Книги Українською Мовою » 💛 Любовні романи » Настя і вовки. Пробуди в мені звіра, Марія Люта 📚 - Українською

Читати книгу - "Настя і вовки. Пробуди в мені звіра, Марія Люта"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Настя і вовки. Пробуди в мені звіра" автора Марія Люта. Жанр книги: 💛 Любовні романи / 💙 Любовне фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 131 132 133 ... 139
Перейти на сторінку:
Глава 18.3

- Боягузка, - кинула мені Галя, коли ми через місяць пили чай у мене в вітальні, так як на кухні все ще "цвів" сад бубликових скульптур. Прибрати б його давно пора, а то вже пилом покрився товщиною в півпальця, та все часу не було. Графік у мене був настільки перевантажений, що навіть із Уваровою поговорити спокійно змогли лише зараз. - Профукала чудовий шанс раз і назавжди позбутися колишньої.  Добренька ти занадто. Або нерішуча.

 

- Та ні.  Адже я юрист і вірю, що справедливу відплату в цивілізованій країні має вершити суд.

 

– Ще й наївна.

 

- Чому ж? Мені вже донесли, що Катерині заборонили залишати межі одного села в Японії. Андрій, природно, теж відмовився їй допомогти, тому що не зовсім дурень і зрозумів, що вона з ним крутила лише заради того, щоб бути ближче до Олександра.

 

- Добре проїхали. Що далі було?

 

- Дурдом. Місцева влада ще намагалася приховати існування перевертнів, запевняючи містян, що це був лише спектакль,  ілюзія.. Але сімнадцять войовничих драконів у повітрі серед білого дня в історичному центрі Кіото... Коротко кажучи, правда спливла назовні дуже швидко і про існування перевертнів стало відомо всім.

 

- Так-так, про це я в курсі, не в печері живу. Що з вами було?

 

- Ситуація була дуже напруженою. З одного боку, люди якимось дивом не постраждали, але новини були надто неординарними і важко було передбачити, чи зможе влада  тримати ситуацію під контролем. Це якщо ця сама влада, користуючись нагодою, сама не вирішить розпочати війну з нами. Коротше, нас усіх вивезли окремим літаком. І я нарешті поговорила із батьком...

 

- Та ти що? І чому він вас покинув?

 

- Мама залетіла від нього випадково, і йому про це не сказала. Він дізнався про мене, коли знову повернувся до нашого міста, а мені тоді вже було близько року. Ситуація була непроста, оскільки сама розумієш: він ірбіс, мама – латентний вовк. Якби хтось із недругів дізнався про їхній зв'язок, їх могли стратити, та й мене теж – як плід злочину. Ось тато і пішов до ворожки, спитати поради. Вгадай, до речі, до якої саме.

 

- Та що тут гадати, до Зінаїди Гаврилівни, звісно.

 

- Ну так. Словом, вона побачила, що якщо я стану повноцінним перевертнем і пройду Ритуал в три роки, мене спіткає велике лихо, не житиму я на цій землі. Картина була трагічною, і батько вирішив убезпечити мене, як міг. І... Це він, Галю, обірвав мій зв'язок зі звіриною подобою ще до Ритуалу єднання.

 

- Як таке взагалі можливе!?

 

- Ну, його недаремно всі звали Вченим. Про новий спосіб він розповів своєму братові, дядькові Олександру, а той вирішив по-своєму застосовувати його. Тільки Олексій відмовився йому в цьому допомагати і думав, що на тому все закінчилося. Але Олександр знайшов-таки можливість повторити досягнення брата, тільки дуже примітивно. І ще: це батько сховав Білого – вовка Гліба, бо Олександр поклав на нього око. І Андрію допоміг вибратися з Грані і вовка йому приживив. Ось такі справи...

 

- Так, справи. Ти розумієш, що всі його вчинки можна трактувати по-різному.

 

- Ага. Але мені здається, що він справді хороша людина. Я це відчуваю. Зараз він, до речі, з мамою у селі – то я маму такою щасливою ​​майже ніколи не бачила. Дружина Олексія померла давно, а дочка вже доросла, моя ровесниця.

 

– Зрозуміло.

 

Уварова замовкла, але я бачила, що в неї язик свербить запитати щось ще.

 

- Ну давай, не мучся, питай уже.

 

- А що Гліб?

 

Я зітхнула і заплющила очі. Це була моя болюча тема.

 

- А нічого. Він залишився в Кіото залагоджувати міжрасовий конфлікт і встановлювати дипвідносини як новий ватажок вовків. У Кіото злетілися президенти практично всіх країн, а також представники всіх видів перевертнів. І він був одним з тих, хто підписав новий Договір про вічний мир та низку інших договорів про новий світопорядок, умови співіснування та рівність різних рас...

 

- Так-так, він молодець. Але ж ви так і не поговорили?

 

- Ми кілька разів зідзвонювались і обмінювалися повідомленнями... По-дружньому. Адже я сама розірвала наші стосунки.

 

- Це було до того, як ви разом перемогли там усіх драконів, тому це не рахується.

 

- Рахується. Люди тепер живуть разом із перевертнями, але ситуація з вовками та кішками не змінилася. Він, як і раніше, ватажок і йому потрібна чистокровна мати для майбутніх дітей.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 131 132 133 ... 139
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Настя і вовки. Пробуди в мені звіра, Марія Люта», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Настя і вовки. Пробуди в мені звіра, Марія Люта"