Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Лексикон інтимних міст. Довільний посібник з геопоетики та космополітики 📚 - Українською

Читати книгу - "Лексикон інтимних міст. Довільний посібник з геопоетики та космополітики"

731
0
26.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Лексикон інтимних міст. Довільний посібник з геопоетики та космополітики" автора Юрій Ігорович Андрухович. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 139 140
Перейти на сторінку:
прізвища їхніх водіїв — ФЕДОТОВ МУХАМЕДЯРОВ ПЕРЕВЕРТЕНЬ. Це було цілком дивне відчуття: вантажівок немає, навіть бебехів не лишилося, навіть і тіней, а прізвища водіїв чомусь полишалися — трохи як на цвинтарі.

Перекладання прізвищ — зовсім дурнувата ідея, проте мені дуже хотілося, щоб Енґас і Ліна зрозуміли значення останнього. Ніхто з них не говорив німецькою. Ні, перепрошую — Енґас усе-таки ледь-ледь говорив, але не настільки, щоб утовкмачити йому всі значення слова «перевертень». Згідно зі словником української мови, «перевертень» означає 1) людину, що чаклуванням обернута на тварину або предмет; вовкулаку; нечисту силу, що прибрала вигляду кого-, чого-небудь; 2) людину, що зрадила свої переконання; 3) непородисту, нечистокровну тварину. Як мені було пояснити їм усі ці значення і відтінки?! Я спромігся перекласти лише «вовкулаку». Werwolf, казав я, his last name was Werwolf[123]. Їм обом дуже сподобалося, що існують культури, в яких можливі такі прізвища. Вони сміялися. Я не сміявся.

Але все це нуль у порівнянні з тим, що чекало на мене у ще одному гарнізоні, цього разу в самому Ютербоґу. Зненацька виявилося, що на захід від залізничного вокзалу є ще одне покинуте місто — і хтозна чи не більше від першого, основного Ютербоґа. Це було таке досить органічне поєднання відразу трьох епох і трьох військових інфраструктур — старої пруської, вермахтівської і повоєнної радянської. Отож ми добру годину пролазили ще й там, поміж зарослими верболозом пруськими і руськими, однаково напіврозваленими будівлями. Попіл імперій, казав я — і відразу трьох, суміш трьох попелів.

Не пам'ятаю майже нічого. Пам'ятаю тільки, що дивізія називалася Полтавською. Про Полтаву, її щире українське серце, я вже писав у цій книжці. Енґасові і Ліні я пояснив, де вона розташована, тицьнувши пальцем у розкриту долоню, ліву. Долоня була мапою України. Полтава лежала в нижній фаланзі великого пальця.

Ще пам'ятаю гори розпотрошених пообісцюваних матраців у каптьорках.

Де 32-й окремий розвідувальний батальйон, кричав я. Де 211-й окремий батальйон зв'язку?! Де, мать його вйоб, 343-й гвардійський Львівский Червонопрапорний орденів Суворова, Кутузова, Хмельницького та Александра Македонського танковий полк?! Я вже мовчу про 288-й гвардійський танковий Вісленський полк. Але де вони?!

* * *

Ніколи і ніде в житті не було мені так зле, як у війську. Мені ще й досі сниться, що я знову там — і всього мене уві сні аж роздирає від образи й несправедливості: за що вдруге? І коли вже цьому настане кінець? Коли нарешті дембель, хто мені скаже? Господи, скільки ж зайвого доводиться на собі вічно тягнути людині (амуніція, шинель, портянки, гранатомет, протигаз, боєприпаси), щоб одного разу таки звільнитися і піти назавжди, зникнути дезертиром у цих цупких непролазних верболозах!

Коли схожий на Агнця Енґас пустив по колу другу самокрутку, я зрозумів, що недавно плакав.

ЯЛТА, 1966

Уперше я побачив море, коли мені було шість років.

