Читати книгу - "Грушевський, Скоропадський, Петлюра"

Киева и 2 батальона для Одессы. IV. Предложение министра исповеданий М. М. Вороновича об упразднении предварительной цензуры. IV. Предварительную цензуру сохранить в течение трех недель и поручить министру внутренних дел внести в Совет Министров законопроект о печати с таким расчетом, чтобы в течение означенного выше срока он мог быть введен в действие. V. Доклад министра финансов о сделанном им в связи с новым направлением политики кабинета в отношении России распоряжении о прекращении таможенной войны с Крымом. V. Распоряжение министра финансов одобрить. VI. Доклад министра внутренних дел о необходимом министерству кредите на увеличение содержания Державной варты. VI. Ассигновать министру внутренних дел 15 000 000 карб. на увеличение содержания Державной варты. VII. Доклад министра внутренних дел о кредитах, необходимых на экстренные расходы по охране общественного спокойствия. VII. Ассигновать в распоряжение председателя Совета Министров и министра внутренних дел 15 000 000 карб. на экстренные расходы по охране общественного спокойствия. VIII. Предложенный паном гетманом на обсуждение Совета Министров вопрос о Национальном конгрессе. VIII. Поручить министру внутренних дел разработать вопрос о национальном съезде, приняв в соображения те положения, которые были высказаны министром в настоящем заседании, и просить министра внутренних дел внести в Совет Министров соответственный доклад не позднее 4 дней. ІХ. Предложение министра внутренних дел об оказании возможно полного содействия войскам Центральных держав в деле правильной их эвакуации и продовольствия. IX. а) Поручить министрам военному и путей сообщения принять все меры по оказанию содействия необходимой для войск Центральных держав правильной их эвакуации; б) поручить министру продовольствия озаботиться принятием действительных мер по правильному продовольствию германских войск.

16 листопада

У розвиток ухвалених політичних ініціатив Рада Міністрів уповноважила міністрів Ржепецького, Афанасьєва та Покровського «зустріти в Одесі на правах представників Української Держави представників держав Згоди». Характерно, що під час церемонії зустрічі делегації союзників, згідно з урядовою ухвалою, «на українських військових суднах повинен бути піднятий комбінований морський прапор — андріївський з українським в крижі його, а на торговельних — український».

Наступні кроки української сторони — ухвалення ініціативи «представників всіх утворених в Росії держав зібратися на конгрес до Києва» та асигнування «на постачання німецьких військ на Україні продуктами харчування» більш ніж 14 млн карб. Надаючи німцям такий щедрий подарунок, уряд одночасно висловив надію на те, «що німецькі війська допоможуть йому підтримати на Україні той порядок, за якого тільки і можливо буде виконати поставлені урядом в інтересах самих військ завдання».

Якщо висловитися недипломатично, але по суті, цим рішенням РМ намагалася перетворити німецьких вояків з окупантів на союзників. Інші принципові рішення того дня — «негайне оголошення призову хліборобів» та організація з них збройних підрозділів «для захисту кордонів та для охорони порядку на місцях», а також заборона війську та Державній варті входити на територію навчальних закладів без погодження з керівництвом останніх.

18 листопада

Оперативно реагуючи на радикальні зміни політичного клімату в країні, більшовицьке повстання в Києві та наступ більшовиків з-поза меж Української Держави, Рада Міністрів ухвалює:

— асигнувати 3 млн карб. «на організацію оборони країни»,

— мобілізацію «всіх офіцерів до 50 річного віку», всіх унтер-офіцерів надстрокової служби, студентів, цивільних службовців, військово­службовців взагалі, а також добровольців.

Далі, з нез’ясованих нами причин, настав дивний, особливо з огляду на попередню активність уряду, період. Запанувала глуха мовчанка. Враження таке, що Рада Міністрів припинила існування.

25 листопада

На цьому засіданні уряду розглядалося, зокрема, питання «про правила формування повітових дружин з хліборобів-власників для самооборони». 26 числа уряд ухвалив на диво м’яке рішення щодо «зміни тимчасової постанови Ради Міністрів про заходи щодо осіб, які загрожують державному спокою Української Держави та її правопорядку», змінивши санкцію щодо таких осіб до 3-х місяців (попередньо, 12 вересня, превентивний арешт встановлювався на термін в 1 місяць)! І це, підкреслимо, в часи, коли на вулицях ледь вщухла організована більшовиками бійка, а з півночі невпинно насували червоні загони, підтримувані українськими колаборантами. Заразом до Особливого журналу Ради Міністрів занесли ухвалу про «запровадження... правил надзвичайної охорони залізниць для забезпечення безперервності та правильності сполучення по них».

29 листопада

Уряд спромігся розглянути лише два питання та ухвалити рішення по них. Питання та ухвали були такими:

Слушали: Постановили: І. Доклад министра иностранных дел о дипломатических мерах, предпринятых им в связи с заключенным между германцами и повстанцами перемирием. І. Доклад одобрить. ІІ. Сообщение исполняющего обязанности председателя Совета Министров о предстоящем приезде представителя держав Согласия г. Энно. ІІ. Уполномочить министра иностранных дел Г. Е. Афанасьева встретить г. Энно по прибытии его в Киев. ІІІ. Доклад исполняющего обязанности председателя Совета Министров о результатах его переговоров с представителем Добровольческой армии по вопросам, связанным с установлением более тесного общения украинского правительства с главнокомандованием Добровольческой армии. ІІІ. а) Ассигновать из средств Государственного казначейства в распоряжение министра финансов 10 000 000 карб. для выдачи представителю Добровольческой армии на нужды этой последней. б) Просить министра иностранных дел Г. Е. Афанасьева переговорить с главнокомандующим по вопросу о приглашении частей Добровольческой армии для борьбы с внутренними большевиками, преимущественно в Екатеринославской и Харьковской губерниях, и по получении заключения главнокомандующего обратиться с соответственным письмом к представителю Добровольческой армии генералу Ломновскому.

30 листопада

Уряд вступає в конфлікт з німецьким командуванням.

Правдоподібно цей конфлікт можна назвати навіть «гострим» — з огляду на попередні стосунки країн. Предмет з’ясування стосунків (увага!) претензії німців на те, що гетьманці не пропустили до Києва парламентерів Коновальця—Петлюри, які мали на меті вступити в переговори з німцями. Переговори, які, як ми знаємо, врешті-решт завершилися тим, що німецька сторона оголосила про свій нейтралітет під час націо­нал-соціалістичного повстання.

Станція Пост-Волинський (зараз Київ-Волинський). Сучасний вигляд. Суспільне надбання

Відповідаючи на німецькі претензії, Рада Міністрів ухвалила таке: «...допущені до Києва парламентери можуть бути виключно під тією умовою, що переговори відбуватимуться за присутності представника українського головнокоманду­вання».

Заразом німцям пояснили: українська влада розібрала залізничну колію між Постом-Волинським та Жулянами (тоді це були останні станції перед Києвом, відстань між ними — 6 км), аби завадити бронепотягу (вірогідно, повстанців. — Д. Я.) дістатися столиці. Нарешті, український уряд суворо зауважив: «право регулювання подробиць німецького втручання стосовно повстанців та більшовиків належить українському урядові», що буде також доведено до відома представників Ан­танти.

Залізнична станція Жуляни (тепер Вишневе). Сучасний вигляд 

Попри всі зусилля, урядові наміри, заклики, декларації, звернення та листи, сталося те,