Книги Українською Мовою » 💛 Гумор » Лукаві замашки 📚 - Українською

Читати книгу - "Лукаві замашки"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Лукаві замашки" автора Павло Добрянський. Жанр книги: 💛 Гумор. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 14 15 16 ... 31
Перейти на сторінку:
class="p1">Раб вибирає перший варіант і, підшукавши такого, як і сам, продає «Москвича». За виручені з зиском гроші купує мотопед, пачку «ТУ-104», коробку сірників, випиває пляшку пива і... стає в чергу на автомобіль «Жигулі».

НОВОРІЧНИЙ ТОСТ

Усе вже переговорено.

Бородаті, з претензією на дотепність анекдоти переказано вдесяте. Пісні фізіономії скоса зиркають на годинник. Залишаються двадцять, десять, п'ять хвилин...

- З Новим роком!

- З новим щастям!

Дзень! Дзелень! Будьмо! Закусили...

- Тост! Тост! Хто виголосить?

- Гумористу слово.

Немає гіршого, як братися за тост, де знають, що ти гуморист. Тут уже ніякої скидки.

- Давай смішне, але без натяків.

- Про кого ж вам?

- Про тещ!

- То я цілих два дні готувала стіл, а ви на Новий рік на мені хочете відігратися? - Це вже теща господаря. - І так, якби не ми, тещі, то добра половина гумористичних збірок світу не бачила б.

- Тоді я вам про дружин.

- Набридло! Про чоловіків давай.

- Але ж вони номенклатурні.

- Нічого, нехай послухають.

- У такому разі слухайте. Один голова міськради...

- Ти, здається, збираєшся обмін квартири робити? - побарабанив пальцями по столу номенклатурний Денис.

- Гм!.. Голова товариства мисливців та рибалок сидів на березі річки і...

- Ага, я й забув, - перебив мене номенклатурний Федір, - після Нового року забереш свою відстрілочну карточку.

- Кхи-кхи!.. Якось голова одного колгоспу виступав на зборах...

- Добре, що я згадав, - просіяв номенклатурний Микола, - ми оце після Нового року розглядатимемо питання про пенсію твоїм батькам, так що ти принеси ту довідку.

- Одного разу директор видавництва...

- Між іншим, подаємо на затвердження перспективний план наступного року, - загадково подивився в чарку номенклатурний Борис.

- Ех, було не було: де наше не пропадало!

Сидить дід Кирило з рушницею біля колгоспної комори, та й каже до Рябка:

«Рябко? Га, Рябко? Ти не спиш?» «Нє-е! Думаю!» «Про що ж ти думаєш?»

«Де дінуться гумористи, коли вас, діду, не стане?»

«Підуть, Рябко, сторожами!..»

- Отже, з Новим роком вас, діду Кириле! Як добре, що ви ще живете!

Реготали до сліз.

ПОДАРУНОК

Сяючий тато, переступивши поріг квартири, кинув своє улюблене «Палкий привіт» і звернувся до сина:

- Ну, Сашко, вгадай, який я тобі подарунок приніс.

- Трактора.

- От і не вгадав!

- Автомашину.

- Знову не те!

- Петя, не муч дитину, - зауважила дружина з кухні.

- Гаразд, - усміхнувся тато. - Я купив тобі бульдозера, що працює на батарейках. Зараз ми цю кнопочку торкнемо - і машина поїхала. - Тато натиснув кнопочку - бульдозер не поворухнувся.

- Бачу, тобі зіпсований підсунули, - сумно всміхнулася дружина. - Викинув на вітер сім карбованців.

- Сущий пустяк, зараз ми підчистимо контактики. Правда, Сашко?

- Петя, зіпсуєш. Дай я сама.

- По-моєму, в цих справах інженер-електрик більше ерудований, аніж медсестра.

- Як сказати, - цілком серйозно відповіла мама. - Не медсестра викликала монтера, коли пробки перегоріли.

