Читати книгу - "Доки серце тримає, Mysterious silence"

Суддя:
— Викликається свідок — Косач Ольга Сергіївна.

Оля встає. Кроки здаються важчими, ніж зазвичай. Але коли вона стає перед мікрофоном — її голос звучить чітко.
 

ОЛЯ (спокійно, але твердо):
— Я — жертва психологічного і фізичного насильства з боку Сергія Полянського.
— Мене викрали, утримували проти волі, залякували, шантажували життям моїх рідних.
— І… я чекала дитину. Й боялась не за себе — за нього, за того, хто навіть ще не народився.
(її голос тремтить, але вона продовжує)
— Але я вирішила більше не мовчати.

Зал завмирає.

Прокурор подає фотографії, медичні висновки, відео з камери схову, яку знайшли на дачі. Звучать аудіозаписи, де голос Полянського зневажливо говорить про Олю та її дитину.
 

Полянський (вибухає, кричить):
— Це фальсифікація! Вона це все вигадала! Її треба на експертизу!

Суддя (сухо):
— Сядьте. Наступне втручання — видалю з зали.

Адвокат захисту розгублений. Докази — залізобетонні. А свідчення Олі — нестерпно чесні.
 

ПЕРЕРВА. КІМНАТА ДЛЯ СВІДКІВ.

Оля тремтить, але Віктор уже поруч.
Він бере її обличчя в долоні, притискає чоло до її.

Віктор (тихо):
— Ти зробила це. Ти — сильніша, ніж будь-хто може уявити.
— Пишаюся тобою.

Оля (в сльозах, шепоче):
— Я це зробила не сама. Ти тримав мене, Віть.
 

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ. ВИРОК.

Суддя виносить рішення.
Полянський визнається винним.
Йому дають реальний термін за викрадення, насильство, тиск на свідка(14 років).

Оля прикриває обличчя руками, не вірить — але сльози не від страху. Це — полегшення.

Віктор обіймає її. Люди в залі починають аплодувати — навіть журналісти, стримано. Вперше, Оля вільна.

***

Гадаєте Сергій повернеться?

Далі буде...