Читати книгу - "Слідами історії бердичівського єврейства"

Гельман Поліна Володимирівна народилася 24 жовтня 1919 р. в місті Бердичеві в сім’ї робітника. З 1920 р. жила в Гомелі. Закінчила в Гомелі середню школу, три курси історичного факультету Московського державного університету. У жовтні 1941 р. добровольцем пішла в Радянську Армію. У 1942 р. закінчила курси штурманів при Енгельській військовій авіаційній школі пілотів.

З травня 1942 р. вона в діючій армії. Учасниця оборони Кавказу, звільнення Кубані, Таманського півострова, Криму, Білорусії, Польщі, розгрому ворога в Німеччині.

До травня 1945 р.— начальник зв’язку авіаційної ескадрильї 46-го Гвардійського нічного бомбардувального авіаційного полку (325-а нічна бомбардувальна авіаційна дивізія, 4-а Повітряна армія, 2-й Білоруський фронт). Гвардії старший лейтенант П. В. Гельман здійснила 860 бойових вильотів на бомбардування переправ, складів з боєприпасами і майном, аеродромів. Доставляла продовольство, боєприпаси, одяг, медикаменти десантникам в населений пункт Ельтіген (нині в межах міста Керч Кримської області). Завдала значної шкоди супротивнику у живій силі та бойовій техніці. 15 травня 1946 р. за мужність і військову доблесть, проявлені в боях з ворогами, отримала звання Героя Радянського Союзу. Поліна Гельман стала єдиною жінкою-єврейкою в СРСР, що була удостоєна звання Герой Радянського Союзу.

В 1951 р. закінчила Військовий інститут іноземних мов. З 1957 р. Гвардії Майор П. В. Гельман — у відставці. З 1970 р. — кандидат економічних наук. Працювала в Інституті суспільних наук при ЦК КПРС, доцент кафедри політекономії. Жила в Москві. Член правління Товариства СРСР-Уругвай. Нагороджена орденами Леніна, Червоного Прапора (двічі), Вітчизняної війни 1-го ступеня (двічі), Червоної Зірки (двічі), медалями.

Протягом багатьох років надійною опорою в житті для Поліни Володимирівни був чоловік, офіцер Радянської Армії, фронтовик Колосов Володимир Миколайович (1921-1994).

Померла 29 листопада 2005 р. Похована на Новодівичому кладовищі у Москві. Ім’я Поліни Гельман носить одна з вулиць Бердичева.

1. Бердичівський погляд [Електронний ресурс] — Режим доступу: (http://berdpo.info/news/misto/berdichivska_tragediya_golokostu_pam_yataiemo_shanuiemo_ne_dopustimo_fotoreportazh_z_mitingu-id9175.html) — (остання дата зверенення 11.11.2017 р.).

2. Вікіпедія (вільна енциклопедія) [Електронний ресурс] — Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/— (остання дата зверенення 08.11.2017 р.).

3. Горобчук А. П. Еврейские святыни Бердичева. Зкскурс в прошлое, рассказ о настоящем. — Житомир : ПП «Рута», 2013. — 120 с., ил.

4. Григорцевич О. В., Мельничук А. Л. Бердичівляни — праведники народів світу // Бердичівська земля в контексті історії України. Науковий збірник «Велика Волинь»: Праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині. — Т. 19 / Відп. Ред.. М. Ю. Костриця. — Житомир : МАК, 1999. — С. 155-156.

5. Еврейский мемориал. Гельман Полина [Електронний ресурс] — Режим доступу: http://jewish-emorial.narod.ru/Gelman.htm (остання дата звернення 07.11.2017 р.).

6. Елисаветский С. Бердичев — от возникновения еврейской общины до наших дней // «Штетл» як феномен єврейської історії. Збірник наукових праць. Матеріали Шостої міжнародної наукової конференції «Єврейська історія та культура в країнах Центральної та Східної Європи» (м. Київ, 30 серпня — 3 вересня 1999 р.). — Київ : Інститут юдаїки, 1999. — Є. 39-45.

7. Житомирщина в період тимчасової окупації німецько-фашистськими загарбниками. 1941-1944 рр. Збірник документів. — Житомир : Радянська Житомирщина, 1948. — 220 с.

8. Мій Бердичів [Електронний ресурс] — Режим доступу: http://berdychiv.in.ua (остання дата звернення 07.11.2017 р.).

9. Пам’ятки і пам’ятні місця історії та культури на Бердичівщині. Випуск 5. — Житомир : Полісся, 2005. — 176 с.

10. Петрухіна В. О., Скавронський П. С. Музей єврейства міста Бердичева діє // Бердичів крізь призму століть. Науковий збірник «Велика Волинь». Матеріали Всеукраїнської науково-краєзнавчої конференції (Бердичів, 24-25 червня 2017 р.). Вип. 55 / Упоряд. П. С. Скавронський. — Бердичів : ФОП Мельник М. В., 2017. — С. 239-247.

11. Скавронський П. С. Геноцид проти єврейського населення під час німецько-фашистської окупації Бердичева // Національні меншини Правобережної України: історія і сучасність. Науковий збірник. Серія «Праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині». — Т. 18 / Відп. ред. М. Ю. Костриця. — Житомир: Волинь, 1998. — С. 99-101.

12. Скавронський П. С. Доля одного з директорів Бердичівського музею — Куткіна Б. В. // Постаті землі Житомирської. Науковий збірник «Велика Волинь». Матеріали Всеукраїнської науково-краєзнавчої конференції присвяченої 120-річному ювілею М. Т. Рильського (Житомир, 22-23 травня 2015 р.). Вип. 51 / Упоряд. П. С. Скавронський. — Бердичів : ФОП Мельник М. В., 2015. — С. 172-176.

13. Скавронський П. С., Толочко В. І. Сторінки театрального життя Бердичева в