Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Син Начальника сиріт 📚 - Українською

Читати книгу - "Син Начальника сиріт"

300
0
26.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Син Начальника сиріт" автора Адам Джонсон. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 138 139 140 ... 147
Перейти на сторінку:
спитав у них, чи можна з європейського ока зробити корейське.

- І яка була відповідь? - спитала Сан Мун.

- Одностайна! - відказав Великий Керівник. - За допомогою низки процедур будь-яку жінку можна зробити кореянкою. «З голови до ніг!» - казали мені вони. Після того як лікарі зроблять свою справу, вона стане такою самою кореянкою, як служниці, поховані разом із королем Танґуном[62].

На ходу він звернувся до Сан Мун:

- Скажи мені, як ти гадаєш: оцю жінку, новоявлену кореянку, - чи можна її вважати незайманою?

Ґа розкрив був рота, але Сан Мун обірвала його:

- Силою кохання гідного чоловіка жінку можна зробити чистішою, ніж те лоно, що її породило!

Великий Керівник задивився на неї:

- Я завжди можу розраховувати на тебе, коли чекаю глибокодумної відповіді на запитання. Але от серйозно - якщо всі процедури вдадуться, якщо її в усьому відновлять, то чи можна буде назвати її скромною? Чи можна назвати її кореянкою?

Сан Мун не вагалася з відповіддю:

- Зовсім ні! Така жінка буде просто самозванкою. «Корея» - це слово написане кров’ю на стінах серця. Ні до яких американців його не можна застосовувати. Ну ось пливла вона у своєму човнику, її палило сонце… Хіба ті люди, яких вона любить, важили життям заради її життя?! Чи сум пов’язує її з усіма, хто був до неї? Чи її народ зазнав лиха від монгольських, китайських і японських гнобителів протягом десяти тисяч років?

- Так може говорити тільки істинно корейська душа, - мовив Великий Керівник. - Але ти вкладаєш стільки люті в слово «самозванка». У твоїх вустах воно звучить так потворно.

Він звернувся до Ґа:

- Скажіть мені, командире, яка ваша думка щодо самозванців? Чи вважаєте ви, що з часом замінене може стати істинним?

- Заміна стає істинною сутністю, - мовив Ґа, - коли ви її такою проголосите.

Великий Керівник звів брови догори: як правдиво сказано!

Сан Мун кинула на чоловіка лютий погляд.

- Ні, - мовила вона, а тоді звернулася до Великого Керівника. - Ніхто не може мати почуттів до самозванця. Самозванець завжди буде чимось меншим, із ним серце все залишатиметься голодним.

З літака вийшли люди. Ґа побачив Сенатора, а з ним Томмі, Ванду і ще кількох, разом із ними охорону в синіх костюмах. На них тут же кинулися мухи з ями для відходів.

На лиці Великого Керівника з’явилося роздратування. Він сказав Сан Мун:

- А минулої ночі ти просила в мене безпеки для цього чоловіка: сироти, людолова, тунельного вбивці.

Сан Мун подивилася на командира Ґа.

Великий Керівник знову звернувся до неї:

- Минулої ночі я приготував тобі цілу низку дарунків і приємностей, скасував заради тебе оперу, а ти віддячила мені тим, що просила за нього? Ні, не вдавай, що не любиш самозванців!

Великий Керівник відвів від неї очі, а Сан Мун відчайдушно намагалася спіймати його погляд.

- Але ж ви дали його мені в чоловіки, - сказала вона. - Саме через вас я його так сприймаю. - І коли він нарешті подивився на неї, вона сказала: - І тільки ви можете це скасувати.

- Ні, я тебе ніколи не віддавав. Тебе було в мене забрано, - сказав Великий Керівник. - У моєму власному оперному театрі. Командир Ґа відмовився мені вклонитися. Потім він вимагав у нагороду тебе. Назвав твоє ім’я привселюдно.

- Це було багато років тому, - сказала Сан Мун.

- Він покликав тебе, ти відгукнулася й пішла з ним!

Сан Мун відповіла:

- Той, про кого ви говорите, уже мертвий. Його немає.

- А ти до мене не повертаєшся!

Великий Керівник уважно подивився на Сан Мун, щоб вона вповні усвідомила, що він їй каже.

- Навіщо оці ігри? - спитала вона. - Ось я тут, єдина жива жінка на землі, яка варта вас. Ви це знаєте. Ви робите мою історію щасливою. Ви дали їй початок. І ви - також її кінець.

Великий Керівник розвернувся до неї, готовий слухати далі; у його очах ще стояв сумнів.

- А що з веслувальницею? - спитав він. - Що ви пропонуєте?

- Дайте мені ніж, - промовила Сан Мун, - і я доведу свою вірність!

Очі Великого Керівника засяяли захватом.

- Ну ж бо, покажи кігті, мій гірський тигре! - проголосив він, дивлячись їй просто у вічі. І тихіше сказав: - Моя прекрасна тигрице!

Потім звернувся до командира Ґа:

- Оце так жінка у вас. Зовні мирна, як сніги на горі Пекту. А всередині - як згорнутий у клубок лютий щитомордник, котрий чує п’яту імперіаліста!

Підійшов сенатор зі своїм ескортом. Злегка вклонившись Великому Керівникові, він промовив:

- Пане Генеральний Секретарю Центрального Комітету Трудової партії Кореї!

Великий Керівник, у свою чергу, мовив:

- Шановний сенаторе демократичного штату Техас!

Тут наперед вийшов командир Пак, підганяючи кількох юних акробатів.

Кожне з дітей несло тацю зі склянками води.

- Ну ж бо, сьогодні жарко, - сказав Великий Керівник. - Вам треба освіжитися. Ніщо не порівняти з живлющою водою річки Тедонґан!

- Найбільш цілюща річка світу, - мовив Пак.

Одна дитина простягнула склянку сенаторові, який не міг відірвати враженого погляду від командира Пака: на обличчі того краплями ряснів піт і стікав лініями шрамів по діагоналі. Сенатор узяв склянку. Вода мала каламутний зеленкуватий відтінок.

- Вибачте, будь ласка, за те, що ми там стали, - перепросив сенатор, зробив крихітний ковток і поставив склянку на місце. - Пілот хвилювався, що покриття біля терміналу не витримає ваги літака. Також прошу вибачення, що ми так довго кружляли в повітрі. Ми намагалися встановити зв’язок із диспетчером, щоб він дав дозвіл на посадку, але не могли вийти на нього по радіо.

- Раніше, пізніше, тут, там, - махнув рукою Великий Керівник. - Для друзів ці слова нічого не означають.

Командир Ґа переклав його слова, а в кінці додав від себе:

- Коли б тут був доктор Сон, він би нагадав, що, мовляв, американські аеропорти всіх жорстко контролюють, а в нашій Північній Кореї панує свобода. Він би спитав, чи ми маємо більш демократичну систему транспорту…

Сенатор посміхнувся,чуючи ці слова:

- Чи це не наш старий друг командир Ґа, міністр тюремних рудників, чемпіон з тхеквондо?

Великий Керівник криво посміхнувся.

До Ґа він промовив:

- Схоже, ви з американцями давні друзі.

- Скажіть мені, - спитала Ванда, - де наш друг доктор Сон?

Ґа звернувся до Великого Керівника:

- Питають, де доктор Сон.

Великий Керівник сказав ламаною англійською:

- Сон-ссі бути більше не.

Американці кивнули, з повагою до того факту, що Великий

1 ... 138 139 140 ... 147
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Син Начальника сиріт», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Син Начальника сиріт» жанру - 💙 Сучасна проза:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Син Начальника сиріт"