Читати книгу - "Біблія, Невідомий Автор"

І попадало з кушеян багато, так що ніхто з них не залишився живий, бо вони були потрощені перед Господнім обличчям та перед табором його. І понесли вони дуже багато здобичі.

13 І побили вони всі міста навколо Ґерару, бо Господній страх був на них. І пограбували вони всі ті міста, бо в них було багато здобичі.

14 Зруйнували вони також намети пастухів, і зайняли дуже багато дрібної худоби та верблюдів, та й повернулися до Єрусалиму.

2 хроніки 15

1 На Азарію, сина Оведа, злинув дух Божий.

2 І вийшов він перед Аси та й сказав йому: Послухайте мене, Асо, весь Юдо й Веніямине! Господь з вами, якщо будете з ним, і якщо будете його шукати, дасть вам знайти себе. А якщо ви полишите його, полишить він і вас!

3 У Ізраїля було багато днів, коли був він без правдивого Бога, і без священика-вчителя та без закону.

4 І повернувся він в утиску своєму до Господа, Бога Ізраїлевого, і вони шукали його, і він дав їм знайти себе.

5 А тими часом не було спокою ані тому, хто виходить, ані тому, хто входить, бо був великий неспокій серед усіх мешканців краю.

6 І воював народ проти народу та місто проти міста, бо Бог бентежив їх усяким лихом.

7 А ви будьте міцні, і хай не ослабнуть ваші руки, бо є нагорода за ваші справи!

8 А коли Аса почув ці слова та пророцтво, яке розповів пророк Азарія, син Оведів, то зміцнився, і викинув поганські гидоти з усього краю Юдиного та Веніяминового, та з міст, які він здобув в Єфремових горах, і відновив Господнього жертовника, що перед Господнім притвором.

9 І зібрав він усього Юду, Веніямина та тих, що мешкали тимчасово з ними з Єфрему і з Манасії, і з Симеона, бо дуже багато перебігли до нього з Ізраїля, коли побачили, що з ним Господь, його Бог.

10 І вони зібралися до Єрусалиму третього місяця, п'ятнадцятого року царювання Аси.

11 І принесли вони того дня в жертву для Господа зі здобичі, яку привели: сім сотень худоби великої і сім тисяч худоби дрібної.

12 І домовилися вони звертатися до Господа, Бога їхніх батьків, усім своїм серцем та всією своєю душею.

13 А кожен, хто не буде звертатися до Господа, Бога Ізраїля, буде вбитий від малого й до великого, від чоловіка і аж до жінки.

14 І заприсяглися вони Господові гучним голосом, під вигуки, звуки сурми та рога.

15 І тішився весь Юда тією присягою, бо вони заприсяглися всім серцем своїм, і всією своєю волею шукали його, і він дав їм знайти себе. І Господь дав їм мир навколо.

16 І навіть Мааху, матір царя Аси, й її він позбавив права бути царицею, бо вона зробила була ідола Астарти. І Аса порубав боввана її, розтер і спалив у долині Кедрон.

17 Та висоти залишилися в Ізраїля, але Асине серце було все з Господом по всі його дні.

18 І вніс він до Божої оселі святі речі свого батька та святі речі свої, срібло, золото й посуд.

19 А війни не було аж до тридцять п'ятого року царювання Аси.

2 хроніки 16

1 Тридцять шостого року царювання Аси пішов Баша, Ізраїлів цар, проти Юди, і будував Раму, щоб ніхто не міг увійти до Аси, царя Юдиного, і вийти від нього.

2 І виніс Аса срібло та золото із скарбниць Господньої та царевої оселі, і послав до Бен-Гадада, царя сірійського, що сидів у Дамаску, промовляючи:

3 Є угода між мною та тобою, і між батьком моїм та батьком твоїм. Ось послав я тобі срібла та золота, піди і зламай угоду свою з Башею, царем Ізраїлевим, і хай він відійде від мене.

4 І послухав Бен-Гадад царя Аси, і послав головних над своїм військом на Ізраїлеві міста, і вони поруйнували Ійона, і Дана, і Авел-Маїма та всі запаси міст Нефталимових.

