Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Зраджений коханням, Шенна Кахрет 📚 - Українською

Читати книгу - "Зраджений коханням, Шенна Кахрет "

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Зраджений коханням" автора Шенна Кахрет. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 133 134 135 ... 155
Перейти на сторінку:
Розділ 50

Дрібні сніжинки обпалювали обличчя. Протидіючий вітер теж не відрізнявся теплотою і м'якістю.

Я намагалася встигнути. Намагалася встигнути на наше місце зустрічі з Лестерном.

Чи чекає він на мене досі? Пройшло п'ять годин... Ці чортові п'ять години я перебувала в компанії монстра. Готувала йому страви, доглядала його, прибирала після нього.

Температура була значно нижчою, ніж коли я пішла.

П'ять годин... Через мерзлоту Акоста справді міг уже бути у своїй кімнаті.

Ліхтарик у руках допомагав висвітлювати шлях. Біля лип я помітила постать. Темна курточка, та сама манера тіла. Тільки запаху я не відчувала. Швидше за все, злий вітер вкрав його.

Впавши в обійми хлопця, я томно видихнула.

—Дякую за очікування.

—Якщо тобі це подобається, я чекатиму довше наступного разу.

Я підняла очі:

—Ти можеш захворіти.

—Можу, - спокійно відповів Акоста.

Я насупилась, додавши:

—Тебе треба відпоїти чаєм, а потім...

—Зараз не про це, - відрізав Лестерн. —Що хотів Харісон?

—Весілля через тиждень, - відповіла я.

Лестерн вилаявся. Я притулилася до нього сильніше. Ми мовчали.

Про що думав Акоста, я не знала. Мої думки були як штиль. Я втомилася думати. Втомилася вигадувати, як вижити. Втомилася бути в оточенні небезпеки. Голова вже боліла від вічних думок та побоювань. Варто зробити один крок, за ним відразу ринуть наслідки. І не лише спокійні. Але і, здебільшого, моторошні, огидні, кошмарні. Чим я заслужила таке життя? Заради спокійного майбутнього? Швидше за все. Навряд чи моя дитяча огидна поведінка, в якій я побула п'ятнадцять років, могла комусь насолити. Особливо долі та всесвіту.

Вітер проникав нам під одяг. Лестерн не подавав цьому виду. Я відчувала: він думає. Проробляє всі можливі та неможливі варіанти подій. Других очевидно було більше.

Я й сама хотіла скласти Акості компанію та подумати. Але голова лише відгукувалася болю. Чортів Росс!

З боку Лестерн більше скидався на статую. Такий же нерухомий, байдужий і відсторонений. Зараз хотілося лише сміятися від безвиході. Істерично сміятися, веселячись і не задаючись питанням, що буде далі, завтра, наступного тижня. Чи побачу я Лестерна знову, чи Харісон вирішить, що мені краще навчатися в іншому коледжі? Може, після весілля він одразу до монастиря мене відправить?

—Кидай його, - раптом випалив хлопець. —Зараз. Настав час кінчати з цим цирком.

—Наче це так легко, - сплюнула я, вибираючись з обіймів. —Наче він мене відпустить.

—Розлучатися після весілля – не вихід, ти знаєш. Зроби це зараз, доки не стало надто пізно. Ти й так довго гаяла час.

—Я чекала моменту, - заперечила я. —Ти знаєш, я не хочу виявитися похованою нашвидкуруч у ямі під старим, занедбаним мостом, де смердить каналізацією і бігають щури. Де живуть покидьки та волоцюги.

Лестерн відкрив рота, але я перервала його:

—Не кажи, що розкіш врізалась мені в голову. Ми всі хочемо жити в достатку.

Губи хлопця стиснулися у смужку.

Я рушила з боку в бік. Вітер то посилювався, то слабшав. А сніжинки так і продовжували кружляти.

—Потрібен план, у мене його немає.

—У тебе? - перепитав Лестерн. —Я думав, ми працюємо разом.

—Це моя проблема. - Мій погляд торкнувся обличчя хлопця. —Я її почала, я її й закінчу.

—Ти збираєшся ще чекати?

Я знизала плечима:

—Принаймні, поки не матиму добрий шанс.

—Він може вбити тебе будь-якої миті й зробити багато жахливих речей, про які я не говоритиму вголос.

—Наче зробив послугу. - Я цокнула язиком і закотила очі. —Я зачекаю ще трохи.

—Якщо не вдається переконати тебе, то я піду переконувати Росса.

Акоста спритно обігнув мене і попрямував у бік будівель. Я швидко схопила його за рукав куртки.

—Не потрібно.

—Тобто не потрібно? Тобто не потрібно, Меллісо? - Лестерн схопив мене за плечі, встановлюючи зоровий контакт. —Що за чортівня тут відбувається? Як ми... ти опинилась у такій ситуації? Скільки ще ти відтягуватимеш час? П’ять тижднів... Навіть менше. Ось скільки ви зустрілися з Харісоном і він тут же захотів зіграти весілля! Це короткий термін, аж надто короткий. Тож, якщо не вдається нормально поговорити з тобою, я поговорю з ним. Повір, я знайду лазівки, які ти не змогла знайти.

Хлопець відпустив мене і мав намір продовжити свій шлях, але я зупинила його:

—Дай мені час.

Акоста мовчав.

—Тиждень.

—Вже буде піз...

—Три дні.

Хлопець мовчав.

—Три дні, і якщо я нічого не зроблю – можеш діяти по-своєму. Своїми методами.

Лестерн наповнив легені повітрям і... нічого не сказав. Він знав: мене важко переконати. Він думає одне, я думала інше. Але іноді наші думки все-таки сходилися воєдино. Варто лише зіткнутися із загальною проблемою віч-на-віч. Зараз же ця проблема була лише в мене. Акосту не турбував Росс. Можливо, Харісон справді давав не найкращі доручення, але Акоста міг заперечити, міг вдарити, міг постояти за себе... і вийти переможцем.

—Будь обережніше, - видихнув Лестерн, притягуючи мене до себе.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 133 134 135 ... 155
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Зраджений коханням, Шенна Кахрет », після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Зраджений коханням, Шенна Кахрет "