Читати книгу - "В обіймах ночі, Рина Мир"

Незнайомець поставив мене на ноги на п’ятому поверсі. Як і обіцяв донести мене до квартири, він виконав. «Чоловік сказав – чоловік зробив», – чомусь промайнуло в думці. Артем же навпаки часто мене підводив, не виконуючи своїх обіцянок. Цікаво, чому лише зараз я про це збагнула?

– Дякую, – стиха мовила я.

– Будь ласка, – знову всміхнувся мені юнак. – Мені шкода, що так сталося, – мовив зі співчуттям.

– Мені теж, – підтвердила його слова.

Хлопець пішов сходинками вниз, а я лише зараз усвідомила, що ми так і не познайомилися. Проте в душі він здався мені до болю знайомим. 

***