Цього вже тато стерпіти не міг і гримнув:

- Дай сюди іграшку!

- Не дам! - смикнула мама бульдозера.

- Ну, коли ти вже такий знавець в електриці, -  забігав по хаті тато, - то поясни: на якому принципі побудована ця машинерія?

- Знаєш що! - розсердилася мама. Вона щоразу так робила, коли чогось не знала. - Носишся зі своїми принципами як дурень з писаною торбою!

- Ти мені Америки не відкрила... Бо не здатна відкрити навіть власну... культуру.

- Що таке грубіян, я також второпала ще з того часу, як з'єднала свою долю з тобою!.. - просичала мама й кинула бульдозера на підлогу.

І сталося диво: в бульдозері щось зашипіло - він поповз по кімнаті.

- Ура-а-а! - зрадів Сашко.

Та його ніхто не чув: тато з мамою продовжували з'ясовувати особисті стосунки.

ВИХОВНИЙ МОМЕНТ

Недалеко від будівельного майданчика робітники всілися півколом на траві й слухають, як виконроб Шпак читає мораль штукатурові Івану Майковському:

- Не будеш гурту триматися, потрапиш ще не раз у халепу, як тепер. Може, скажеш, я тебе про це не попереджав?

- Чому ж ні, казав, - відповідає штукатур похнюпившись.

- О, бачиш! А ти вбив собі в голову, ніби колектив для тебе так собі - порожнє місце! Тепер маєш, догрався. За десять років моєї виконробської роботи у нас це перший випадок, щоб з витверезника писали. Ганьба! І як ти міг дійти до такого?

Штукатур був неговіркий - дивився у землю і м'яв у руках кашкета:

- Ну, було! Відзначали день народження товариша... Йду собі додому своїми ногами, нормально. Аж тут хлопці з міліції: «Сідай, - кажуть, - підкинемо до хати!» Ну, думаю, коли тобі ще така лафа буде? Наївся, напився, ще й додому довезуть... Прокидаюся серед ночі та: «Ганнусю, по-дай-но кефіру з холодильника!»

«Може, свіжих суниць поїси?»- запитує хтось басом.

«Де ти тут, - питаю, - взявся?»

«Звідтіля, звідкіль і ти! - відповідає. - Ніби нас не однією дорогою везли».

«Куди везли?»- ніяк не второпаю.

«До королеви на бал! - сплюнув хтось поруч. - Лежить у витверезнику і корчить із себе святого!»

Аж тоді до мене дійшло, яку «хату» мали на увазі блюстителі, - зітхнув Майковський. - І досі не можу збагнути, як воно трапилось.

- Тобі, можливо, і не збагнути, що ж стосується нас, то, думаю, усім ясно, - сухо сказав виконроб. - Хто хоче висловитися? - звертається до робітників.

- Що тут скажеш, - чується голос із гурту. - Підвів він нашу зміну здорово: тепер, дивись, і тринадцятої позбудемось, та й взагалі неприємно... Як розібратись, то Майковський кілька десяток нізащо викинув. Ліпше зараз на гурт кинув би.

- Облиште жарти, - хмуриться виконроб. - Коли вже взяв слово, то кажи по суті.

- Я ж кажу по суті: поки не пізно, хай змотається у гастроном.

- Це ж на честь чого? - якомога в'їдливіше запитує Шпак.

- Достроковий місячний план маємо? Факт! Окрім того, Майковський повинен нас перепросити...

Досі байдужий Майковський враз аж почервонів од збудження:

- Буду я у когось на побігеньках! До гастроному не близько. Ніби молодшого немає.

Така зухвалість підлеглого збісила виконроба:

- То ти ще й огризаєшся? Скільки тобі товкмачити, що таке колектив? Його поважати треба!

- Та йду вже, йду, -

1 ... 14 15 16 ... 31
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Лукаві замашки», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Лукаві замашки"