Книги Українською Мовою » 💙 Фантастика » Пульс Всесвіту 📚 - Українською

Читати книгу - "Пульс Всесвіту"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Пульс Всесвіту" автора Володимир Бабула. Жанр книги: 💙 Фантастика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 13 14 15 ... 25
Перейти на сторінку:

«Чому я, власне, тут зупинився? — подумав я. Однак, коли з одчинених дверей найближчого будинку на мене війнуло запахом страв, я вмить знайшов наукове обґрунтування свого підсвідомого вчинку. Умовний рефлекс, друже!»

Справді, від духмяних пахощів у животі в мене заграло. Захотілося пити. Отже, зупинка як на замовлення. Але чи є в мене гроші?

Я зайшов у темний закуток і старанно обшукав усі кишені. Крім маленького ліхтарика з Пегасового лігва та коробочки з невідомою мені машинкою, я нічого не знайшов, але знову звернув увагу на те, що хтось одягнув мене в особливого крою легкий костюм.

Можливо, Пегас зробив це, коли я лежав непритомний? А може, вся моя пригода — тільки злий жарт його смертоносних апаратів?

Хай буде як буде, — я таки реально переживаю дійсність, і в цьому мене болісно переконує порожній шлунок.

Голод надав мені хоробрості, і до приміщення, повного приємних запахів, я зайшов без грошей. З заздрістю поглядав на відвідувачів, які бенкетували, сидячи за низенькими столиками. Перед кожним стояло кілька тарілочок. Ніколи досі я не бачив такого вибору найрізноманітніших та найвишуканіших страв. І головне — ні буфету, ні офіціантів…

Почав нишком стежити за одним відвідувачем. Той зупинився посеред їдальні, уважно подивився довкола. І тут я помітив світлові написи на стінах. Меню! Біля назви кожної страви сяє номер.

Чоловік підійшов до стіни, натиснув на кілька кнопок і зачекав з хвилинку. В стіні з’явився отвір; на дверцята, що лягли горизонтально, виїхав піднос з кількома тарілочками. Далі вже було все просто: чоловік поніс тарілочки з стравами до столика і почав вечеряти.

Може, він непомітно вкинув гроші в щілину якогось автомата? Ні, я не бачив нічого схожого.

Переконавшись, що й інші відвідувачі одержують страви безкоштовно, я зрозумів, що потрапив до якоїсь спеціалізованої їдальні. Дуже прикро було зловживати довірою до відвідувачів; аж пекла думка про крадіжку, але голод таки штовхнув мене на одчайдушний крок. З завмираючим серцем я навмання натиснув на кілька кнопок, І переді мною з’явилась їжа. Не довго думаючи, я тут же взявся за неї. Далебі, не пам’ятаю навіть, що їв, — мені було не до того.

Не затримуючись в їдальні, я вийшов на площу і попрямував до парку. Біля пам’ятника святому Вацлаву на хвилинку зупинився, глибоко вражений тим, що пам’ятник лишився таким же, яким я його знав ще в дитинстві.

На протилежному кінці парку широкі мармурові сходи привели мене на високо розташований майданчик. Не встиг я роздивитись, як біля майданчика зупинився елегантний вагон.

«Повітряне метро! — майнула думка. — Ми надрукували статтю про нього в позаминулому номері журналу… Але стривайте: йшлося про майбутнє… Нічого не розумію!»

Таки й справді були підстави втратити глузд! Все переплуталось: минуле й майбутнє, фантазія й реальність. Мене рятував тільки невичерпний оптимізм журналіста.

— Ну, що ж, коли їхати, так їхати! — сказав я сам собі, прямуючи до вагона. Тільки-но я сів у крісло, як вагон рушив, набираючи швидкості.

Притиснувши обличчя до вікна, я дивився на місто, що пробігало підо мною. Над Нусельською долиною ми промчали на великій висоті. Проплив міст, що з’єднує Виногради з Панкрацем. З парку назустріч нам виросла велика нова будова з написом: «Телебачення-Прага». Вагон повітряного метро на хвилинку зупинився, а потім знову помчав до південних околиць міста.

Ще кілька зупинок у прекрасному зеленому місті, і ми опинились далеко за Модржанами.

Я вийшов на майдан і схопився за голову: зовсім недалеко сяяли схили довколишніх гір, ніби посипані цукром. Зима! Сніг! На схилах катаються діти на санчатах. І це серед літа!..

Я побіг до узгір’я. В обличчя мені вдарив крижаний вітер. Підбігши до схилів, я занурив руки у пухкий сніг. Так, це справжній сніг! На моїх теплих долонях заблищали краплинки води,


* * *

До центру міста я повертався пішки. Мені треба було трохи освіжити палаючу голову. А зимовий пейзаж з кожним кроком змінювався, поступово переходячи спочатку у весняний, а потім літній.

За всяку ціну я повинен добратися додому або принаймні до редакції. Там, можливо, я прокинусь від цього дивного сну…

Я попрямував до Влтави, щоб краще орієнтуватись, бо в такому зміненому місті міг би й заблукати.

Гладінь ріки, виблискувала в променях призахідного сонця. До міста повертались пароплави та моторки, що везли людей з заміських прогулянок. Десь у центрі парку грала музика.

Часом мені здавалось, що всі оці змінені до невпізнання місця я звідкись знаю, що я тут уже проходив багато разів. За оцим рогом мусить бути палац з терасами та балконами.

І яке було моє здивування, коли я справді вийшов до палацу, хоч досі його ніколи не бачив.

«Я захворів на тяжку психічну хворобу! — майнула страшна думка. — Оцю дивно змінену Прагу я знаю, але звідки? Чому вона мене не дивує?! І коли, зрештою, настане ніч?»

Я глянув на небо. Що трапилось? В зеніті сяє нове, сліпуче сонце, — маленьке, надзвичайно яскраве.

— Могли б з ним почекати ще трохи! — порушив мої думки дідусь, що зупинився якраз навпроти мене. — Як бачу, вам це штучне сонце теж не до вподоби. За моєї молодості не було нічого такого, і я не відчував у цьому потреби. Тепер через оцей атомний ліхтар і не посмеркуєш; вічно світить…

1 ... 13 14 15 ... 25
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Пульс Всесвіту», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Пульс Всесвіту"