Читати книгу - "Аптекар"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Їдальня була залюднена, тому вона пообідала в маленькому барі. Стіна за баром була дзеркальна; вона мала змогу стежити за вхідними дверима та вікнами, не озираючись. Добре вмостилась. Замовила жирний бургер з кільцями цибулі та шоколадний солод. Усе смачне.
Під час їжі вона вимкнула мозок. За останні дев’ять років вона це добре опанувала; їй вдавалося розподілити за розрядами майже все. Тож, зосередившись на обіді, вона спостерігала за людьми навколо, її біль ущух, перетворившись на тупу пульсацію. Поки вона споживала їжу, знеболювальне нарешті взяло гору, і біль цілком угамувався. На десерт вона замовила пиріг — пекановий — хоча цілком наїлася, тож тільки трішки його поклювала. Вона скидала оберти. Щойно доїсть, мала прийняти рішення.
Головний біль чекав на неї у машині, і вона знала, що так буде, хоча цього разу він був не такий різкий, як уперше. Вона навмання їхала тихими житловими вулицями, на яких, якщо хтось їхатиме за нею, це не приховаєш. Невеличке передмістя було темним і порожнім. За кілька хвилин вона рушила ближче до міста.
У голові досі снувало дві колонки ймовірностей.
У першій колонці: те, що Карстен обманював, щоб заманити її на смерть, почало чимраз більше видаватись малоймовірним. Але вона все одно мала бути напоготові. Історія ця, можливо, цілковита вигадка. Усі докази, координуючі відділи та незалежні аналітики з різними стилями викладення, а також фото з усього світу — усе це може бути дуже ретельною, витонченою оманою. Утім, не абсолютно надійною, адже вони ніяк не могли знати, що вона не встане й просто не піде геть.
Але навіщо Карстенові готувати все це заздалегідь, якщо він збирався зустрітися з нею, як домовлено? Вони легко могли б убити її просто там, без усього цього окозамилювання. Усе, що для цього потрібно, — це купа чистого паперу, якщо ти знаєш, що мозки обдуреної жертви опиняться на підлозі ще до того, як вона встигне відкрити кейс. Як швидко можна таке склепати? Вона не дала йому часу сфабрикувати це просто на місці, адже прийшла раніше. І хто такий Деніел Біч у цім сценарії? Свій? Чи цивільний, який нічого не підозрював і якого знімали в екзотичних сценах? Вони ж мали знати, що дещо з цих даних вона зможе перевірити.
В останній течці лежав запропонований ними план дій. За п’ять днів, за її участі чи без неї, вони захоплять його під час його звичної суботньої ранкової пробіжки. Ніхто його не кинеться, аж поки у понеділок не розпочнуться заняття у школі. А якщо хтось таки шукатиме, видаватиметься, що він просто подався на нетривалий відпочинок. Якщо вона погодиться їм допомогти, у неї буде два дні, щоб добути потрібну їм інформацію, а потім вона вільна. Вони сподівалися, що вона погодиться якось підтримувати зв’язок. Адреса електронної скриньки для надзвичайних випадків, сторінка у соцмережі чи навіть оголошення у газеті.
Якщо вона не погодиться, вони докладуть усіх зусиль, щоб упоратися без неї. Але якщо залишити інформанта без будь-чиєї опіки, справа просуватиметься повільно… надто повільно. Важко було змиритися з поразкою.
У неї мало слина не текла при згадці про те, які штукенції чекають на неї в її лабораторії. Речі, які вона б ніколи не мала змоги добути поза цими стінами. Її секвенсер ДНК та реактор полімеразних ланцюгових реакцій. Уже готові антитіла, якими вона могла вщерть напхати кишені, якщо її запрошують по-справжньому. Звісно, якщо Карстен сказав правду, їй більше не доведеться красти все те добро.
Вона спробувала уявити, як воно — знову спати в ліжку. Не носити на собі повсякчас цілу аптеку токсинів. Щодня називатись одним і тим же іменем. Взаємодіяти з іншими людськими істотами так, щоб ніхто через те не гинув.
І не сподівайся цього, — мовила вона сама до себе. — Не впускай ці думки в голову, щоб не зіпсували твої міркування. Не дозволяй надії перетворити тебе на дурепу.
Хай якими приємними не були картинки в її уяві, вона вдарилася головою об стіну, намагаючись подумки уявити те, на що їй доведеться піти, щоб усе це втілилося в дійсність. Вона не могла уявити, як заходитиме у блискучі сталеві двері лабораторії, у якій помер Барнабі, сповнюючи її передсмертними криками. Її уява вперто відмовлялася створювати цей образ.
Життя мільйона людей важили багато, але досі багато в чому видавалися ідеєю абстрактною. Вона не відчувала, що існує щось, здатне підштовхнути її доволі потужно, аби вона увійшла в ті двері.
Вона, так би мовити, має їх обійти.
Лише п’ять днів.
А вона ще стільки має зробити!
Розділ 4
Ця операція нищила всі її заощадження.
Ця думка безугавно снувала в її голові. Якщо вона переживе наступний тиждень і у її робочих стосунках із відділом нічого не зміниться, у неї почнуться серйозні фінансові проблеми. То недешева річ — змінювати життя протягом трьох років.
Спочатку саме тільки накопичення вільної суми грошей було неабиякою справою. У неї були гроші: зарплатня, певна річ, зіграла свою роль, коли вона спочатку погоджувалась на свою посаду, а до того вона успадкувала чималу страхову суму, коли померла її мама. Та коли працюєш на владних параноїків, які, мабуть, занотовують у твоїй особовій справі, що ти змінюєш марку зубної пасти, ти не можеш просто забрати всі свої гроші й покласти їх у коробку з-під взуття під ліжко. Якщо вони не планували нічого зробити з тобою раніше, то цим, можливо, ти даси їм підставу. А якщо збирались, то ти просто змусила їх прискорити свої плани. Можеш спробувати забрати всі гроші, виїжджаючи з міста, але це обмежує твої можливості сплатити за приготування заздалегідь.
Як і багато іншого, це була схема, вигадана Барнабі. Він тримав її у незнанні щодо подробиць, прагнучи захистити друзів або тих друзів, котрі допомогли йому все влаштувати.
Барнабі дозволив їм підслухати розмову про можливість перспективно інвестувати гроші. Власне, це Барнабі назвав можливістю перспективною, переконавши в цьому її. Розмова була нічим не прикметна; на різний лад у цей самий момент про таке, мабуть, теревенили біля охолоджувачів для води не в одному звичайному офісі. Вона удала, що він її переконав, а він голосно пообіцяв усе влаштувати. Вона переказала гроші в інвестиційну фірму, чи то пак компанію, яка дуже на неї скидалась. За кілька днів потому ці гроші було
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Аптекар», після закриття браузера.