Читати книгу - "Війна Калібана"

У голосі доктора Менґа чулася висока нота. Напруга дотягнулася і до нього. До всіх них вона дотягнулася, але Пракс був першим, хто не витримав. Капітан кинув погляд на механіка, але здоровань виглядав просто здивованим через те що його відштовхнув значно дрібніший вчений.

- Вони ж хочуть базу зруйнувати. Нам треба туди! – не втихав Пракс. Паніка в його голосі робилась неприкритою.

- Ми нікуди не підемо, - відказав Голден, - допоки не зрозуміємо як це все може утрястися на краще.

- Ми прийшли увесь цей шлях аби так нічого і не вдіяти? - вимогливо запитав Менґ.

- Доку, ми не хочемо бути першими, хто ворухнеться, - відказав Бертон і поклавши руку на тому плече, штовхнув назад на палубу. Маленький ботанік різко струсив руку і не повертаючись відштовхнувся від свого крісла в бік Авасарали.

- Дайте мені канал. Дозвольте поговорити з ними, - сказав він, тягнучись до панелі зв’язку, - я можу…

Голден різко відштовхнувся від крісла, перехопив вченого на середині шляху і вони обидва через все приміщення врізалися в переборку. Товстий шар протиосколкового покриття поглинув удар, але Джим відчув як від удару в живіт, з Пракса вийшло повітря.

Чоловічок хекнув і скрутився у повітрі мов зародок.

Капітан увімкнув магнітні підошви і став на палубу. Узяв вченого і штовхнув його через приміщення до Амоса, - забери його донизу, зачини у каюті і по вуха накачай заспокійливим. Потім відправляйся до інженерного і приготуй нас до бою.

Амос кивнув і узявся за літаючого Менґа, - добре, - за хвилину вони обоє зникли під міжпалубним люком.

Капітан огледівся, побачив шоковані погляди Авасарали і Наомі але проігнорував їх. Пріоритет Пракса повернути дочку не дивлячись ні на що, поставив їх знову під загрозу. І хоч розумом Джим розумів порив чоловіка, необхідність зупиняти його від дій які призводять до їх убивства щоразу, коли спливає ім’я Мей, піддавало капітана абсолютно зайвому наразі стресу. Злість лишалась в ньому і її тре’ було на комусь зігнати.

- Де з біса Боббі? – запитав він ні до кого не звертаючись. Голден не бачив її, відколи вони вийшли на орбіту Іо.

- Щойно була у майстерні, - відповів Амос, - вона розібрала мій дробовик. Я вважав що вона обслуговує усю зброю і броню.

- Це…- Голден почав, готовий закричати просто так, - це зараз дуже вчасно. Передай їй застібнути скаф і увімкнути радіо. Речі можуть піти кепсько у будь який час.

Він замовк на пару секунд переводячи подих, потім повернувся до посту керування боєм.

- Ти в порядку? – запитала Наомі по їх приватному каналу.

- Ні, - він натиснув підборіддям кнопку, аби впевнитись що тільки вона це чує, - я реально до смерті наляканий.

- Я думала ми через це вже пройшли.

- Через переляк пройшли?

- Ні, - в її голосі чутно було посмішку, - через звинувачення себе в цьому. Я теж налякана.

- Я кохаю тебе, - відповів Голден, відчуваючи той самий електричний струм, який виникав в ньому при цих словах, тільки зараз був змішаний з побоюванням і похвальбою.

- Тобі б більше уваги приділяти екранові, - дражливо відповіла Наґата. Вона ніколи не говорила що кохає його, коли він промовляв це першим. Вона казала, що світ втрачає свою силу через зачасте згадування цих слів. Він прислухався до аргументів, але сподівався що одного разу правило буде порушене. Йому потрібно було це почути.

Авасарала схилилась над постом зв’язку, немов стародавня містикиня, що витріщалася в туманну кришталеву кулю. Скафандр висів на ній, немов завелике дрантя на опудалі. Джим вирішив було наказати їй зачинити шолом, потім знизав плечами. Вона була занадто старою, аби мати можливість самій зважити усі ризики вживання їжі перед боєм.

Крісьєн періодично лізла у сумочку і діставала наступний горішок. В повітрі навколо чиновниці росла хмарка дрібних шматочків фісташкових шкірок. Його турбувало що вона засмічує його корабель, але жодний з бойових суден не було настільки ніжним, аби ця хмара могла зашкодити. Частинки шкаралупи або засмокче рециклерами і вони осядуть на фільтрах, або під час прискорення впадуть на палубу, звідки їх потім буде зметено. Джим міркував чи замітала вона взагалі колись у своєму житті.

Поки він спостерігав за гостею, жіночка нахилила голову в бік, прислухаючись до чогось, що тільки вона могла чути. Потім з пташиною швидкістю вистромила руку і натиснула на екран. В динаміках почувся новий голос, цього разу змішаний з перешкодами, які назбирала передача на мільйоннокілометровому шляху через космос.

- …енерал Естебан Сорренто-Ґіллз. Якийсь час назад, я оголосив про формування комітету по вивченню можливого неправильного використання ресурсів ООН для досліджень у галузі біологічної зброї. Поки розслідування продовжується і комітет не готовий висунути звинувачення, нижчевказаний персонал з ключових постів ООН відкликається для допитів. По-перше, адмірал флоту ООН Авґусто Нґуєн. По-друге…

Крісьєн ударом перервала трансляцію і декілька секунд витріщалась на панель з відкритим ротом:

- Щоб мене підняло та гепнуло.

По всьому кораблю заревіли сирени.

Розділ сорок восьмий: Авасарала.

- У нас хуткорухи, - доповіла Наомі крізь звуки тривоги, - флагман ООН відкрив вогонь.

Авасарала закрила шолом, спостерігаючи як скафандр на вбудованому екрані підтвердив герметичність, потім натисла на панелі зв’язку – її мозок працював швидше за її руки. Еррінрайт домовився і тепер Нґуєн це знав. Адмірала кинули і це йому не сподобалось. На консолі загорівся прапорець: вхідна передача з високим пріоритетом. Рух пальцем і Саутер виник на її екрані і на екранах усіх в ходовій.

- Говорить адмірал Саутер. Цим самим я перебираю командування …

Наомі заговорила:

- Все добре але мені потрібен мій екран, треба робити роботу.

- Пробачте-пробачте, - знову тицьнула пальцем Крісьєн, - не ту кнопку натисла.

- …цими військовими силами. Адмірал Нґуєн звільняється від командування. Будь-які воєнні дії вважатимуться…

Авасарала перемкнула трансляцію на свій екран але в процесі перемкнулась на іншу. Нґуєн пік раків. Форма на ньому сиділа якось хвалькувато.

… нелегальними і безпрецедентними. Адмірал