Книги Українською Мовою » 💛 Інше » Індоарійські таємниці України, Степан Іванович Наливайко 📚 - Українською

Читати книгу - "Індоарійські таємниці України, Степан Іванович Наливайко"

396
0
10.05.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Індоарійські таємниці України" автора Степан Іванович Наливайко. Жанр книги: 💛 Інше / 💛 Публіцистика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 135 136 137 ... 160
Перейти на сторінку:
уявлення індійців та іранців, а й відбиття персонажів індоіранської міфології на українському терені. І дає ще вагоміші підстави розглядати топонім Сквира під індоіранським кутом.

Індоіранське vara/var — «укріплене місце», «фортеця» функціонально відповідає санскр. pura, хінді pur. Цей іменник у санскриті пов’язаний з дієслівною основою pur — «наповнювати», він — індоєвропейського походження. Давньоіндійське pur співвідносне з лит. pilis i лат. pils — «фортеця», «замок», укр. піль у назвах Вишнопіль, Костопіль, Миропіль, Тернопіль тощо. Санскритські словники дають значення pur як «укріплене місце», «фортеця». Етимологічна мотивація pur у «Ріґведі» досить прозора — «наповнене місце (можливо, людьми, худобою, майном)». Деякі дослідники дають для pur значення «земляний, глиняний або кам’яний вал».

В.Рау, дослідник давньоіндійської культури, ретельно вивчав різноманітні ведійські тексти, щоб з’ясувати походження і значення pur, його синонімію і лексичне оточення. Аналіз був комплексний: якомога точніший переклад текстових уривків з pur, всебічна філологічна інтерпретація цих уривків і широке залучення даних міфології, яка, за вченим, відбиває історичні реалії. І дійшов таких висновків:

— фортеця-пур складалася з одного чи кількох круглих або еліптичних земляних чи кам’яних валів;

— фортеці мали захисні пристосування, здатні горіти: ворота, частоколи, тини, колючі рослини;

— люди жили у фортецях під дерев’яними навісами, у фортеці <381> були запаси води й харчу для людей і корму для худоби;

— постійно у фортецях не жили, вони слугували насамперед для захисту людей, худоби й майна під час ворожих нападів, війни й лихоліть;

— фортеці час від часу підновлювались, особливо після облоги чи сезону дощів (Rau, 41).

Оскільки бог Аґні допомагає Індрі руйнувати ворожі фортеці-пури, дослідник слушно висновує, що матеріал, з якого робилися фортеці чи окремі компоненти їх, дерев’яні. Бо неймовірно, щоб вали ріґведійських фортець, як і стовпи, балки, бруси, двері, ворота, будинки, були з металу. Металічними, тобто з міді й заліза, робилися тоді тільки прути, шаблі, ножі, сокири, молоти, казани, посуд, наконечники стріл, списи, гаки і, принаймні, елементи ваджри-булави — зброї Індри.

Іменник pur вжито в «Ріґведі» 83 рази, причому в множині — 64. Тут pur символізує надійний захист, безпеку з усіх боків. Індру «Ріґведа» називає Пурамдара — «Руйнівник фортець-пур». І водночас мовиться, що він сам — pur, тобто «фортеця», «оплот», «твердиня». З гімнів «Ріґведи» випливає і те, що фортеці-пури належали тим, хто не хотів віддавати Індрі своїх скарбів. Це особливо помітно в міфі про паніїв, які нібито викрали Індриних корів і сховали в далеких краях за річкою Раса. Це цікаво і в зв’язку з тим, що Сквирка — притока Росі, а неподалік і топонім Панікарча, про що вже писалося (ТРС, 153–163). Міфи не раз мовлять, як Індра розбиває фортеці асурів, причому іноді заради своїх союзників. Так, задля царя Діводаси він зруйнував 99 фортець-пур демона Шамбари. Онука Діводаси, теж царя, звали Судас, а в сучасних українців побутує прізвище Судас й похідне від нього — Сдасюк Двоє носіїв цих прізвищ знайомі авторові цих рядків, причому один із них — індолог (Сдасюк), другий (Судас) — журналіст, але вивчав мову хінді. Обидва прізвища не прозорі для українців, а індійські дослідники пояснюють Судас як «Щедродайний (у пожертві богам)».

