Читати книгу - "Думай як мільйонер"

ПРИНЦИП ДОСТАТКУ:

Ви можете вибрати те мислення, яке підтримає ваше щастя й добробут, а не навпаки.

Спочатку кілька застережень. По-перше, я в жодному разі, у жодній формі й у жодному вигляді не маю на меті принизити бідних людей і не хочу, щоб здавалося, ніби я не маю співчуття до їхньої життєвої ситуації. Я не вважаю багатіїв кращими за бідняків. Вони просто заможніші. Водночас я хочу, щоб ви мене зрозуміли, тому доведу до крайнощів приклади відмінностей між багатими й бідними людьми.

По-друге, коли я говорю про багатих, бідних та представників середнього класу, я звертаюся до їхньої ментальності – до того, як думають і діють різні люди, а не до того, скільки в них грошей чи наскільки вони вагомі для суспільства.

По-третє, я дуже узагальнюватиму. Я розумію, що не всі багаті й не всі бідні люди такі, як я їх описую. Знову-таки, моя мета – переконатися, що ви зрозумієте кожен принцип і їх використовуватимете.

По-четверте, я здебільшого не говоритиму конкретно про середній клас, бо ментальність його представників зазвичай становить суміш із характеристик багатих і бідних людей. Повторюю, моя мета – зробити так, щоб ви збагнули, у якій частині шкали перебуваєте, і мали змогу думати радше як багата людина, якщо хочете більшого достатку.

По-п’яте, кілька принципів, викладених у цьому розділі, можуть здатися більш дотичними до звичок та вчинків, ніж до способу мислення. Не забувайте: вчинки походять від почуттів, а ті – від думок. Тобто кожен багатий вчинок зумовлений типовим для багатіїв способом мислення.

Зрештою, я попрошу вас бути готовими відмовитися від своєї правоти! Маю на увазі – відмовитися від того, щоб діяти й думати по-своєму. Чому? Бо це привело вас саме туди, де ви зараз є. Якщо хочете, щоб це тривало, – робіть так і далі. Однак якщо ви ще не розбагатіли, може, саме час подумати про щось інше, особливо якщо це йде від справді заможної людини, яка привела тисячі інших на дорóгу достатку. Вирішувати вам.

Ідеї, яких ви зараз навчитеся, – прості, але глибокі. Вони несуть справжні зміни справжнім людям у справжньому світі. Звідки я це знаю? Ми в компанії щороку отримуємо тисячі паперових та електронних листів, що розповідають, як кожен конкретний урок достатку змінив життя людей. Якщо ви вивчите й використовуватимете їх, я певен, що вони змінять і ваше життя.

Наприкінці кожного розділу ви знайдете декларацію та фізичну вправу, якою «прив’яжете» її до свого тіла.

Ще ви знайдете вчинки, які підтримають вас із новим досьє достатку. Ви обов’язково мусите застосувати в житті кожен урок якомога швидше, щоб знання могло перейти на фізичний, клітинний рівень, створюючи тривалі та стабільні зміни.

Більшість людей розуміє, що ми – істоти, схильні до звичок, але вони не усвідомлюють, що насправді є два різновиди звичок: звичка робити і звичка не робити. Ви маєте звичку не робити всього того, чого зараз не робите. Єдиний спосіб перетворити ці звички на звички робити – просто почати робити. Читання вам допоможе, але перехід від читання до дії – то зовсім інший світ. Якщо ви серйозно ставитеся до успіху, доведіть це, виконуючи пропоновані дії.

Урок достатку № 1 Багаті люди вважають: «Я творю своє життя». Бідні люди вважають: «Життя стається зі мною».

Якщо хочете отримати достаток, неодмінно маєте вірити, що ви стоїте за кермом свого життя, особливо фінансового. Якщо ви в це не вірите, то мусите вважати, що мало контролюєте своє життя чи не контролюєте його зовсім, а отже, майже чи зовсім не контролюєте свій фінансовий успіх. Багаті люди не мають такого переконання.

Ви ніколи не помічали, що зазвичай саме бідні люди витрачають чималі гроші, граючи в лотерею? Вони насправді вірять, що їхній достаток прийде від когось, хто витягне їхнє ім’я з капелюха, і проводять суботній вечір, прилипнувши до телеекрана й захоплено спостерігаючи за жеребкуванням, щоб побачити, чи не «прийде» сьогодні до них багатство.

Авжеж, усі хочуть виграти в лотерею, і навіть багаті люди час від часу розважаються, граючи в неї. Однак, по-перше, вони не витрачають половину своїх грошей на білети, а по-друге, виграш у лотерею – це не головна їхня «стратегія» для творення достатку.

Ви маєте вірити, що саме ви творите і власний успіх, і власну посередність, і власні проблеми з грошима та успіхом. Свідомо чи підсвідомо – це все одно ви.

Замість узяти на себе відповідальність за те, що відбувається в їхньому житті, бідняки грають роль жертви. Часто головна думка жертви – «бідолашний я». Отже, силою наміру жертви отримують саме це – вони й далі «бідні».

Зауважте, я кажу, що вони грають роль жертви. Я не кажу, що вони – жертви. Я взагалі не вірю, що хтось просто жертва. Вважаю, що люди вибирають роль жертви, бо думають, що щось із цього матимуть. Ми невдовзі обговоримо це в подробицях.

З огляду на це, як можна визначити, що людина грає роль жертви? Є три очевидні ознаки.

Перш ніж ми обговоримо ці ознаки, хочу, щоб ви усвідомили: я цілком розумію, що жоден із таких описів не стосується тих, хто читає цю книжку. Однак, мабуть, просто мабуть, ви можете знати когось, на кого це схоже. І мабуть, просто мабуть, ви близько знаєте цю людину! У будь-якому разі пропоную звернути пильну увагу на цей розділ.

Ознака жертви № 1: провина

Більшість жертв – професіонали «гри у звинувачення», коли йдеться про те, чому вони не заможні. Мета гри – побачити, скільки людей та обставин можна звинуватити, навіть не глянувши у свій бік. Принаймні жертвам від цього весело. На жаль, для інших – тих, кому не пощастило опинитися поряд із ними, – це не така вже й розвага. Усе тому, що близькі жертв легко стають мішенями.

Жертви звинувачують економіку, уряд, фондову біржу, свого брокера, вибраний різновид бізнесу, роботодавця, найманих працівників, менеджера, головний офіс, тих, хто вище, чи тих, хто нижче, клієнтські служби, відділ постачання, партнерів, чоловіків і дружин, Бога і, звісно ж, завжди звинувачують своїх батьків. Будь-хто й будь-що може бути проблемою – тільки не вони самі.

Ознака жертви № 2: виправдання

Якщо жертви не звинувачують когось, часто можна почути, як вони виправдовуються чи раціоналізують свою ситуацію фразами на кшталт: «Насправді гроші не важливі».