Книги Українською Мовою » 💛 Поезія » Сонети. Світовий сонет 📚 - Українською

Читати книгу - "Сонети. Світовий сонет"

309
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Сонети. Світовий сонет" автора Дмитро Васильович Павличко. Жанр книги: 💛 Поезія. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 135 136 137 ... 224
Перейти на сторінку:
Співає кат зажурено про те, що з його ліжка, де він спить з жоною, спадає шкіра хвилею жахною, а не перина… Визнання круте. Уже росте багрянець в небесах, як дике м'ясо в незажитій рані, росте в пітьмі, як дике м'ясо, страх. В останньому шинку, вже на світанні, він скаржиться — в сльозі вина ковток: «Пощерблюється вістря від кісток». Любомир Фелдек
СОНЕТ ПРО ПТАХА ЧАТАКА

Я в Індії такого бачив птаха

що непорушно в час посухи спить

у снах дощів чекає сіромаха

бо воду тільки з неба вміє пить


Чатаком зветься він Небесна бляха

розпечена над ним палахкотить

Але гидка йому баюри лаха

посудина його одна блакить


Як він у сні не вмре то буревісні

вітри його розбудять і смага

з душі спаде мов кайдани залізні


Але дощі не йдуть Горить снага

І тихо спить спрагненності слуга

Чатак убогий то поет без пісні.

ЗІ СЛОВЕНСЬКОЇ
Франце Прешерн
СОНЕТИ КОХАННЯ 1 Про наших предків бойові діла, Про все, що знала дотепер Любляна, Про те, як відбивав Октавіана Метулум древній, спалений дотла, Про те, як для Христа щитом була Словенія — мала, та нездоланна, Як гинула орда, від Колпи п'яна, Що кранці їй не відали числа, — Про це Гомери грають, я ж у струни Вдаряю, щоб співати про дівчат, Про честь твою, безжалісна красуне, Про те, який звабливий, млосний яд, Яке страждання люте і безкрає Зір неземний стрілою посилає. 2 Крім Сонця, — в небі сонць велика сила! Покинута світилом дня Земля Милується їх сяйвом, як маля, І ніч благословля, що їх відкрила. Як позолотяться хмарин вітрила І вийде Сонце на свої поля, Земля, його побачивши здаля, Вмент забуває про нічні світила. Дівчат в Любляні — як у небі зір; Любується, люблянські любі панни, Красою вашою мій тихий зір. Та милій чарування мною дане — Приковує мій погляд лиш вона, Княжна мойого серця осяйна. З Як прагне тужне око весляра Уздріти Діоскурів ясні зорі, Коли гуляє вітер на просторі І хвиля йде на човен, мов гора, Бо, щойно зблисне їх проміння гра, Еол вітрів ув'язнює в коморі, Вщухає гуркіт грому, і на морі Знов
1 ... 135 136 137 ... 224
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Сонети. Світовий сонет», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Сонети. Світовий сонет"