Книги Українською Мовою » 💛 Поезія » Сонети. Світовий сонет 📚 - Українською

Читати книгу - "Сонети. Світовий сонет"

309
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Сонети. Світовий сонет" автора Дмитро Васильович Павличко. Жанр книги: 💛 Поезія. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 136 137 138 ... 224
Перейти на сторінку:
мирна запановує пора, Так я жадаю бачити, кохана, Очей твоїх проміння, що горить, Як сяйво днини весняного рана. Воно порозганяє хмари вмить, І хоч недобра доля ще гримить, Вже човен мій несе блакить рахманна. 4 Пізнав мій зір, навиклий до омани, Тих двох сестер: ще дівчинка одна, А друга — жінка знадлива, ставна, Обидві — цвіт краси і честь Любляни. Я кинувся тікати. Давні рани Знов заболіли. Дика звірина Так від ловців тікає, як вона, Колись підстрелена, їх знов догляне. Тікав я, бо згадав, як навесні Венера й Купідон мені стрілою Послали в серце болі навісні. Подумав я — боги переді мною: Амуром те дівча здалось мені, А жінка — Афродітою сяйною. 5 Амуре, ти й твоя вродлива мати Мене за дурня мали довгі дні, Та годі! Як Петрарка, без платні, Похвал не буду більше вам співати. Невтомна Парка — страшно й нагадати — Чимало літ напряла вже мені, А що я маю за свої пісні? Лиш насмішку зухвалого дівчати. Боги, ви з мене кпили, бо ж нема Красуні, що взяла б мене до пари… Доволі! Збувшись вашого ярма, Я з позовів куватиму динари, А вечорами друзі і корчма Поможуть проганяти смутку хмари! СОНЕТИ НЕДОЛІ * * * О Вербо, стороно моя щаслива, Село, де хата батькова стоїть, Якби не звабила з твоїх угідь Мене жадоба знань — змія брехлива, Не знав би я того сумного дива, Що мрію серця оберта на їдь, Не бачив би надовкруги страхіть, Не чув би, як шумить зневіри злива! Я взяв би за дружину те дівча, Що заміж не піде за багача, І ми жили б спокійно й працьовито. Оберігав би від хвороби рід, Оселю — від вогню, від граду — жито Святий Марко — найближчий мій сусід. * * * В пустелю африканську мандрівник Зайшов і заблукав. Його за очі Схопила темрява, і серед ночі Він спочивати ліг на муравник. Та втім, осяяв землю молодик, І чоловік побачив: на обочі Лежать шакали, левів поторочі, А поруч — гадами кишить змійник. Так юнака у мрійнім супокої Приваблює будущина — аж глянь: Спадають з неї тайнощів завої…
1 ... 136 137 138 ... 224
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Сонети. Світовий сонет», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Сонети. Світовий сонет"