Читати книгу - "Пан Ніхто"

«Ухвала справді чудова, — мимрив я, для спроби витягаючи руку уперед. — Просто героїчна ухвала. Але людина не може заповнювати усе своє життя тільки героїчними вчинками».

Рука моя поволі опустилася й намацала телефонну трубку. Попросив принести сніданок у номер і пішов у ванну, щоб викреслити з порядку денного неминучу роботу — гоління. Власне, гоління дратує тільки тоді, коли більше нема про що думати, особливо під час тривалого намилювання. А в даний момент мені було про що думати, і головне — про майбутнє. Що ж до минулого — не давно минулого, а вчорашнього, — то воно вже було відповідно обмірковано й класифіковано по досьє.

Оскільки ж мій мозок не електронна машина, він певний час працював над давно минулим, хоча я вже дав йому нове завдання. І все ще бачу той голий скелястий пагорб, розжарений полуденною спекою, пустий і чіткий у своїй мертвотній порожнечі, а потім смутний і розпливчастий, бо я біжу, зігнувшись навпіл, туди, до кам'янистого хребта, де зачаїлися «оті». І здається мені, що я чую сухий тонкий посвист куль і відчуваю, як пече в плечі, і мусить пройти час, поки я здогадуюсь — «влучили в мене», — і мусить пройти час, поки я кажу собі: «Добре, що в ліве плече», — і мусить пройти ще багато часу від тієї безмежної миті, коли час зупинився, поки я дістався того каменя й жбурнув одне за одним три сталевих яйця. А потім хвилини знову почали текти своїм звичаєм, але в моїй голові, розбитій спекою й утомою, все видавалося смутним і розпливчастим — «джип», що прибув з прикордонної застави, Стефан, спокійне обличчя Любо, спокійне і біле, як обличчя мерця. Стефан помер у «джипі». Любо вцілів і тільки трохи накульгував, і так, накульгуючи, дійшов до мосту на Венецію, де його вбили. А я ще живий. Ще.

Я часто бачу в кошмарах той голий скелястий пагорб, й інколи до вершечка залишається лише кілька метрів, а іноді верх здається дуже далекий, незбагненно далекий, й кам'янистий схил піднімається пустельний і страшний під безбарвним розпеченим небом, а постріли зловісно відлунюють у мертвотності й спеці. «Гайда, Еміле, твоя черга, мій хлопче!»

Кошмар, який примушує мене сприймати пробудження як воскресіння і кожен новий день — як звабливу обіцянку, навіть коли цей день обіцяє мені самі неприємності. «Бувало й важче. Професійний ризик, нічого більше».

При цьому ризик професії, принаймні у даний момент, не пов'язаний з пострілами. Усе мирно й тихо, говоримо про соціологію, і навколо розкинулась не прикордонна кам'яниста смуга, а зелена датська рівнина. Важливо тільки знати, де кінчаються луки й починається драговина.

Кожен обирає собі ангела на свій копил. Мій, наприклад, своїми звичками нагадує отих скнар, які по двічі перелічують гроші, незалежно від того, чи дають їх, чи одержують. З тією відмінністю все-таки, що я перевіряю не двічі, а тричі і що йдеться не про гроші, а про факти. Перевірка перед дією, під час дії і після дії.

Кожне з цих трьох занять має свої переваги, але й неминучі вади. Аналіз перед операцією дуже важливий, бо від нього залежить подальше, однак він не може бути точний, бо має справу з явищами, які ще не сталися і бозна чи стануться саме так, як ти собі уявляєш. Аналіз у процесі дії гранично необхідний, щоб уберегтися від хибного кроку, але не досить вичерпний, оскільки через брак часу провадиться майже блискавично. Аналіз після дії, навпаки, може бути докладний і настільки глибокий, наскільки тобі стане хисту, тільки ти неспроможний змінити нічого з того, що вже сталося. Взагалі кожен з цих трьох способів рахувати гроші, тобто факти, по-своєму недосконалий. А тому, об'єднані в одну постійну звичку, вони завдають мені чимало клопоту.

Покінчивши з голінням, я підставив голову під щедрий теплий струмінь води і, поки стояв отак, осліплений милом і водою, почув, як у глибині кімнати відчинилися й зачинилися двері. Дуже сприятливий момент, щоб приставити до спини пістолет і гаркнути: «Давай відомості, собако!» — поки ти агонізуєш від мила, що роз'їдає тобі очі. На щастя чи нещастя, цього разу відомості не в мене, а в інших людей. Це дозволило мені спокійно пройти й через підбадьорливу процедуру холодного душу, акуратно загорнутися в халат і лише тоді визирнути, аби з'ясувати, що трапилося.

Нічого не трапилося, тільки на столику біля вікна з'явилася таця із сніданком. А сніданок з чашкою паруючої кави о цій ранній порі — подія дуже доречна і приємна. Отже, сідаю в крісло й приступаю до чергового етапу побутової підготовки до нового дня.

Два основні факти виникли на обрії. Перший датується моїм прибуттям у це місто: за мною стежать. Хто й навіщо, остаточно не з'ясовано, хоч відповідна гіпотеза існує. Другий факт: я оточений. Оточений увагою, додав би інший. Згоден. Тільки на цьому світі увагою не оточують задурно. Хіггінс, Беррі й Дороті могли б знайти більше інтересних співрозмовників на цьому велелюдному конгресі. А натомість вони липнуть до незначного й нецікавого болгарина, бавляться з ним у запитання й відповіді, водять його по закладах і навіть обіцяють фінансову допомогу, звісно, для строго наукової мети. Цей другий факт потребує додаткового вивчення, та вже зараз наштовхує на певні висновки.

Хоч би й учорашнє. Зовсім банальна гулянка, багата на балаканину й бідна на незвичайні події, випадкова гулянка, наслідок випадкового знайомства, що почалося з нудного етикету й завершилося пиятикою. І все-таки дрібні перипетії й окремі репліки пиятики містять досить вихідних даних, щоб скласти про мене початкове уявлення. Можу навіть точно уявити собі цю характеристику в разі, якщо перевірку заздалегідь проведено, а поведінка моя ретельно аналізувалася. Насолоджуючись гарячою міцною кавою та першою в цей день сигаретою, я, здавалося, ясно бачив настукану на машинці характеристику на Михаїла Коєва (перший варіант). Найнезначніші мої жести і найвипадковіші репліки, відповідно оброблені й зіставлені, набули службової виразності. Ставлення до стриптизу, поведінка під час танцю з Дорогі, кількість випитих чарок, стан під час і після гулянки, реакція на ту чи іншу чужу репліку, значення тієї чи іншої моєї репліки, взагалі уся сукупність дрібниць, з яких складається гулянка, тут узагальнена в сухі канцелярські фрази, що заповнюють відповідні графи: ставлення до жінок і спиртного, до подорожей і доброї кухні, до грошей і матеріальних вигод, до наукової