Читати книгу - "Нічний адміністратор"

Стверджувальної відповіді не прозвучало.

— Панамський канал — вулиця з одностороннім рухом. Вранці — вниз, по обіді — вгору. Чи навпаки?

Увійшла висока дівчина з довгим каштановим волоссям і, не озиваючись ні словом, підтягнула спідницю і манірно всілася за монітором комп’ютера, так ніби от-от збиралася грати на клавесині.

— По-різному буває, — сказав Еклз.

— Нічого не заважає судну розвернутися і звалити в Каракас, я так вважаю, — продовжив Денем, направляючи «Ломбарді» в Панамський канал. — Прісцилло, перепрошую.

Чи вгору до Коста-Ріки, чи ще кудись. Чи попливти вниз ось так і підійти до Колумбії з заходу, бо головне, що картелі подбали про безпечну гавань. Вони можуть забезпечити майже все, що завгодно. Але ми все ще розглядаємо Буенавен-туру як основний варіант, бо ти нам так сказав. Ось звідки ці лінії на моїй гарній карті.

— У Буенавентурі на них чекає цілий флот військових вантажівок, щоб прийняти привезений кораблем вантаж, — сказав Берр.

— Це не підтверджено, — прокоментував Еклз.

— Ще й як підтверджено, чорт забирай, — відповів Берр, анітрохи не підвищуючи голос. — Цю інформацію нам надав покійний інформатор Стрельскі, який про це дізнався через Моранті. До того ж є незалежні докази — фотографії з супутників, і на них — колона вантажівок, які їдуть дорогою.

— Вантажівки постійно шастають тією дорогою туди-сюди, — сказав Еклз. І витягнув руки над головою, так ніби присутність Берра висмоктувала з нього енергію. — Як би там не було, покійний інформатор Стрельскі дискредитований. Тямущі люди кажуть, що він ще від початку був гім-на вартий. Усі стукачі люблять сплітати байки. Вони сподіваються цим заслужити прощення.

— Ніккі, — звернувся Берр до спини Денема.

Денем пропихав «Ломбарді» в Панамську затоку.

— Леонарде, — сказав він.

— Ми ступимо на борт «Ломбарді»? Чи притягнемо судно до берега?

— Ти хочеш сказати, чи зроблять це американці?

— Неважливо хто. Так чи ні?

Немов засуджуючи Берра за його впертість, Еклз похитав головою і на позір поклав у скриньку чергову телеграму.

Дівчина за комп’ютером заклала волосся за вуха і клацала по клавіатурі. Берр не бачив екран. Здавалося, вона тримала кінчик язика між зубами.

— Так, розумієш, Леонарде, у цьому і вся заковика, — сказав Денем, знову переповнений ентузіазмом. — Слава Богу, для американців, не для нас. Якщо «Ломбарді» триматиметься узбережжя, — його рука у смугастому рукаві описала дугу над звивистою береговою лінією між Панамською затокою і Буенавентурою, — то, наскільки ми можемо судити, «Ломбарді» обкрутить американців навколо пальця. Розумієш, у такому випадку судно з панамських територіальних вод ввійде прямісінько в колумбійські територіальні води, тому бідолашні американці навіть не матимуть можливості за ним стежити.

— Чому б тоді не заарештувати судно у панамських водах? Панама так і кишить американцями. Та вони в тій країні господарі! Принаймні вони так думають.

— Боюся, все не зовсім так. Якщо вони планують наскочити на «Ломбарді» у повній бойовій готовності, їм доведеться підпливти під прикриттям панамського флоту. Не смійся.

— Це Еклз сміявся, а не я.

— А для того, щоб вивести панамців на вихідну позицію, вони повинні довести, що судно «Ломбарді» порушило панамські закони. А це не так. Воно пливе транзитом з Кюрасао у напрямку до Колумбії.

— Але ж на борту достобіса нелегальної зброї!

— Так стверджуєш ти. Чи твій інформатор. І, звісно, ми дуже сподіваємося, що ти маєш рацію. Чи то пак він, чи вона, чи воно має рацію. Проте судно «Ломбарді» не зробило Панамі нічогісінько лихого, та ще й зорі стали так, що воно і зареєстроване в Панамі. А панамці абсолютно не хочуть виглядати так, нібито вони спочатку вивішують прапори, під якими плавати найвигідніше, а потім запрошують американців, щоб ті їх здирали. Правду кажучи, у теперішні часи дуже важко змусити панамців зробити хоч щось. Боюся, це все постнор’єзька смердота. Перепрошую, Присцілло. Чи радше придушена ненависть. Вона і плекає надзвичайно зранену національну гордість.

Берр зірвався на ноги. Еклз з осторогою слідкував за ним, немов поліцейський, який помітив біду. Денем, мабуть, почув, коли Берр піднявся, проте вирішив, що безпечніше не відводити погляд від карти. Та дівчина Присцілла перестала клацати клавіатурою.

— Гаразд, тоді захопіть судно у водах Колумбії! — майже закричав Берр, вказуючи пальцем на берегову лінію на північ від Буенавентури. — Зверніться до колумбійського уряду. Ми ж їм допомагаємо почистити їхні Авгієві стайні, правда? Позбутися прокляття кокаїнових картелів? Зрівняти з землею лабораторії, в яких виробляється наркота? — Його голос трохи зірвався. Чи, може, він дуже зірвався, от тільки йому здалося, що трохи. — Колумбійський уряд не буде на сьомому небі від радості через надходження зброї в Буенавентуру для озброєння нової армії картелів. Ніккі, невже все, про що ми з тобою говорити, забулося? Чи все, що відбувалося до сьогоднішнього дня, тепер чомусь під грифом «цілком таємно»? Будь ласка, скажи мені, що у всьому цьому є якась логіка.

— Якщо ти вважаєш, що тобі вдасться відділити владу Колумбії від картелів, тобі час зняти рожеві окуляри, — відрубав Денем рішучіше, ніж цього від нього можна було очікувати. — Якщо ти думаєш, що можна відділити кокаїнову економіку від економіки Латинської Америки, то ти збожеволів.

— Звихнувся розумом, — виправив його Еклз, не вибачаючись перед Присціллою.

— Багато людей у цьому районі вважають, що кока — подвійне благословення, яке зійшло на них від Господа, — Денем почав виголошувати свою самовиправдальну промову. — Справа не лише в тому, що Дядечко Сем вирішує труїтися нею, а у тому, що він при цьому збагачує пригноблених латиноамериканців! Що може бути краще? Колум-бійці, звичайно ж, з величезною радістю погоджуються співпрацювати з Дядечком Семом у цій справі. Вони напевно, просто не встигнуть зорганізуватися, щоб вчасно зупинити судно. На переговори потрібно декілька тижнів, а стільки людей у відпустках. І вони обов’язково вимагатимуть компенсацію за перебування судна у порту. Сам подумай: розвантаження, понаднормова робота, позаурочний час. — Сталева рішучість, яка вчувалася у його тираді, заспокоювала. Метати грім і блискавку та одночасно слухати — непросто. — У випадку, якщо судно «Ломбарді» виявиться порожнім, вони, звісно ж, вимагатимуть