріч через 30 хвилин, у мене є час.

Лежу в ліжку, дивлюся в стелю і обдумую всі можливі сценарії: що сказати, про що говорити, чи можна жартувати про її рукавичку, чи вона досі думає, що я психопат, який збирає загублені речі дівчат.

І поки думаю… засинаю.

Прокидаюся за 20 хвилин до зустрічі.

"Та чорт!"

Вдягаю спортивний костюм, тому що: а) він підходить до будь-якої погоди, б) в мене немає часу вигадувати щось інше, в) я ледачий.

Коли прибігаю до гуртожитку, дивлюся на годинник.

"Так… Я запізнився. Але якщо Мері ще немає, значить, я прийшов вчасно."

Через дві хвилини вона з’являється. Від неї віє запахом паніки і парфумів.

— "Ой, привіт!" — вона поправляє капюшон. — "Я трішки запізнилася…"

— "Та ні, це ти змусила мене відчути, що я прийшов вчасно."

— "О, то ти теж запізнився?"

— "Ні. Я стратегічно переніс час зустрічі в голові на 15 хвилин пізніше, і тепер все ідеально співпало."

— "Ага, так і працює студентська логіка?"

— "Сто відсотків. Наприклад, якщо не здавати курсову вчасно, її просто називають «несвоєчасною роботою», а не провалом."

Вона сміється.

— "Ну що, йдемо?"

Я розкриваю парасольку.

— "Що?!" — вона виглядає шокованою. — "У тебе є парасолька?!"

— "Так. А що, це заборонено?"

— "Та ні, просто… я вперше бачу хлопця, який її носить."

— "А, це тому що всі хлопці хочуть виглядати суворо і мокро."

— "Ти маєш на увазі… брутально?"

— "Ні. Саме мокро."

По дорозі до кафе повз нас проїжджає машина і обливає мене брудною водою.

— "Ну клас."

— "Герой," — сміється Мері. — "Врятував мене від неминучого обляпування."

— "Так, але хто врятує мене?"

Мері

Стою перед меню і дивлюся на два варіанти: горіховий раф чи карамельний лате.

Стів посміхається:

— "Ти вибираєш напій, як обирають майбутню професію."

— "Ну а що? Це важливе рішення!"

— "То бери щось випадкове. Найкращі речі трапляються випадково."

— "О, тоді я випадково виберу те, що ти п’єш, і якщо воно буде жахливим, я тебе звинувачу."

Він бере свої улюблені шоколадні круасани, я — печиво з малиною.

Поки п’ємо каву, говоримо про навчання, про викладачів, які дають завдання, ніби ми більше ніде не вчимося.

— "А в тебе є хоч один нормальний викладач?"

— "Є. Але мені здається, що він ще не зрозумів, що працює в нашому університеті."

— "Чому?"

— "Бо кожен раз, коли заходить на лекцію, виглядає здивованим, що бачить нас там."

Стів сміється, і я ловлю себе на думці, що це найприємніший сміх, який я чула за останній час.

Стів

Дощ нарешті припинився, коли я проводив її до гуртожитку.

— "Дякую за зустріч. Було класно," — каже вона.

— "Та, я теж так думаю."

Вона йде в кімнату, а я залишаюся стояти.

Тільки зараз розумію…

"Чорт! Ми не обмінялися номерами!"

Стукаю в двері.

Вона відкриває.

— "Щось забув?"

— "Та, здається, так. Номер телефону?"

Мері сміється:

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 12 13 14 ... 67
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Любов & Рукавичка, Стейсі Мур», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Любов & Рукавичка, Стейсі Мур» жанру - 💛 Молодіжна проза:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Любов & Рукавичка, Стейсі Мур"