Мій батько вперше побачив його шість років по тому. Йому було сорок два.

Ніколи більше в житті він до моря не їздив.

За своє життя він побував лише в кількох містах — Львові, Празі та Ялті.

Крім того, в Чернівцях, але це тому, що там він провідував мене у війську.

Ага. Позаяк він свого часу також служив, то слід додати місто Борисів у Білорусії.

Його в цій книжці не було, ви знаєте.

Коли я вперше повернувся з моря, то розповідав батькові всілякі нісенітниці.

Ніби море щодня виносить на пляж потопельників.

Іноді зайдеш у воду, закриєш очі, пірнеш, а як випірнеш, то поруч уже гойдається чиєсь посиніле тіло.

Я був певен, що батько мені вірить, бо він же не бачив ні моря, ні пляжів.

Одного разу батько сказав: «Усі батьки знають, що сниться їхнім дітям».

Я напружено мовчав.

«Наприклад, я знаю, що сниться тобі», — вів далі батько.

Я й далі мовчав.

«Розкажи який-небудь зі своїх снів», — чіплявся далі батько.

Я почав розповідати: «Море. Великий порт. Ніби в Ялті. Я стою на самому краєчку. Внизу вода, море».

«Правильно, — сказав батько. — Я дуже добре знаю цей твій сон».

При цьому він проколовся, бо там було продовження. Батько не дослухав.

Я справді стою на самому краєчку якогось пірса. Морська вода внизу піді мною саме того кольору, що називають «морською хвилею». Я відчуваю, що вона страшенно глибока. У ній немає нічого — вона сповнена самої себе, вона є товщею. Втім, її поверхня гладесенька і майже нерухома. Раптом вона, вода, збурюється, починає вирувати, рости і здійматися. Ще мить — і я опиняюся в ній. Вода накриває мене з головою і забирає в себе — вглиб і далі вглиб.

Мене розпирає від її підводних течій і захвату. Це значно краще, ніж літати. Це значно краще, ніж будь-що інше. Я не зможу знайти слів для тієї радості.

І найголовніше: я починаю дихати.

Примечания

1

Мілош Чеслав. Абетка. — Харків: Треант, 2010.

2

До речі, польською мовою «Elementarz» є відповідником «Азбуки» чи «Букваря».

3

Nachschlagewerk (нім.).

4

Чи знаєте якийсь м'якший прикметник від слова «манія»?

5

Цит. з есею «Атлас. Медитації» (2005).

6

Зрештою, число колишніх тернополян у теперішньому Торонто таки зростає й облікові вже не піддається.

7

От уже ці американізми! Звичайно ж, Якоб, а не Джейкоб.

8

Ви часом не знаєте, де посольство Америки? (англ.).

9

Ми лише шукаємо посольство Америки, (англ.).

10

Хоч і тут мало би бути «Швайцарських», а не «Швейцарських», зберігаю другий варіант як виняток. Мусять же бути винятки!

11

Ні, не від водяри — від водянки. А міг би й від водяри.

12

Це за словником початку 1980-х, а мова ж відтоді розвивалася! До того ж тут не враховано обсценної лексики.

13

Таки попередник. Здається, батько.

14

Згодом з'ясувалося, що Екваторіальна Ґвінея.

15

Турецька гулянка (серб.).

16

Я знаю, що українською має бути не «бомж», а «безхатько». Але «бомж» звучить якось вибуховіше. А безхатько — добріше.

17

«Абакумов, слышь! Ты давай вот так вот всех захвати, чтоб на фото мы всем классом получились!».

18

Тобі відоме німецьке слово Leichenhalle? (англ.). Leichenhalle (нім.) — морг, трупарня.

19

Rosinenbomber — родзинковий

1 ... 139 140
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Лексикон інтимних міст. Довільний посібник з геопоетики та космополітики», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Лексикон інтимних міст. Довільний посібник з геопоетики та космополітики"