Читати книгу - "«І бачив я звірину...», Віктор Васильович Савченко"

Тому, хто бачив, як товчуть виноград на вино, зрозуміла метафора «чавило».

11. А чому «за містом»?

Раніше держави були містами. За містом — це означає на краю держави. Крим і був краєм, периферією імперії. «Інший Ангол, що мав владу над вогнем…» Постріл — це згорання пороху, вогонь, що виривається зі ствола. Не зрозуміло чому «потекла кров із чавила аж до кінських вуздечок»? Скоріше це також метафора. А от щодо «тисячі шестисот стадій…», то тут ідеться про цілком конкретну відстань. Біблія числами не легковажить.

Передусім, що таке стадій (стадія)?

Це — міра довжини, відстань, яку проходить людина за час сходу Сонця, тобто за дві хвилини. Вперше стадій застосували у Вавілоні (16 — 6 ст. до н.е.) — він дорівнював 194 м. Існували також стадії єгипетський — 174,5 м., фараонів — 209,4 м., птолемеївський і римський — 184 м. За «Словником іншомовних слів» єгипетський стадій дорівнює 230,4 м.

Про яку ж відстань ідеться в «Об’явленні…»?

Якщо виміряти її

вавілонськими стадіями (1600 х 194), то вона дорівнюватиме — 310400 м.;

єгипетськими (1600 х 174,5) — 279200 м.;

єгипетськими за «Словн. іншомовн. слів» (1600 х 230,4) — 368640 м.;

фараоновим (1600 х 209,4) — 335040 м.;

птолемеївським і римським (1600 х 185) — 296000 м.

Середня величина чисел 310400 + 279200 + 368640 + 335040 + 296000 дорівнює 317856 м. або 317 км.856 м.

За мапою «Кримська область», виданою Головним управлінням геодезії та картографії СРСР (Москва, 1967), масштабом 1: 600000, відстань, що її має Кримський півострів із заходу на схід, дорівнює 329,4 км. За мапою Кримського півострова, що її наводить УРЕ (т.7, 1962), масштабом 1: 1500000, ця відстань дорівнює 325,5 км. Тобто дані різних картографів відрізняються майже на чотири кілометри.

Отож п’ять наведених відстаней, як і середня від них, дуже нагадують ту, що її має Кримський півострів від крайньої його західної точки до східної. Імовірно св. Ів. Богослов дав відстань, виміряну в фараонових стадіях, яка дорівнює 335,04 км. Куди поділися кілька кілометрів? Скоріше за все помиляється не Біблія, а картографи. Хоча така неузгодженість істотного значення не має.

Якщо в гл.14 «Об’явлення…» дається така точна довжина Кримського півострова з заходу на схід, то є всі підстави припускати, що й «кінські вуздечки» — не лише метафора на кількість пролитої крові, а також географічний термін, що ховається за грецькою, татарською, давньоруською назвами або більшовицьким перейменуванням і визначає орієнтацію пролитої крові з півночі на південь (саме з півночі, бо на півдні — море). Схоже, що йдеться про Перекопські озера та Сиваш — мілководні водойми, шар води (ропи), в яких в залежності від пори року коливається в межах одного метра, тобто до висоти кінської вуздечки. Скориставшись тим, що західний вітер відігнав воду, група військ армії Фрунзе сьомого листопада 1920 року вбрід форсувала Сиваш і вранці восьмого оволоділа півостровом Литовським. Форсували разом з кіньми — отже ропа була їм не вище вуздечок.

З цього й почалося чавлення на «краю міста», куди Анголи «позбирали грона земної виноградини, бо грона її вже доспіли».

12. «1 І бачив я звірину, що виходила з моря людського» (гл.13).

«3…І сталася кров, немов у мерця, — і кожна істота жива вмерла в морі» (гл.16).

Йдеться про те ж саме море — людське (чоловіків, жінок, дітей, етноси, конфесії, раси).

У морі, де води всіх рік перемішуються, складаються властиві тільки для цієї водойми природні умови. В імперії, де багато етносів, також налагоджуються такі закони, які визначають «кажній пташці по комашці». Падає влада — рушаться закони нею створені. В морі за природних катаклізмів гинуть види риб, молюсків, мікроорганізмів, у державі — партії, соціальні групи, конфесії.

«…І сталася кров»… — громадянська війна у всій імперії; «…немов у мерця…» — померла стара імперія; «…і кожна істота жива вмерла в морі…» — не стало імперії — люди, котрим пощастило вижити, стали складниками вже іншої системи — більшовицької. Фізично вони не вмерли, їх не стало в тому значенні, в якому вони були доти — підданими династії Романових.

13. «4 Третій же Ангол вилив чашу свою на річки та водні джерела, — і сталася кров. 5 І почув я Ангола вод, який говорив: «Ти праведний, що Ти є й що Ти був, і святий, що Ти це присудив! 6 Бо вони пролили кров святих та пророків, — і Ти дав їм напитися крови. Вони варті того!» 7 І я чув, як жертівник говорив: «Так, Господи, Боже Вседержителю! Правдиві й справедливі суди твої!»

Море живиться ріками, що в нього впадають, ріки (великі й малі) існують завдяки водним джерелам. Етнос — повна подоба річки. Він так само живиться від своїх етнічних джерел — родів, тече в просторі (територія народу) і часі — від покоління до покоління. Так само, як води рік відрізняються за температурою (північні прохолодніші), сольовим складом, замуленістю, так і народи відмінні один від одного за темпераментом, рисами характеру і т.ін., що називається ментальністю.

Отож «річки та водні джерела», що на них вилив чашу свою третій Ангол, не така вже й потаємна метафора.

Визначальним «водним джерелом», що живив ріку російського етносу, був рід Романових, а його «становим хребтом» — царська династія. За ними йшли князівські, графські роди, що галузилися своїм корінням