Читати книгу - "Якось перед Різдвом, Юлия"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Залишилося пройти ще одну перешкоду. І тут також не обійшлося без завдання:
“Бачиш камені на вході,
Стануть всі вони в нагоді.
Перший камінь - то вогонь,
Не спечи собі долонь.
Другий камінь - то є вітер,
Що сильніший всіх на світі.
Ну а третій - то вода
Швидкоплинна і стрімка.
Ти по черзі їх розстав,
Щоб ніхто не постраждав”
Перед входом дійсно лежало три камені, на кожному з яких був зроблений відповідний напис. Хлопець спершу зовсім не зрозумів завдання. Він перечитував його декілька раз підряд. Сніговики ж намагалися то так, то сяк ставити ті камені, але нічого не відбувалося.
Тоді хлопець почав розмірковувати вголос:
— Як відомо, вода може загасити вогонь, а вітер навпаки, його роздмухати. Вітер також може здіймати хвилі на воді. Але ж вода ніяк не може вплинути на вітер.
Діма взяв камені й почав розставляти їх в наступній послідовності - Вода, Вітер, Вогонь.
Щойно хлопець поставив останній камінь, брама відчинилась. Друзі опинилися в дивовижній печері. Вона була просторою та високою. Зверху падало світло, від чого кристали на стінах виблискували, мов діаманти.
Хлопець почав уважно роздивлятися все навкруги й помітив літери, які були розкидані на стінах та стелі. Їх було небагато, всього сім: “А, Т, О, Д, Р, Б, О”.
Було зрозуміло, що саме з них і потрібно скласти чарівне слово. І тут понеслись варіанти:
— Ботадор.
— Таробод.
— Адротоб.
— Торадоб.
Сніговики разом з хлопцем навмання складали літери в чудернацькі слова, але диво не відбувалося.
І раптом Діма все зрозумів. Він точно знав, що то має бути за слово. Хлопець став посередині печери й голосно сказав:
— Доброта.
Тієї миті печера змінила свій колір на яскраво-жовтий. Це означало, що закляття знято.
— Ура! – закричали сніговики й почали обіймати хлопця.
Коли відважна трійця повернулася до міста, то побачила, що там вже на повну вирувало життя. Яскравими вогниками миготіла ялинка. Довкола неї бігали щасливі діти. Вулиці заливало тепле світло ліхтариків. На кухні готувалася святкова вечеря.
Ще кілька хвилин і місто порине у святкування Різдва.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Якось перед Різдвом, Юлия», після закриття браузера.