Читати книгу - "Робін Гуд"

370
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Робін Гуд" автора Джон Макспедден. Жанр книги: 💙 Пригодницькі книги / 💛 Інше. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 12 13 14 ... 69
Перейти на сторінку:
на рік, крім харчів, і видаватиму три зміни доброго одягу.

— Три зміни доброго одягу?! Тоді я з радістю піду до вас на службу, бо мені вже набридло світити голою спиною.

По цій мові Рейнольд обернувся до натовпу й вигукнув:

— Чуєте, добрі люди, я вступив на службу до шерифа і вже не потребую тієї пари бичків, що належать мені як приз! Візьміть їх собі та побенкетуйте на здоров'я!

Натовп закричав ще веселіше, в повітря полетіли шапки. Давно вже не було в Ноттінгемі такої популярної людини, якою став цього дня жебрак Рейнольд Грінліф.

Тепер, напевне, ви вже й самі здогадались, хто насправді прибрав ім'я Рейнольда Грінліфа. Отже, немає потреби вам розтлумачувати, що то був ніхто інший, як Маленький Джон. Він пішов у дім шерифа і вступив до нього на службу. Проте для шерифа це був нещасливий день, бо Маленький Джон, хитро підморгнувши оком, промовив сам до себе: «Клянусь, я буду найгіршим слугою, якого він будь-коли мав».

Минуло два дні. Маленький Джон і справді не виявляв особливої старанності на службі у шерифа. Зате він вимагав найкращих страв і найкращого вина, які споживав сам шериф. Таке зухвальство викликало шалений гнів шерифового економа. Але не тільки за стрілецьку вправність, а й за те, що він добре провчав у чесних поєдинках заздрісних слуг, шериф дуже цінував Маленького Джона і всім говорив, що візьме його з собою на перше ж полювання.

Та ось настав день бенкету для м'ясників, про який нам вже дещо відомо. Бенкетний зал знаходився не в головній будівлі замку, а лише сполучався з нею коридором. Усі слуги просто збилися з ніг, готуючись до прийому гостей, і тільки Маленький Джон цілісінький день вилежувався на постелі. Він зволив підвестися аж тоді, коли званий обід майже закінчувався, аби подивитися на шерифових гостей. Прихопивши тацю з вином, Маленький Джон поплентався разом з іншими слугами в зал. Та поки Джон ніс те вино коридором, мабуть, чимало вилилось у його власну горлянку.

Хіба сподівався він, заходячи до бенкетного залу, побачити там Робін Гуда! Уявіть собі, як здивувалися ці два хоробрі чоловіки, зустрівшись у такій дивній компанії. Проте, як ми знаємо, вони нічим не виявили своїх почуттів і лише домовилися зустрітися того ж вечора. Тим часом бундючний шериф і гадки не мав про те, що прихистив під своїм дахом двох найнебезпечніших розбійників усієї округи.

Коли бенкет закінчився і засутеніло, Маленький Джон раптом відчув у животі млість, яка нагадала йому, що він зранку нічого не їв. Джон подався в комору пошукати чогось їстівного. Але там, замикаючи на ніч усі засіки, товкся гладкий економ.

— Любий пане економ, — звернувся до нього Маленький Джон, — дайте мені пообідати, бо Грінліф не звик так довго поститись.

Економ спідлоба зиркнув на Джона і забряжчав ключами, що висіли в нього на поясі.

— Забирайся геть, лежебоко, — відказав він спроквола, — сьогодні вже пізно говорити про їжу. І знай, ледацюго, поки не заробиш, я не дам тобі ні крихти м'яса. Якщо тобі голод тітка, то можеш іще вилежуватися зі своїм апетитом.

— Ну ти, обережніше з моїм апетитом! — гримнув Маленький Джон. — Сам он викохав таке барило[16], що здору[17] з нього вистачило б найбільшому ведмедеві на всю зимову сплячку. А мій шлунок вимагає їжі, і він її матиме!

Мовивши це, Маленький Джон відштовхнув економа вбік і шарпонув двері. Однак вони були міцно замкнені. Економ уїдливо захихикав і знов забрязкотів ключами.

Через це у Маленького Джона остаточно увірвався терпець, і він, мов довбнею, торохнув своїм важчезним кулаком по дверях, вибивши діру, в яку легко пролізла би будь-чия рука. Нагнувшись, Маленький Джон припав очима до дірки, аби розгледіти, що там їстівне лежить скраєчку, коли йому на голову звалився несподіваний удар: то економ з розмаху брязнув його в'язкою ключів, а потім, забувши про власну поважність, пішов витанцьовувати навколо нього, гатячи ключами по голові, від чого в Малого Джона аж у вухах задзвеніло. Він рвучко обернувся до економа й відповів йому таким стусаном, що бідолашний товстун так і покотився по підлозі.

— Лежи там, поки оговтаєшся та зможеш добратися до ліжка, — промовив Маленький Джон. — А я тим часом подбаю про свій обід.

Він не вагаючись виламав двері комори й витяг звідти оленячий паштет та холодного печеного фазана — дуже спокусливі речі для голодної людини. Розклавши зручно страви на полиці, Маленький Джон з неабияким апетитом заходився уминати їх, запиваючи кожен шматок вином.

В цей час на кухні поруч порався кухар шерифа — людина надзвичайно хоробра й сильна. Почувши шум та сум'яття біля комори, він прибіг подивитись, що'там робиться, і побачив таку картину. Маленький Джон сидів на лаві і з насолодою їв, наче за себе кидав, а товстий економ, скулившись, лежав під столом, мов купа ганчір'я.

— Ого! — заревів кухар. — Ти що тут робиш?

— Хіба тобі повилазило? — коротко одрубав Маленький Джон. — Обідаю. Може, приєднаєшся? Сідай! Вип'єш за здоров'я шерифа його найкращого червоного винця!

— Їй-бо, ти нахаба, яких світ не бачив! — вигукнув кухар. — Живеш у чужому домі та ще й гостей до обіду припрошуєш!

По цьому він несподівано кинувся на Маленького Джона й обрушив йому на голову цілу купу тарілок. Маленький Джон відповів не менш дошкульним ударом. І тоді розгорівся справжній бій: обидва почали жбурляти один в одного всім, що тільки потрапляло під руку, — тарілками, полумисками, горщиками, сковородами

1 ... 12 13 14 ... 69
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Робін Гуд», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Робін Гуд"