Читати книгу - "Лукаві замашки"

- Чого ти причепився до дитини?

- Скільки разів тобі казав, - обурюється раб, - не вмішуйся тоді, коли я займаюся вихованням!

І він грюкає дверима. У скверику знайомі й сусіди сидять на лавочках, милуються природою.

- Весна, - підсідає до них раб. - А я оце тільки з шоферських курсів. Сьогодні ми карбюратор вивчали. Прецікава річ, скажу вам. Візьміть дросельну заслінку...

- А ми оце тільки з кіно, - не слухає раба знайомий. - До чого цікавий фільм.

Ображений, він іде в автомагазин, дізнається, на скільки з учорашнього дня просунулась черга, потім милується виставленим на вітрині карбюратором. І ніби ненароком каже до сусіда, що сопе поруч:

- Новісінький карбюратор! Ми сьогодні його вивчали. Складна, скажу вам, будова.

- М-м-ми ц-ц-це т-тиждень тому вивчали, - натягує шию, як когут, худорлявий сусід і, заїкаючись, продовжує: - Тепер коробку передач почали. Куди там вашому карбюратору! Візьміть лише фрикційний вал...

- Та й карбюратор - це вам не фунт ізюму, - перебиває він заїку. - Не на такого натрапив.

Заїка враз спалахнув:

- Ш-ш-ш-ш-що там карбюратор проти пересувної шестерні четвертої та третьої передач?

. І раби починають дискутувати, аж поки продавець не торкає одного з них за плече:

- Пробачте, ми зачиняємо магазин.

Вони виходять на вулицю і до третіх півнів навперебій доводять один одному переваги карбюратора над коробкою передач і навпаки.

Раб настільки тепер прив'язаний незримими ланцюгами до техніки, що ніяка сила не здатна зупинити його в тих випадках, коли, згадуючи всі пекельні штати, хто-небудь із шоферів колупається під капотом. Тут він обов'язково підійде і запропонує свої послуги. Вимащений з ніг до голови мазутом, стомлений, але не без гордості, кине вслід автомобілеві, який тільки що «допомагав» ремонтувати:

- Сущий пусток - свічка не контачила.

Про те, що за його пропозицією вони з таким же ерудитом-шофером дійшли в розборі аж до колінчатого валу, промовчить.

Роки, роки... Як вони летять, оті роки. Це ж уже Сашко у восьмий клас перейшов.

Етап № 2. Коли раб викидає десяту по черзі пару стоптаних на дорозі в автомагазин черевиків, його нарешті повідомляють: «Негайно внесіть гроші і отримуйте «Москвича»!»

Де справедливість? Він стільки чекав, а вони три дні не можуть зачекати. На крилах дикої радості раб летить до знайомих кредиторів, грабує батьків, родичів, товаришів по службі, продає за безцінь електробритву «Харків» і, поринаючи в шумовиння тріумфу, приїжджає додому власним «Москвичем».

Хвилююча сцена зустрічі з рідними... Раб і не помічає, що вечір оповив землю густими сутінками. Трохи протверезівши, він аж тепер згадує про існування отих рабів-мисливців, що полюють за запчастинами по дворах, і з жалем констатує відсутність гаража.

Озброївшись монтуванням, раб марширує навколо «Москвича».

- Раз-два - я щасливий... Три-чотири - спати хочу...

Чап, чап - хтось іде! Причаївся за кущем, тримаючи напоготові монтування.

- Стій! Стріляти буду!

Сусідський пес поспішно опустив ногу і побіг, мовби нічого не сталося.

Відпустка. Ура-а-а! Ідемо на південь «Москвичем». А море хвилями регочеться, а сонечко пражить південним жаром, а раб денно і нощно з монтуванням добро стереже.

Відпочили - пора й честь знати, їдемо додому...

Етап № 3. Вчора вночі хтось два диски поцупив. Потрібний гараж.

- Будь ласка! - з розпростертими обіймами зустрічають раба комунгоспівці. - Будуйте собі на здоров'ячко- площа відведена он за містом. Рукою від вашого будинку подати!

- Добра рука - там же кілометрів із шість буде.

- Хіба вам пішки ходити? Ви ж на автомобілі, - дивуються комунгоспівці. - Зате який рай: річка, зелень. А ще як каменюки розчистите, можна буде й автомобілем проїхати.

Ці аргументи, видно, переконують раба, бо він сопе і приступає до розчистки каміння. Рік, три...

- Ви вже свою ремонтуєте? - цікавиться раб, дивлячись, як сусід вовтузиться під «Москвичем». - . А моя ще бігає.

- Кожному овочу свій час, - зітхає сусід і гамселить по якійсь деталі молотком.

- Дідько зна, що таке, - розгублено вилазить раб із «Москвича», що зупинився якраз на перехресті.

Міський транспорт охоплює параліч.

- Ваші права, - козиряє автоінспектор.

Дужі хлопці-шофери виштовхують «Москвича» на узбіччя дороги, і його в ту ж мить оточують вуличні зіваки.

- Корінний підшипник полетів, - авторитетно заявляє якийсь громадянин у пом'ятому капелюсі і, не питаючись згоди, бере ключі.

- Який там у дідька підшипник, - дихає перегаром інший підозрілий суб'єкт. - Знімай карданний вал!

- Ви що? - підскакує високий, худорлявий чоловічок. - Коли хочете знати - вся сіль у карбюраторі. Де тут карбюратор?

Тип у пом'ятому капелюсі глузливо тиче пальцем на масляний фільтр:

- Оце!

Число вуличних зівак зростає, усі навперебій пропонують свої послуги. Скоро з «Москвича» залишається лише кузов - решта валяється на тротуарі.

Поступово запал роззяв остигає, і раб залишається сам на сам зі своїм розібраним «Москвичем».

Етап № 4. Суботніх і недільних днів у раба майже не буває. В настояній на всяких там мазутах із бензином робі він од світання до смеркання колупається в «Москвичі». Буває, правда, що перевдягається у чистий костюм (тепер це з ним трапляється частіше) і гасає по знайомих:

- У вас запасної ресори не знайдеться? Або:

- Порадьте, де знайти задній міст. Чи:

- Ви не багаті, бува, на коробку передач?

Усі розводять руками і рекомендують одне і те ж:

- На станцію технічного обслуговування їдьте! У своїй наївності раб переконується лише тоді, коли, сяк-так діставшись до техобслуги своїм ходом і заплативши енну сумму за ремонт, він просить, щоб його дотягли додому на буксирі. Бо ж на станції технічного обслуговування після ремонту виявили, що раб якимсь дивом увесь час їздив без акумулятора.

Раб не панікує, він ще живе надією, що варто замінити якусь деталь - і знову зійде сонце безхмарного щастя, яке було на етапі № 2.

Та життя безпристрасно нищить усі надії. Деталі виходять із ладу одна за одною, і головне - такі, яких зі свічкою вдень не знайти. Сімейний бюджет тріщить по всіх швах. Працює він, працює дружина, змушена була піти на роботу й теща - всі працюють на запчастини. Дружина, яка колись називала «Москвича» красенем, тепер гукає:

- Ти загнав отого чорта в гараж?

Раб, опустивши руки, наближається до фіналу.

- Або я- або вона!

Етап № 5. «Або я- або вона!»- це ультиматум доведеної до відчаю дружини.