Читати книгу - "Ім'я рози"

звірами з мініатюр, які так тішать вас на пергаменах, бо насправді це значить, що в серцях зродяться ненависть і незгода! Сказано, що недавно одружені невісти породять немовлят, які одразу матимуть досконалий дар мови і принесуть вість про те, що часи дозріли, і попросять, щоб їх умертвили. Та не обшукуйте села в долині, бо превчених сих немовлят вже вбито у сих мурах! І як ті немовлята з пророцтва, мали вони вигляд старців посивілих, і як в пророцтві були вони чотириногими, були привидами, зародками, які мали пророкувати у череві матері, голосячи чарівні закляття. Все це було написано, знаєте? Написано було, що великі настануть заворушення у станах, у народах і в церквах; що з'являться недобрі пастирі, лиходійні, погордливі, жадібні, спраглі насолод, ревнителі наживи, пустодзвони, гордовиті самохвальці, зажери нахабні, захряслі у розкошелюбстві, пошукачі марної слави, вороги благої вісті, готові зректися тісних воріт і зневажати правдиве слово, і ненавидітимуть вони всяку стежку побожності, і не покаються у гріхах своїх, і тому тиритиметься серед народів невір'я, ненависть до брата, лиходійство, жорстокість, заздрість, байдужість, злодійство, пияцтво, нездержливість, хіть, спрага тілесних розкошів, розпуста і всі інші пороки. Щезнуть печаль, смирення, любов до миру, убогість, співчуття, дар плачу… Що, хіба не впізнаєте себе, усі ви тут присутні, ченці обителі й владоможці, що прийшли здалека?»

Настала павза, і почувся якийсь шурхіт. То кардинал Бертранд вовтузився на своєму сідалищі. По суті, подумав я, Хорхе поводить себе як вправний проповідник, картає своїх побратимів, але не шкодує й гостей. Я б не знаю що віддав, аби лиш знати, що діється в цю мить у голові Бернарда та авіньйонських вельмож.

«І саме тоді — а то і є тепер, — загримів Хорхе, — здійснить свою блюзнірчу парузію Антихрист, який хоче мавпувати Нашого Господа. І в ті часи (а то наші часи) повалено буде всі царства, настане голодомор і убогість, неврожай і страхітливо суворі зими. І діти в ту добу (а то наша доба) не матимуть нікого, хто б покерував їхніми дібрами і зберіг у їхніх коморах поживу, і з них знущатимуться на торжищі купівлі й продажу. Тож блаженні ті, хто вже не житиме або хто, будучи при житті, зуміє вижити! Гряде тоді син загибелі, ворог, що славить сам себе й пишається, виставляючи напоказ всілякі чесноти, щоб одурити цілу землю і здобути верх над праведними. Сирія впаде й оплакуватиме своїх дітей. Кілікія піднесе голову, аж поки не явиться той, кого покликано судити її. Дочка вавилонська встане з трону своєї пишноти, щоб випити чашу гіркоти. Кападокія, Лікія та Лікаонія зігнуться, бо цілі юрмища пропадуть у зіпсутті своїх лиходійств. Звідусіль насунуть табори варварів і бойові колісниці, щоб зайняти всі землі. У Вірменії, в Понті та Бітинії юнацтво загине від меча, дівчатка потраплять у неволю, сини і доньки чинитимуть кровозмішення, Пісидія, яка пишається своєю славою, впаде ниць, меч пройде Фінікією, Юдея одягнеться в жалобу і приготується до дня загибелі через своє беззаконня. Тоді з усіх кутків вийде омерзіння й нещастя, Антихрист завоює захід і зруйнує всі шляхи, в руках держатиме меч і огонь жерущий, і палитиме все люттю нестримного полум'я: силою його буде блюзнірство, олжа буде його рукою, правицею буде руїна, лівиця ж нестиме темряву. Ось за якими прикметами його можна впізнати: голова його буде, мов огонь жерущий, праве око заплиле кров'ю, ліве око — зелене, наче в кота, і матиме воно дві зіниці, і повіки його будуть білі, і нижня губа виступатиме, і кволий він буде у стегнах, і чималими будуть його стопи, а великий палець — пласким і довгим!»

«Схоже на його власний портрет», — притьмом посміхнувся Вільям. То були дуже непоштиві слова, але я був йому вдячний за них, бо волосся вже ставало дибки мені на голові. Я ледве стримав сміх, надувши щоки і випустивши повітря крізь стиснені вуста. Цей звук виразно пролунав у тиші, що запала після останніх слів старця, але, на щастя, всі подумали, що то хтось кашлянув, заплакав чи здригнувся, і мали для цього всі підстави.

«В ту хвилину, — заговорив знову Хорхе, — все западе у сваволю, діти піднімуть руку на батьків, дружина снуватиме змову проти чоловіка, чоловік подасть у суд на дружину, господарі ставитимуться жорстоко до слуг, а слуги не коритимуться господарям, не буде більше пошани до старших, підлітки зажадають влади, праця здаватиметься всім марним зусиллям, всюди оспівуватимуть вседозволеність, порок, розгнуздану свободу звичаїв. Відтак великою хвилею насунуть зґвалтування, блуд, кривосвідчення, гріхи проти природи, тиритимуться недуги, ворожба і чари, в небі з'являться летючі тіла, серед добрих християн вигулькнуть лжепророки, лжеапостоли, розбещувачі, шахраї, відьмаки, ґвалтівники, скупії, кривосвідки і фальшівники, пастирі стануть вовками, священики брехатимуть, ченці забажають речей сього світу, убогі не прийдуть на поміч своїм зверхникам, можновладці не матимуть співчуття, праведники свідкуватимуть про неправду. Землетруси колотитимуть усіма містами, повсюди розійдеться чумна пошесть, буревії рватимуть землю, поля будуть заражені, море виділятиме чорнувату слизь, нові, небачені дива діятимуться на місяці, зірки покинуть свій звичний шлях, інші зірки — незнані — борознитимуть небо, будуть сніговиці влітку і задушлива спека взимку. І настануть часи кінця і кінець часів… Першого дня в часі третім здійметься на небесному склепінні голос превеликий і могутній, пурпурова хмара насуне з півночі, громи і блискавиці прийдуть за нею, і кривавий дощ впаде на землю. Другого дня землю буде викоренено з її місця, і дим од вогню великого проникне через небесну браму. Третього дня земні безодні застугоніють з чотирьох боків космосу. Шатро небесного склепіння отвориться, і повітря сповниться стовпами диму, і пануватиме запах сірки аж до часу десятого. Четвертого дня з самого рання безодня розтопиться з гуком, і впадуть кам'яниці. П'ятого дня в часі шостім розпадуться сили світла і трісне сонячне кружало, і западе темрява у світі аж до вечора, і зірки та місяць відкинуться своїх повинностей. Дня шостого в часі четвертім небесне склепіння трісне зі сходу на захід, і ангели дивитимуться на землю крізь тріщину в небі, а всі ті що на землі, бачитимуть ангелів, які споглядають їх з небес. Тоді всі люди сховаються в горах, щоб втекти від позирку праведних ангелів. І сьомого дня гряде Христос у світлі Отця свого. І буде тоді суд праведних і їх восходження у вічне блаженство тіл і душ. Та не про се вам розважати нині ввечері, браття мої гордовиті! Грішникам не уздріти світанку восьмого дня, коли посеред неба залунає голос ніжний