Читати книгу - "Відьмаки і стежки Первородних, Кіра Найт"

Частина 12. Спроба порятунку

Кіра

 

Коли Елар вийшов, я знову потерла шию і побачила краплі крові на своїй руці. Аякс підійшов до мене і допоміг підвестися.

Повернися, покажи шию. – серйозно сказав чоловік. Сама впораюся. - буркнула я, швидко одягнувшись, і пішла до дверей, але відьмак міцно схопив мене за руку. Кіро, не змушуй робити тобі боляче. – суворо сказав він.

Я кілька секунд дивилася йому в очі, після чого кивнула і повернулася спиною, піднявши волосся. Аякс оглянув мою шию і я відчула різкий напад головного болю, після якого відразу стало абсолютно тихо, спокійно та вільно. Біль пішов.

Що ви зробили? - здивовано запитала я, обернувшись. Зняв блок із твоєї нервової системи, який поставив Елар. - усміхнувшись, відповів відьмак. А мене так навчите? - з надією в голосі запитала я. Навчу, якщо залишишся. - задоволено посміхаючись відповів чоловік і показав мені на двері. - Тобі час повертатися, поки твоя команда нам фортецю не зруйнувала. Що? - мої очі округлилися. Прориваються сюди, врятувати тебе хочуть із рук злих та кровожерливих до юних дівочих тіл, відьмаків. - засміявшись, сказав чоловік і я кулею вибігла з кімнати. - Чорт, я розумію, що Елар у ній знайшов. - відьмак хижо посміхнувся, облизнувши губи і через хвилину вийшов слідом.

 

Вибігши в коридор я натрапила на Пазурі Дракона, що билися з відьмаками. Побачивши мене всі оторопіли.

Якого біса ви робите?! - вигукнула я, відтягуючи Майка від поваленого відьмака і затуляючи Луку від меча іншого. Кіро, з тобою все гаразд? - здивовано спитав Рексар. Елар тобі нічого не зробив?! - спитав Джаред, відкидаючи убік одного з охоронців. Вони тебе не чіпали? - підводячись спитав Майк. Да все добре! Ви чого?! - відповіла я перевертням, що обступили мене. Ти охреніла так з верховним відьмаком спілкуватися? - загарчав на мене Рексар, сильно штовхнувши і поваливши на підлогу. - Ми думали тебе вже десять разів вбили!

Рексар кинувся на мене, а за ним і інші перевертні, і тепер відьмаки вже відтягали їх від мене.

 

Пазурі Дракона! - голосно сказав Аякс, оглянувши картину, як Кіра валяється на підлозі придавлена перевертнями, і відьмаків, які намагаються витягнути дівчину з чіпких лап команди. - Хочу повідомити, що ви запрошені на вечерю зі старійшинами клану сьогодні о восьмій годині вечора.

Соромно як! Я вибралася з-під Рексара, який намагався схопити мене, швидко встала і кивнула.

Кіро, не забудь про нашу розмову. Увечері чекаємо на твою відповідь. - сказав він і пішов коридором геть. Яку розмовою? - практично хором запитали перевертні, і я приречено закотила очі.

Ну ось знав же, сволота біловолоса, що я не забуду. Спеціально ж сказав про це за команди! Ну я йому влаштую.

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