Читати книгу - "Спадкоємці Віанди, Олена Гриб"

Флора послухалася, внутрішньо тремтячи і чекаючи чи то поцілунок, чи зізнання.

– Не розплющуй їх, доки я не скажу. – Перс усе ще гладив її волосся, проте його голос змінився, став серйозним та зібраним. – Вір мені, Сніжко. – Клацнув ремінь безпеки. – Я нікому не дозволю тебе скривдити. Тримайся!

Автомобіль зірвався з місця, врізався у щось, що відлетіло убік із пронизливим криком і брязкотом металу, і помчав уперед. Флора змахнула руками, зачепила кнопку радіо. Пролунала запальна мелодія в стилі тих, що супроводжують бійки в комедійних бойовиках. Звуки пострілів додавались, тільки звучали вони не з динаміків.