5 І як Баша це почув, то зупинив роботи з будівництва Рами.

6 А цар Аса взяв усього Юду, і вони винесли каміння Рами та її деревину, що з неї будував був Баша, і збудував з того Ґеву та Міцпу.

7 А того часу прийшов провидець Ханані до Аси, Юдиного царя, та й сказав до нього: Через те, що ти опирався на сірійського царя, а не опирався на Господа, Бога свого, тому втекло з твоєї руки військо сірійського царя.

8 Чи ж не були кушеяни та лівіяни військом дуже великим, колісницями й вершниками дуже численними? Та коли ти обперся на Господа, він дав їх у твою руку.

9 Бо очі Господні дивляться по всій землі, щоб зміцнити тих, у кого все їхнє серце до нього. Тому зробив ти нерозумно, бо відтепер будуть у тебе війни!

10 І розгнівався Аса на провидця, і кинув його до в'язниці, бо був у гніві на нього за це. І Аса тиснув декого з народу того часу.

11 І оце Асині справи, перші та останні, ось вони описані в книзі Юдиних та Ізраїлевих царів.

12 І занедужав Аса тридцять дев'ятого року свого царювання на свої ноги, і хвороба його була тяжка. Та й у хворобі своїй не звертався він до Господа, а до лікарів.

13 І помер Аса сорок першого року свого царювання, і спочив зі своїми батьками.

14 І поховали його в могилі, яку він викопав собі в Давидовому місті. І поклали його на ложі, що він наповнив пахощами та різними, майстерно зробленими, маслами. І влаштували йому дуже велике спалення.

2 хроніки 17

1 А замість нього зацарював син його Йосафат, та зміцнився над Ізраїлем.

2 І поставив він військо по всіх укріплених Юдиних містах, і дав залоги в Юдиному краї та в Єфремових містах, які був здобув його батько Аса.

3 І був Господь з Йосафатом, бо він ходив першими дорогами батька свого Давида, і не шукав Ваалів.

4 Бо він звертався до Бога свого батька, і ходив за його заповідями, а не за звичаями Ізраїля.

5 І Господь зміцнив його царство в руці його, і вся Юдея давала подарунки Йосафатові, і було в нього велике багатство та слава.

6 І хоробрим стало серце його на Господніх дорогах, і він ще прибрав висоти та Астарти з Юди.

7 А третього року свого царювання послав він до своїх очільників, до Бен-Хаїла, Овадії, Захарія, Натанаїла і до Міхаї, щоб вони навчали в Юдиних містах.

8 А з ними були левити: Шемая, Натанія, Зевадія, Асаїл, Шемірамот, Єгонатан, Адонія, Товія, Тов-Адонія і священики Елішама та Єгорам.

9 І навчали вони в Юдеї, а з ними була книга закону Господнього. І ходили вони довкола по всіх Юдиних містах, і навчали серед народу.

10 І був страх Господній на всіх царствах краю, що навколо Юди, і вони не воювали з Йосафатом.

11 А від филистимлян приносили Йосафатові подарунки та срібло данини, також араби приводили йому дрібну худобу, сім тисяч сімсот баранів та сім тисяч сімсот цапів.

12 І Йосафат усе піднімався. І побудував він у Юді твердині та міста на запаси.

13 І мав він багато добра по Юдиних містах, і хоробрих вояків у Єрусалимі.

14 А оце їхній список, за оселями їхніх батьків. Тисячники від Юди: очільник Адна, а з ним триста тисяч хоробрих вояків.

15 А при ньому очільник Єгоханан, а з ним двісті вісімдесят тисяч.

16 А при ньому Амасія, син Зіхрі, що присвятив себе Господові, а з ним двісті тисяч хоробрих вояків.

17 А від Веніямина: хоробрий вояк Ел'яда, а з ним двісті тисяч озброєних луками та щитами.

18 А при ньому Єгозавад, а з ним сто вісімдесят тисяч озброєного війська.

19 Оці служили цареві, разом з тими, яких цар умістив по твердинних містах по всьому Юді.

2 хроніки 18

1 І було в Йосафата велике багатство та слава, і він посвоячився з Ахавом.