З деяких міфів випливає, що ведійські поети уявляли фортецю-пуру як неприступну гору, всередині якої були вкрай важливі для Індри та його спільників блага, необхідні для життя: світло, корови, вранішні зорі тощо. В.Рау зазначає, що пури будувалися концентрично — на взірець многокутника, кола або еліпса. І висновує, що:

— pur може бути характеристикою бога («ти — пура», «будь нам пурою» щодо Індри);

— відбувається зближення міфологічного контексту фортеці-<382>пури з горою (у міфі про асура Валу, що сховав корів у горі);

— типова міфологічна ситуація: Індра розбиває фортеці асурів і дасів, тобто purмає своє пряме значення;

— pur вживається і метафорично, позначаючи міцний, надійний захист, що його бог гарантує своїм шанувальникам.

З уживання pur у «Ріґведі», з його синтаксичних зв’язків, типових фразеологічних сполук, характерних міфологічних контекстів, дослідники спробували з’ясувати й суто нелінгвістичне питання: кому ж належали фортеці-пури в «Ріґведі»?

Синтаксична конструкція dasihpurah, досл. «дасові пури», недвозначно засвідчує: фортеці-пури належали дасам. Про арійські ж фортеці в «Ріґведі» ніде не згадується. З чого висновується, що арійські племена фортець не мали, принаймні в часи, відбиті в найдавніших книгах «Ріґведи», так званих «родинних мандалах». Фортеці-пури належали племенам, з якими ведійські арії постійно воювали. І саме ці фортеці стали для аріїв символами могутності й неприступності. Характеристики їх переносилися на богів, здобувачів фортець-пур, насамперед на Індру.

Дослідників цікавило й питання: до «сприятливої», девівської чи «несприятливої», асурської зони належить слово pur. Адже «Ріґведі» властива «девівська» й «асурська» лексика, лексична амбівалентність, двозначність, коли одне й те саме слово, вжите, скажімо, щодо богів, має позитивний зміст, а вжите щодо асурів — негативний. З одного боку, Індра руйнує асурські фортеці, а з іншого — його закликають бути й називають пурою — оплотом, опорою. Не виключено, що пура й опора — споріднені слова.

У «Ріґведі» 11 разів ужито епітет Пурамдара, «Руйнівник пур» — 8 разів щодо Індри, двічі — щодо Аґні й один раз щодо обох укупі. Отож можна вважати, що для Індри епітет Пурамдара — постійний. 8 разів ужито епітет Пурабгід — «Розбивач пур»: 6 разів щодо Індри, один раз — щодо Соми, який порівнюється з Індрою. І один раз щодо багатства, яке просять в Індри і яке наділене якостями цього бога. Тож і Пурабгід можна вважати епітетом Індри. По разу вжито Пурохан, синонім до Пурамдара, й пурапаті — «начальник фортеці-пури». Тобто виходить, що пурамдгара, пурабгід, пурохан, які стали епітетами Індри, належать до міфологічної сфери, пов’язаної з Індрою, і характеризують його як нищителя ворожих фортець-пур.

Іменник pura в «Ріґведі» має кілька епітетів-прикметників, найпоширеніший з яких ayasa <383> — «залізний». Залізними називають ворожі фортеці-пури, залізною фортецею закликають стати Індру, Аґні, священну ріку Сарасваті. І сам Індра іноді називається «Залізний». Це

1 ... 135 136 137 ... 160
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Індоарійські таємниці України, Степан Іванович Наливайко», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Індоарійські таємниці України, Степан Іванович Наливайко"