Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Буллет-парк 📚 - Українською

Читати книгу - "Буллет-парк"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Буллет-парк" автора Джон Чівер. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 13 14 15 ... 86
Перейти на сторінку:
поліцію.

— Черговий Ші,— відповіли йому звідти.

— Ви чуєте мене? Це говорить Еліот Нейлз. Щойно промчався чікагський експрес і задушив Шінглхауса.

— Нічого не розумію,— сказав черговий.

Довелося Нейлзу тричі повторити те саме. Потім прибув інший поїзд, і на платформі залишились тільки Хеммер із Нейлзом. За кілька хвилин вони почули сирену й побачили вогні поліцейської машини. На платформу вбігло два поліцейських.

— Він стояв ось тут,— сказав Нейлз.— Це його черевик.

— А де ж тіло?

— Не знаю,— відповів Нейлз.

— Ходіть обидва зі мною на вокзал, я запишу ваші свідчення.

— Але ж нам треба на роботу,— заперечив Хеммер.— До того ж іще збори сьогодні.

— І в мене теж,— вкинув Нейлз,— Чому б вам не звернутися до залізничної поліції?

Один поліцейський узяв черевик з колії, і всі вони пішли до машини. Раптом Хеммер заплакав.

— Годі, годі,— сказав Нейлз,— Заспокойтесь. Все буде гаразд. Це ваш друг?

— Ні, — хлипаючи, відповів Хеммер.— Я зовсім не знав сердегу.

— Годі, годі, — заспокоював Нейлз, обнімаючи його. До цього вони були ледь знайомі, а ця катастрофа відразу зблизила їх. Пасажири поїзда о восьмій годині одинадцять хвилин бачили, як до них у вагон сіла ця дивна пара — Хеммер усе ще плакав, а Нейлз обіймав його за плечі. Так вони разом, під враженням таємниці життя й смерті доїхали до самого Буллет-Парка.

У вечірній газеті було написано про цю пригоду. Загинув безробітний. Він працював колись у рекламному бюро й навіть балотувався у муніципальну раду за списком республіканської партії. Нейлз хотів був сходити до вдови, але так і не придумав, що їй казати.

Наступний день видався дощовий і похмурий. Нейлз так заспав, що пропустив експрес до Нью-Йорка. А місцевий поїзд робить аж двадцять дві зупинки між Буллет-Парком і Центральним вокзалом. Брудні вікна вагона й хмарне небо немов рядном накрили його душу. Він ніяк не міг забути черевика на шпалах і відчував, що з ним коїться щось дивне. Розгорнув «Таймс», але всі новини, за винятком хіба спортивних, здавалось, стосувалися якоїсь іншої планети. У даллаському парку один божевільний, озброєний карабіном, постріляв сімнадцять осіб, серед них архієпіскопа, який гуляв зі своїм собакою. Скрізь вибухають все нові війни. Профспілки музикантів, льотчиків, пожежників, акторів цирку й моряків погрожують страйком. Секретар Білого дому спростовував чутки, немовби між президентом, міністром іноземних справ та військовим міністром дійшло до бійки. Від посухи могли загинути пшениці. В Огайо бачили в небі якісь рухомі предмети. Перукар в Ліндені, штат Нью-Джерсі, застрелив дружину, чотирьох дітей, пуделя й себе. В Чікаго вже три дні висить смог — він паралізував транспорт і відбився на торгівлі. Нейлза охопив жах, і, щоб підбадьорити себе, він почав перераховувати свої гріхи...

Поїзд зупинявся в Тремонт-Пойнтсі, Грін-Айкрсі, Ласкалласі, Мідоуейлі й Клір-Хейвені. Чого це дорога здається така важка? Він же їздив по ній тисячу разів! Чому це віддаль від домівки до служби завдає йому такої муки? У нього з'явилася задуха, долоні змокріли, заболіло в грудях, а темні дощові краплі, здавалось, поціляли в саме серце. Коли поїзд доїхав до Лонгсбрука, Нейлз ухопив свого плаща й, з великим зусиллям пропхавшись поміж тими, що входили, вискочив на платформу. Поїзд поїхав далі, а Нейлз залишився один на приміській платформі о пів на дев'яту ранку.

Від дощу сховався в залі чекання. Йому щодня треба було переходити з однієї атмосфери в іншу, з одного ритму в інший, і мости між цими компонентами мали діяти безвідмовно. Ось ще один з важливих мостів, що сполучав домівку й службу, раптом зруйнувався. А він же так потребував мужності, якої бракувало. І де її взяти? Ні зусиллям волі, ні фізичними вправами її не викличеш. Не виграєш в лотерею, не замовиш поштою. Може, вона просто зійде на тебе як дар божий?

Через п'ятнадцять хвилин мав прибути наступний поїзд, і на платформі почали знову збиратися пасажири. Змусивши себе трохи підбадьоритись, Нейлз теж сів у нього. Та проїхав дві зупинки і знову вийшов. Отак, пересідаючи з поїзда на поїзд, нарешті, з великими труднощами прибув до міста.

Ввечері, наливши чарку віскі, зайшов до Тоні. Сів поруч, як сідав колись, читаючи синові «Острів скарбів».

— Як твоє здоров'я, синку?

— Як і перше.

— Ти вечеряв?

— Так.

— У недільній газеті хтось патякав, що ваше покоління вважає, ніби цивілізація зайшла в безвихідь. Невже й ти гадаєш?

— Ні.

— І хвороба твоя не має з цим нічого спільного?

— Звичайно. Я люблю життя. Просто мене огорнув сум.

— Звичайно, коли розглянешся, то причин для суму досить, особливо у нас, жителів передмістя. Усі нас лають, а чому? Хіба погано, коли хтось грає в гольф чи вирощує квіти? Жити в передмісті дешевше, а крім того, я б загинув, коли б не працював фізично. Чомусь вважають, що між респектабельністю й моральною чистотою повинен існувати якийсь зв'язок. Я цього не бачу. Хіба, наприклад, ти обов'язково чистий, щойно зодягнеш свіжу сорочку? Неподобства бувають з усіма, і коли вони трапляються з людиною, яка розводить квіти, то хіба це означає, що розводити квіти гидко? А ось і приклад: Чарлі Стрінгера минулого року віддали до суду за те, що він поштою розсилає порнографічні листівки. Він же якийсь там видавець і живе з отих брудних малюнків. На Хансен-серклі звів кам'яницю у стилі тюдор і живе там з гарненькою дружиною й трьома дітьми. У нього квітники, дерева, два пуделі. Всі навколо так і ревуть: «Дивіться лишень, яким пишним фасадом він прикриває свої брудні справи!» Але до чого це все? Хіба людині, яка торгує бридотою, і жити в бруді? Звичайно, він негідник, але хіба негідник не може поливати газон і грати в м'яча з своїми дітьми?

Ми дуже багато говоримо про свободу й незалежність. Якби ти захотів визначити наше національне завдання, то навряд чи обминув би ці й подібні слова. Президент тільки те й робить, що говорить про свободу й незалежність, армія і флот тільки те й роблять, що захищають свободу й незалежність, а щонеділі в церкві священик Рейсом дякує богові за нашу свободу й незалежність. Але й ти, і я знаємо, що чорні — ті, що живуть у своїх брудних сірникових коробках уздовж річки,— не мають ні свободи, ні незалежності, не можуть вибрати собі ні роботи, яку бажають, ні житла, де б хотіли мешкати. Чарлі Сімпсон

1 ... 13 14 15 ... 86
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Буллет-парк», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Буллет-парк"