Читати книгу - "Чоловіки, що ненавидять жінок"

— Я так і знав. Гаразд, я сьогодні ж звільню цю мерзотну скотину.

— Не треба. Нічого не роби.

— Нічого?

— Крістер, покладися на мене. До якого числа у Дальмана відпустка?

— Він виходить на роботу в понеділок.

— Скільки сьогодні в редакції народу?

— Ну, приблизно половина.

— Ти можеш скликати нараду о другій годині? Про що йтиметься, не говори. Я прийду на нараду.

За конференц-столом перед Мікаелем усілися шестеро. Крістер Мальм мав стомлений вигляд. Хенрі Кортез був закоханий, що явно читалося на його обличчі, як це буває тільки з двадцятичотирилітніми. Моніка Нільссон дивилася повними очікування очима; Крістер Мальм ні словом не сказав про мету зборів, але вона пропрацювала в редакції досить довго, щоб уловити незвичність ситуації, і сердилася на те, що її не ввели в курс справи. Цілком звичайний вигляд був лише в Інгели Оскарссон, яка працювала тільки два дні на тиждень, займаючись організаційними питаннями, реєстрацією передплатників і тому подібним і завжди здавалася досить засмиканою відтоді, як два роки тому народила дитину. Другою, що працювала неповний тиждень, була незалежна журналістка Лотта Карім, яка мала з журналом такий самий контракт, як Хенрі Кортез, і тільки-но вийшла з відпустки.

Сонні Маґнуссон ще відпочивав, але Крістеру вдалося його викликати.

Мікаель почав з того, що всіх привітав і вибачився за те, що був відсутній протягом цього року.

— Те, про що сьогодні піде мова, ні я, ні Крістер не встигли обговорити з Ерікою, але можу запевнити вас, що в цьому випадку я говорю від її імені. Сьогодні нам треба буде вирішити долю «Міленіуму».

Він зробив паузу, чекаючи, поки всі усвідомлять його слова. Ніхто ні про що не запитав.

— Останній рік видався важким. Мене дивує, що ніхто з вас не передумав і не почав шукати іншу роботу. Доводиться виходити з того, що ви або геть божевільні, або виключно віддані і вам чомусь подобається працювати саме в нашому журналі. Тому я збираюся розкрити карти і попросити вас зробити останній вклад.

— Останній вклад? — поцікавилася Моніка Нільссон. — Це звучить так, ніби ти збираєшся закрити журнал.

— Саме так, — відповів Мікаель. — Після відпустки Еріка збере всіх нас на похмурі редакційні збори і оголосить, що до Різдва «Міленіум» закриється і вас усіх буде звільнено.

Тут присутніх охопив відомий неспокій. Навіть Крістер Мальм на секунду повірив, що Мікаель говорить серйозно, але потім усі помітили його задоволену посмішку.

— Протягом осені вам доведеться вести подвійну гру. Річ у тім, що наш дорогий відповідальний секретар Янне Дальман підробляє інформатором у Ханса Еріка Веннерстрьома. Як наслідок ворог весь час перебуває в курсі того, що відбувається в редакції, і це пояснює багато з тих невдач, яких ми зазнали в останній рік. Особливо щодо тебе, Сонні, коли частина рекламодавців, що здавалися позитивно настроєними, раптом нас покинула.

— Я весь час це підозрювала, — сказала Моніка Нільссон.

Янне Дальман не був надто популярним у редакції, і викриття вочевидь ні для кого не стало шоком. Мікаель перервав виникле бурмотіння:

— Я вам розповідаю про все це, бо цілковито довіряю вам. Ми пропрацювали разом кілька років, і я знаю, що голови у вас на плечах є. Я також можу сміливо розраховувати на вашу підтримку в тому, що відбуватиметься восени. Надзвичайно важливо змусити Веннерстрьома повірити в те, що «Міленіум» перебуває на межі банкрутства. У цьому й полягатиме ваше завдання.

— Яка в нас ситуація насправді? — спитав Хенрі Кортез.

— Справа йде таким чином. Я знаю, що всім було важко і ми ще не випливли цілком. Виходячи зі здорового глузду, «Міленіум» мав би перебувати на шляху до могили. Даю вам слово, що до похорону справа не дійде. Зараз «Міленіум» сильніший, ніж рік тому. Коли наша зустріч закінчиться, я знову зникну приблизно на два місяці. До кінця жовтня я повернуся. І тоді ми обітнемо Хансові Ерікові Веннерстрьому крила.

— Яким чином? — поцікавився Кортез.

— Вибач, але цю інформацію я вам видавати не збираюся. Я напишу нову статтю про Веннерстрьома, і цього разу ми всі зробимо правильно. А потім почнемо готуватися до святкування Різдва. Я маю намір на закуску запропонувати засмаженого цілого Веннерстрьома, а на десерт — різних дрібних критиків.

Ураз усіх охопив веселий настрій. Мікаель замислився над тим, як би до всього цього поставився він сам, якби сидів за конференц-столом серед інших і вислухував подібну промову. З підозрою? Мабуть, так. Проте було очевидно, що жменька співробітників «Міленіуму» як і раніше йому довіряють. Він знову підняв руку:

— Для успіху заходу важливо, щоб Веннерстрьом вважав, ніби «Міленіум» гине. Я не хочу, щоб він винайшов який-небудь контрзахід або останньої хвилини приховав докази. Тому спершу ми складемо сценарій, за яким ви працюватимете восени. По-перше, важливо, щоб нічого з того, що ми сьогодні обговорюємо, не фіксувалося на папері і не обговорювалося в електронній пошті або з ким-небудь, крім тих, що сидять у цій кімнаті. Нам невідомо, як глибоко Дальман проник у наші комп’ютери, а я виявив, що читати особисту пошту співробітників зовсім не важко. Отже, всі обговорення ведуться тільки усно. Якщо в найближчі тижні вам знадобиться обговорити це, слід буде звертатися до Крістера і зустрічатися у нього вдома, за умов дотримання цілковитої секретності.

Мікаель написав на дошці: «Ніякої електронної пошти».

— По-друге, ви мусите сваритися. Спершу я хочу, щоб ви лаяли мене щоразу, коли Янне Дальман опиниться поблизу. Не перегравайте, пускайте в хід тільки свою природну стервозність. Крістере, мені треба, щоб у вас з Ерікою стався розкол. Використайте фантазію і темніть з приводу причини, але потрібно створити видимість, ніби журнал розвалюється і всі між собою пересварилися.

Він написав на дошці: «Чвари».

— По-третє: Крістере, коли повернеться Еріка, ти маєш повідомити їй, що відбувається. Її завдання — переконати Янне Дальмана, ніби наш договір з концерном «Ванґер», який зараз підтримує нас на плаву, розвіявся порохом через те, що Хенрік Ванґер важко хворий, а Мартін Ванґер загинув.

Він написав на дошці: «Дезінформація».

— Але договір залишається в силі? — поцікавилася Моніка Нільссон.

— Можете мені повірити, — похмуро сказав Мікаель. — Заради виживання «Міленіуму» концерн піде на багато що. Через кілька тижнів, скажімо, в кінці серпня, Еріка повинна скликати збори і повідомити про майбутні звільнення. Важливо, щоб ви всі розуміли, що це блеф і що зникне звідси тільки Янне Дальман. Але не забувайте підігравати. Почніть розмови про пошуки нової роботи і обговорюйте, як невигідно мати в своєму резюме «Міленіум». І так далі.

— І ти вважаєш, що ця