Читати книгу - "Том 11"

«Основи біблійної критики» — Можливо, мається на увазі книга французького вченого Моріса Берна, перекладена Лесею Українкою (Моріс Берн. Біблія, або книга Старого завіту. Пер. Л. У. З передмовою М Драгоманова. Львів, 1903).

...п ерешліть мого листа п. Кобилянські й...— Ользі Юліанівні Кобилянській (1863—1942). 25 травня 1899 р. вона відповіла Павликові: «Сердечно Вам дякую за надіслання листа Jl[eci] У[країнки]. Я їй зараз відписала, вже по раз другий маю від неї письмо».

...прочитала я збірник її...— Йдеться про збірку оповідань О. Ю. Кобилянської «Покора і інші оповідання» (Львів, 1899).

...після творів «собственных Невтонов и б ы -стрых разумом Платоно в»...— неточна цитата з «Оды на день восшествия на всероссийский престол ее величества госуда-рыни императрицы Елисаветы Петровны 1747 года» М. В. Ломоно-сова (в «Оде»: «Что может собственных Платонов и быстрых разумом Невтонов российская земля рождать»).

їй треба се для перекладу оповідання К о б и -л я н с ь к о ї.— Ольга Косач перекладала на російську мову оповідання О. Кобилянської «Бапк руетикальний», «Жебрачка», «Impromptu phantaisie», «У святого Івапа».

Кузьма — конспіративне ім’я київського робітпика-друкаря, політичного емігранта з Росії, Антона Михайловича Ляхоцького (1853-1918).

Хотіла послати Вам одне виданнячко «1-го мая соц [і а л]- демократі в]...» — Очевидно, йдеться про одну

з першотравневих прокламацій.

...д ля видання якої роботи в стилі дядькових брошур? — Мається на увазі брошура «Державний лад», над якою Леся Українка тоді працювала, але пе закінчила. М. П. Драгоманов видав кілька подібних пропагандистських брошур, що були зразком для Лесі Українки.

66. ДО В. М. ГНАТІОКА. 10 травня 1899 р. Берлін

Вперше надруковано в журп. «Вітчизна», 1964, № 11, с. 174.

Подається за автографом, який зберігається у відділі рукописів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаиика АН УРСР (фонд В. Гнатюка, № 34, од. зб. 566, арк. 1—2).

Г н а т ю к Володимир Михайлович (1871—1926) — український фольклорист і етнограф демократичного напряму, з 1902 р.— член-кореспондент Петербурзької академії наук, з 1924 p.— дійсний член АН УРСР.

...б оюся, щоб не умістити до нової збірки давнього.— Йдеться про нову збірку поетеси «Думи і мрії», друкуванням якої займався тоді В. М. Гнатюк.

67. ДО П. А. КОСАЧА. 18 травня 1899 р. Берлін

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 261—262.

Йодається за автографом (ф. 2, № 122).

...д есь так перед Лілиними роковинам и...— тобто перед 26 травня (7 червня за н. ст.). В метриці помилково зазначено, що Ольга народилася 20 липпя (1 серпня за п. ст.) 1877 р.

68. ДО І. П. КОСАЧ. 13 травня 1899 р. Берлін

Друкується вперше за автографом (ф. 2, № 70).

О л я — Ольга Язєва, донька власниці будинку в Києві по вул. Назар’ївській, № 21, в якому 1899 р. жили Косачі.

69. ДО О. 10. КОБИЛЯНСЬКОЇ. 20 травня 1899 р. Берлін

Вперше скорочено надруковано у вид.: Хрестоматія критичних матеріалів, т. 3. К., 1949, с. 101. Повний текст листа вперше опубліковано у вид.: Леся Українка. Публікації, статті, дослідження, вип. 1, с. 74—77.

Подається за автографом (ф. 2, № 869).

«Мати божа» —нарис О. Кобилянської («Зоря», 1895, «N*2 23),

...г алицька критика докоряв Вам німеччи-н о ю...— У деяких критичних статтях О. Кобилянській робилися закиди, що в її ранніх творах відчувається вплив німецької літератури (зокрема в статті О. Маковея «Ольга Кобилянська», надрукованій в газ. «Буковина», 7 травня 1896 p.).

...В и прийшли в нашу літературу через німецьку школу...— Мається на увазі те, що О. Кобилянська, добре знаючи німецьку мову, познайомилася з творами світової літератури через німецькі видання. Під галицько-польською школою далі розуміється ліберально-буржуазний напрям w українській і польській літературах Галичини з його націоналістичною тенденційністю і клерикалізмом.

...н е поділяю Вашого ніцшеанств а...— В ранній період своєї творчості, зокрема в 90-ті роки, О. Кобилянська виявляла інтерес до модних у той час афоризмів Ніцше, що відбилось в окремих творах письменниці. Згодом цей інтерес зник.

...я кщо Ви в серпні приїдете на Україн у...— В серпні 1899 р. письменниця дійсно приїхала до Києва.

...б ерусь переписувати свої пісні для нового видання...— для збірки «Думи і мрії» (1899).

...В аш знайомий літерат ...— німецький письменник-реа-ліст Людвіг Якобовський (1868—1900), редактор журналу «Die Ge-sellschaft», який видавав «Дешеву бібліотеку для народу», знайомлячи широкі кола німецьких читачів з творами світової літератури. Якобовський популяризував і твори українських письменників. Він домовився з О. Кобиляпською про видання німецькою мовою збірника новел І. Франка, Лесі Українки, О. Маковея, Л. Мартовича, О. Кобилянської та ін. Але видати цей збірник Л. Якобовський не встиг. Вже після його смерті 1903 р. перекладені О. Кобилянською новели були надруковані в журналі «Ruthenische Revue». Як письменник, Л. Якобовський був відомий на Україні і в Росії. Деякі його оповідання в перекладі на українську мову друкувалися в газеті «Буковина». Леся Українка переклала російською мовою два оповідання Л. Якобовського для журналу «Жизнь» («Духи», «Как я раз божеиьку забыл») і написала до них стислу характеристику творчості письменника (див. ф. 2, № 911). Але ці переклади тоді не були опубліковані і вперше друкуються в т. 7 даного видання.

«Die G е s е 11 s с h a f t» — літературно-науковий журнал, виходив у Дрездені протягом 1885—1902 pp. На його сторінках друкувалися переклади творів і статей українських письменників. В ньому був опублікований німецький автопереклад вірша Лесі Українки «То be or not to be?» (1900, жовтень, зошит 1, c. 46—47; український текст вміщено в т. 1 даного видання):

«То be or not to be?»

(Lessja Ukrainska)

Halt’ ein, mein Herz, halt’ ein! Schlag nicht so rasend! Bleib’ ruhig, mein Gedanke, flatt’re nicht Mit deinen Fltigeln ungestum und rastlos In leere Weite.— Meine stolze Muse,

Du Falkenaugige, blend’ mich nicht so Mit deinen Flammenblicken! Gib die Hand,

Nimm mich in deinen School Dir hab’ ich ja

Mein Leben ganz gewidmet, gib mir Rat!

Sieh da! os liegen ringsumher die Felder Und wiides Dickicht und die steilcn Felsen Und stille Eiclie mit den dunklen Wassern.

Auch Menschen seh ich, wenig, Felder ackernd,

Axthieb, horbar kaum, aus diesenl Dickicht,

Vom Felsen her erschallen Adlemife;

Nur stille Eichen bleiben immer stumm,

Bis von den Felsen fallt ein Stein herunter Ins Tiefe; dann erzittert wohl ein Kreis —

Doch bald