2 А по кількох роках пішов він до Ахава в Самарію. І Ахав зарізав багато худоби дрібної та худоби великої йому та народові, що з ним, і вмовив його піти на ґілеадський Рамот.

3 І сказав Ахав, цар Ізраїлів, до Йосафата, царя Юдиного: Чи підеш зі мною до ґілеадського Рамоту? А той відповів йому: Я як ти, народ мій як твій народ, буду разом з тобою на війні.

4 І сказав Йосафат до Ізраїлевого царя: Запитай у Господа!

5 І зібрав Ізраїлів цар чотири сотні пророків та й сказав до них: Чи йти нам війною на ґілеадський Рамот, чи не йти? А ті сказали: Іди, і Бог дасть його в цареву руку!

6 І сказав Йосафат: Чи нема тут ще Господнього пророка, щоб звернутися до нього.

7 І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: Є ще один чоловік, щоб через нього звернутися до Господа. Та я ненавиджу його, бо він не пророкує на мене добре, а по всі дні свої тільки лихе. Це Міхей, син Їмлин. А Йосафат сказав: Хай цар не каже таке!

8 І покликав Ізраїлів цар одного євнуха й сказав: Приведи скоріше Михея, Їмлиного сина!

9 А цар Ізраїлів та Йосафат, цар Юдин в царському одязі, сиділи кожен на троні своєму при вході брами Самарії, а всі пророки пророкували перед ними.

10 А Цідкія, Кенаанин син, зробив собі залізні роги й сказав: Так сказав Господь: Оцим будеш бити сіріян аж до винищення їх!

11 І всі пророки пророкували так: Виходь до ґілеадського Рамоту і матимеш успіх, і Господь дасть його в цареву руку!

12 А той посланець, що пішов покликати Михея, сказав до нього: Ось слова тих пророків, одностайно звіщають цареві добре. Хай же буде слово твоє таке, як кожного з них, скажи і ти добре.

13 І сказав Михей: Як живий Господь, що скаже Господь, тільки те скажу!

14 І прийшов він до царя, а цар сказав до нього: Михею, чи йти на війною на ґілеадський Рамот, чи ні? А той відповів: Вийдіть, і будете мати успіх, і вони будуть дані в вашу руку.

15 І сказав йому цар: Аж скільки разів я заприсягав тебе, що ти не казатимеш мені нічого, окрім правди в ім'я Господа?

16 А той відповів: Я бачив усього Ізраїля, розпорошеного по горах, немов вівці, що не мають пастуха. І сказав Господь: Нема в них пана, хай повернуться з миром кожен до помешкання свого!

17 І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: Чи ж не казав я тобі, він не буде пророкувати мені доброго, а тільки лихе?

18 А Михей сказав: Тому послухайте Господнього слова: Бачив я Господа, що сидів на престолі своєму, а все небесне військо стояло праворуч та ліворуч нього.

19 І сказав Господь: Хто вмовить Ахава, Ізраїлевого царя, і він вийде й упаде в ґілеадському Рамоті? І той казав так, а той казав так.

20 А один дух вийшов, став перед Господнім обличчям та й сказав: Я вмовлю його! І сказав йому Господь: Чим?

21 А той відповів: Я вийду й стану духом неправди у встах усіх його пророків. А Господь сказав: Ти зможеш вмовити його, іди та й зроби так!

22 А тепер оце Господь дав духа неправди у вуста оцих твоїх пророків, і Господь сказав на тебе недобре...

23 І підійшов Цідкія, Кенаанин син, і вдарив Михея по щоці та й сказав: Як це перейшов дух Господній від мене, щоб розмовляти з тобою?

24 А Михей відповів: Ось ти побачиш це того дня, коли ввійдеш до внутрішньої кімнати, щоб сховатися...

25 І сказав Ізраїлів цар: Візьміть Михея і відведіть його до Амона, очільника міста, та до Йоаша, царевого сина,

26 та й скажете: Отак сказав цар: Посадіть цього до в'язниці і давайте йому їсти скупо хліба й води, аж поки я не повернуся з миром.

27 А Михей сказав: Якщо справді повернешся ти з миром, то не промовляв Господь через мене.