Читати книгу - "Війна Путіна проти України. Революція, націоналізм і криміналітет"

6. Україна почала отримувати американське оборонне озброєння у 2017–2018, за президентства Дональда Трампа; його попередник Барак Обама раніше виступав проти цього. В обох палатах Конгресу США підтримка надання військової допомоги Києву виявилася практично одностайною як серед демократів, так і серед республіканців. Постачання військової техніки має відбуватися паралельно з перепідготовкою та реформуванням корпусу старших офіцерів України й Генерального штабу. Україна має повне право купувати іноземну зброю, позаяк вона не підпадає під жодне міжнародне ембарго, а вторгнення Росії та анексія Криму засуджені ООН, ОБСЄ, НАТО та ЄС.

Взимку та навесні 2014 року російські силові структури в Україні складалися з таких компонентів:

1) морської піхоти і військово-морських розвідувальних служб Чорноморського флоту, що діють із радянських часів у порту Севастополя. Ці підрозділи допомагали російським «зеленим чоловічкам» із ГРУ захопити Крим навесні 2014 року.

2) ворожих до Євромайдану груп, проросійських угруповань і майбутніх російських маріонеток на сході та півдні України, які із 2010 року готувала, фінансувала та оснащувала російська зовнішня та військова розвідка, що глибоко проникла всередину українських спецслужб.

3) російських «зелених чоловічків» зі спецназу, які здійснювали анексію Криму, а у квітні 2014 року вторглися на схід України. Вони були чудово підготовлені для ведення війни в місті, споруджували укріплення та виступили головною рушійною силою хаосу на Донбасі. Вони нападали на державні й урядові будівлі, а потім передавали контроль над ними російським маріонеткам[1054].

4) підрозділів Збройних сил РФ, розміщених на Донбасі та на українсько-російському кордоні від серпня 2014 року.

Одним із найвідоміших російських підрозділів керував Ґіркін, який, за його власним зізнанням, ще у квітні «спустив гачок війни». Він стверджував, що проросійські лідери з Донбасу, Харкова, Одеси та Миколаєва вирушили до Криму, щоб знайти підтримку для своїх заколотницьких планів. Як і Ґіркін, вони були переконані, що Путін дасть наказ російським військам вторгнутися на схід України для «захисту російськомовних», а відтак анексує «Новоросію» так само, як і Крим. Тоді, однак, цього не трапилося: чималі сили військ РФ прийшли на допомогу російським маріонеткам лише у серпні 2014 року, коли ті опинилися на межі поразки. Відтоді Путін визнав, що російські маріонетки не зможуть вистояти без масованої військової допомоги Росії[1055]. Улітку 2014 року він більше не міг приховати «той факт, що російські гроші, зброя та, цілком ймовірно, бійці потоком ідуть через кордон»[1056].

Хоча Путін та інші російські очільники продовжували заперечувати наявність російських збройних сил на сході України, свідчення їхньої присутності були очевидні українським і незалежним російським медіям, уважним користувачам соцмереж, західним журналістам, а також зафіксовані завдяки супутниковим знімкам та джерелам США і НАТО. Українська військова розвідка оприлюднила докладний список російських офіцерів, які контролюють підрозділи російських маріонеток[1057]. Дослідники з аналітичної мережі Bellingcat провели поглиблений аналіз даних про нагородження медалями РФ російських солдатів, які воювали в Україні[1058]. Правозахисні НУО надали незаперечні докази обстрілу України з території Росії влітку і восени 2014 року[1059].

До весни 2015 року російські солдати на сході України більше не приховували своєї присутності. У березні 2016 року заступник голови моніторингової місії ОБСЄ в Україні Александер Гуґ визнав, що представники організації упродовж двох років спостерігали постачання російських військ і зброї до України[1060]. Путін публічно продовжував відкидати факт присутності своїх військ на сході України, проте чимало російських учасників бойових дій, а також лідери російських маріонеток на місцях свідчили про протилежне. Націоналіст із Санкт-Петербурга Дмітрій Сапожніков, який командував відділенням так званого «спецназу ДНР», визнав, що російські танки мали вирішальне значення у боях під Дебальцевим («це всі уже визнають, і росіяни визнають»), тимчасом російські генерали керують «усіма операціями, особливо такими масштабними, як “котли”»[1061].

Інший російський націоналіст-доброволець, Антон Раєвський, підтвердив, що всі офіцери середньої та найвищої ланки збройних формувань, які протистоять Україні, від бригади до батальйону, є росіянами, а військова техніка, котру використовували так звані сили «ЛНР», була «вся з Росії». «Російські радники є безпосередніми “командирами” на