Книги Українською Мовою » 💛 Езотерика » Житія Святих - Січень, Данило Туптало 📚 - Українською

Читати книгу - "Житія Святих - Січень, Данило Туптало"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Житія Святих - Січень" автора Данило Туптало. Жанр книги: 💛 Езотерика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 131 132 133 ... 159
Перейти на сторінку:
причаститися Божественних Таїнств, Животворного Тіла і Крови Христової, був-бо день недільний. Єпископ же острова того, боголюбивий Фотин, чуючи про святого Климента, прийшов зі своїм клиром та иншими християнами і просив старійшину воїнського, щоб, звільнивши з пут Климента, відпустив його до них із учнем Агатангелом на якийсь час, обіцяючи, не затримуючися, знову привести їх на корабель. І відпущений був святий Климент на прохання єпископа. Ввели ж святих у церкву малу, бо й християн тоді на острові тому було мало, і звелів єпископ із Божественних Євангельських слів читанню бути, розігнув клирик книгу, почав читати слова, котрі побачив: "Не бійтеся тих, що вбивають тіло, душу ж не можуть убити". Те святий чув, звів очі свої догори із зітханням. Християни ж, що стояли в церкві, побачивши його, заплакали. І сповнилася церква плачевними зітханнями і сльозами. Тоді просив єпископ святого Климента, щоб відправив Божественну літургію, і коли літургісав, дехто із клириків також і з простих людей, що були достойні, бачили, що на дискосі лежало вугля велике, вельми розжарене, гаряче, від нього ж невимовне світло виходило й осявало святого і тих, що спереду стояли. Над вівтарем видно було святих ангелів, що літали в повітрі. І впали вірні ниць на землю, таке побачивши чудо, і не сміли поглянути на святого. Після відправи святої служби взяв святих у дім свій Фотин-єпископ з иншими християнами і зробив гостину. Багато ж хворих приводили й приносили до святого Климента — не лише з вірних, але і з невірних, їх же всіх мученик Христовий молитвою і знаменням хресним зцілював. Через те еллінів багато почало відкрито ісповідувати Христа Істинним Богом і хрещення просили. Бачили ж воїни, що багато стікається люду до Климента, забоялися, щоб не забрали в них в'язня і самим їм не зробили насилля, через те, взявши його, ввели на корабель і пута на нього знову наклали. Відпроваджували його вірні з багатьма сльозами і риданнями, відлучитися від нього не хотіли й, останнє давши святим цілування і пута Климентові цілувавши, повернулися. Воїни наполягли, щоб швидше звідти відплисти. Дмухнув же вітер на допомогу, переплили Егейське море й досягли Никомидії.

Максиміян, нечестивий цар у Никомидії, від Диоклитіяна писання прийнявши й мученика бачивши, здивувався його великому терпінню і не здоланій муками мужності. Боявся сам його допитувати, щоб не бути осоромленим від нього, віддав його Агрипину-ігемонові на допит, а сам вдавав, що зайнятий иншими царськими справами. Агрипин же, судищу своєму святих представивши, сказав до Климента: "Чи ти Климент?" Відповідав мученик: "Я є раб Христовий". Ігемон же звелів в уста кулаком бити святого, говорячи: "Чому не називаєшся рабом царевим, але Христовим?" Святий же, битий, говорив: "Годилося б і царям вашим бути рабами Христовими, і було б мирне їхнє царювання, і всі народи підкорив би йому Христос мій під ноги". Ігемон же, поглянувши на Агатангела святого, сказав: "Ти хто такий? Нема нічого написано про тебе в Диоклитіяновому писанні". Агатангел же, на небо поглянувши, сказав: "І я християнин, сподобився християнином називатися через цього слугу Божого Климента". Сказав ігемон: "То він винен у твоєму блуді і лютій смерті". І звелів святого Климента повісити нагого, різати бритвами тіло його, Агатангела ж, також нагого, жилами сильно бити. І молився святий Климент у муках до Бога за Агатангела, щоб укріпив його в стражданнях. Після мук тих звелів кат обох вкинути до в'язниці. Було ж у в'язниці инших в'язнів багато, за різні провини засуджених. Вони дивилися на ревну святих до Бога молитву і, побачивши, що ангели Божі відвідали й утішили рабів Христових, розчулилися вельми, і, припадаючи до ніг їхніх, просили, щоб привели їх до Бога свого. Трапилося ж там, з Божого провидіння, що води було достатньо для хрещення. Повчивши-бо їх багато, Климент святий охрестив усіх й відчинив в'язницю молитвою, випустив їх, говорячи: "Вийдіть, діти, і врятуйтеся від рук нечестивих, Господь же наш Ісус Христос хай береже вас". Зранку ж, довідавшися про випущення в'язнів, Агрипин-ігемон розгнівався на святих вельми і, приготувавши позорище, віддав їх на поїдання звірам. Але ті не пошкодили святих і лащилися, як домашні пси до своїх господарів. Звелів-бо рожнами розжареними мученикам кожний палець руки вздовж свердлити аж до ліктя. Люди, дивлячись на те, не витримували на таке катування дивитися, кричали на ігемона з гнівом, щоб відпустив невинних. Ігемон же більше розгнівався, звелів иншими рожнами розжареними вертіти пахви їх аж до плечей. Тоді народ обурено, взявши каміння, кидав на ігемона, взивав велегласно: "Великий Бог християнський! Ігемон же, галасу й бунту людського злякавшися, утік в дім свій. А святі мученики, ніхто не міг стримати їх, пішли на гору, названу Пираміс, на ній же елліни богам своїм жертви приносити звикли, і там в ідольському храмі сиділи, молитвою ідолів розбили й бісів звідти вигнали. По кількох днях, довідавшись про них, що там є, ігемон пішов із жерцями і воїнами своїми, і там великими палицями святих мучеників сильно били, і, кості їх поломавши, поклали в міх, кожного окремо, і каміння з ними, і, зашивши, вкинули з гори в море. Котилися-бо в міхах святі по кручі гірській, впали в море й занурилися в безодню глибоку. І всі думали, що вони загинули. Дехто ж із вірних, про потоплення святих довідавшися, ходили по березі, сподіваючися, що море, яке звичайно мертвих викидає, викине й тіла святих мучеників. І ось побачили два міхи, що по морі плавали, і, сівши в човни, наблизилися до них, розв'язали і знайшли святих страстотерпців живих і здорових, наче зовсім не страждали, і прославили Бога. Спочили-бо в ту ніч на березі, й ангели Божі відвідали святих, їжею їх укріпили. Коли настав ранок, пішли святий Климент і святий Агатангел у град і, ставши посеред торжища, сповіщали людям про велич Божу, простерши ж руки свої вгору, говорили до Бога: "Дякуємо тобі, Господи, Ісусе Христе, що не покинув тих, що уповають на Тебе, але вибавив нас із лютих мук і не звеселив ворогів наших через нас, але прославив у нас ім'я Своє святе". Було ж там двоє сліпців, і один суху руку мав, а инший розслаблений був — їх зразу покладанням своїх рук зцілили. Те бачивши, люди почали приводити до них хворих своїх й одержимих духами лукавими — і всі зцілювалися мученичими молитвами і дотиками, і славилося від людей велегласно ім'я Ісуса Христа. Те довідавшися, Агрипин, ігемон, здивувався дуже і, розгубившися, пішов

1 ... 131 132 133 ... 159
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Житія Святих - Січень, Данило Туптало», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Житія Святих - Січень, Данило Туптало"