Читати книгу - "Біблія, Невідомий Автор"

Як настав сьомий місяць, то Ізраїлеві сини сиділи вже по своїх містах.

Неемія 8

1 І зібрався весь народ, всі як один, на майдан, що перед Водною брамою, і сказали вчителеві Ездрі принести книги Мойсеєвого закону, що дав був Господь Ізраїлеві.

2 І приніс священик Ездра закон перед громади з чоловіків та жінок, і всіх, хто розумів чуте, першого дня сьомого місяця.

3 І читав він з нього на майдані, що перед Водною брамою, від світанку аж до полудня, перед чоловіками й жінками та тими, хто розуміє, а вуха всього народу були звернуті до книги закону.

4 І стояв вчитель Ездра на дерев'яному підвищенні, що зробили для цієї справи, а при ньому стояв Маттітія, Шема, Аная, Урія, Хілкія, Маасея праворуч нього, а ліворуч стояли Педая, Мішаїл, Малкія, Хашум, Хашбаддана, Захарій та Мешуллам.

5 І розгорнув Ездра цю книгу на очах усього народу, бо він був вище від усього народу, а коли він розгорнув, весь народ устав.

6 І поблагословив Ездра Господа, Бога великого, а весь народ відповів, з піднесенням своїх рук: Амінь, Амінь! І всі схилялися, і вклонялися Господові обличчям до землі!

7 А Ісус, Бані, Шеревея, Ямін, Аккув, Шаббетай, Годія, Маасея, Келіта, Азарія, Йозавад, Ханан, Пелая та левити пояснювали народові закон, а народ стояв на своєму місці.

8 І читали книзі Божого закону виразно, і пояснювали те, що було незрозумілим.

9 І сказав намісник Неемія, священик та вчитель Ездра і левити, що пояснювали народові, до всього народу: День цей святий він для Господа, Бога вашого, не будьте в жалобі й не плачте! Бо плакав весь народ, як почув слова закону...

10 І сказав він до них: Ідіть, їжте сите та пийте солодке, і діліться з тими, в кого нема наготованого. Бо святий цей день для нашого Господа, і не сумуйте, бо радість у Господі це ваша сила!

11 І левити втішали весь народ, промовляючи: Мовчіть, бо цей день святий, і не сумуйте!

12 І пішов весь народ їсти та пити, і ділитися та радіти, бо розумів ті слова, що розповіли йому.

13 А другого дня зібралися голови батьківських родів усього народу, священики та левити, до вчителя Ездри, щоб він виясняв їм слова закону.

14 І знайшли написане в законі, що наказав був Господь через Мойсея, щоб Ізраїлеві сини сиділи в кучках у свято сьомого місяця,

15 і щоб оголосили по всіх своїх містах та в Єрусалимі, промовляючи: Вийдіть на гору, і принесіть гілок садової та дикої оливки, і гілок миртових, і гілок пальмових, і гілок густолистого дерева, щоб поробити кучки, як написано.

16 І вийшов народ, і приносив гілки, і робив собі кучки кожен на даху своєму, і в подвір'ях своїх, і в подвір'ях Божої оселі, і на майдані Водної брами, і на майдані брами Єфремової.

17 І поробила кучки вся громада, що повернулася з полону, і сиділа в кучках, бо не робили так Ізраїлеві сини від днів Ісуса, Навинового сина, аж до дня цього. І була дуже велика радість!

18 І читали книгу Божого закону щоденно, від першого дня аж до дня останнього. І справляли свято сім день, а восьмого дня врочисті збори, за уставом.

Неемія 9

1 А двадцять четвертого дня того місяця зібралися Ізраїлеві сини в пості та в веретищах, а на них порох.

2 А Ізраїлеві нащадки відділилося від усіх чужинців, поставали і визнавали гріхи свої та провини своїх батьків.

3 І стали на місті своєму, і чверть дня читали книгу закону Господа, Бога свого, а чверть сповідалися і вклонялися Господові, Богові своєму.

4 А Ісус, Бані, Кадміїл, Шеванія, Бунні, Шеревея, Бані, Кенані стали на підвищенні для левитів і кликали гучним голосом до Господа, Бога свого.

5 І сказали левити Ісус, Кадміїл, Бані, Хашавнея, Шеревея, Годія, Шеванія, Петахія: Устаньте, поблагословляйте Господа, Бога свого, від віку аж до віку! І хай благословляють ім'я слави твоєї, і хай воно буде звеличене над усяке благословення та славу!

6 Ти Господь єдиний! Ти створив небо, небеса небес, і все їхнє військо, землю та все, що на ній, моря та все, що в них, і ти живиш усе, і небесне військо тобі вклоняється!

7 Ти Господь, Бог, що обрав Аврама, і вивів його з халдейського Уру, і дав йому ім'я Авраам.

8 І ти знайшов серце його вірним перед обличчям своїм, і склав був з ним заповіт, щоб дати край ханаанян, хіттеян, амореян, періззеян, євусеян, ґірґасеян, щоб дати нащадкам його. І ти виконав слова свої, бо ти праведний!

9 І побачив ти утиски наших батьків у Єгипті, а їхній стогін ти почув над Червоним морем.

10 І дав ти знаки та чуда на фараонові та на всіх його рабах, і на всьому народові краю його, бо бачив ти, що вони зневажали їх, і зробив ти собі ім'я, як видно цього дня.

11 І море ти розсік перед ними, і вони перейшли серед моря по суходолу, а тих, хто гнався за ними, ти кинув, як камінь, до глибин бурхливої води.

12 І ти провадив їх стовпом хмари вдень, а стовпом вогню вночі, щоб освітлювати їм ту дорогу, якою мали йти.

13 І ти зійшов був на гору Сінай, і промовляв до них з небес, і дав їм справедливе право та правдиві закони, устави та заповіді добрі.

14 І святу свою суботу ти вказав їм, а заповіді, й устави та право наказав ти їм через раба свого Мойсея.

15 І хліб з небес дав ти був їм на їхній голод, і воду зі скелі ти вивів був їм на їхню спрагу. І ти сказав їм, щоб ішли посісти край, який ти присягав дати їм.

16 Та вони й наші батьки були вперті, і робили твердою свою шию, і не слухали твоїх заповідей.

17 І відмовлялися вони слухати, і не пам'ятали чудес твоїх, які ти вчинив був з ними, і стали твердошиї, і настановили собі голову, щоб повернутися до своєї неволі в непослуху. Та ти Бог, що пробачаєш, ти ласкавий та милосердний, довготерпеливий та багатомилостивий, і ти не покинув їх!

18 Хоч вони зробили були собі литого тільця та сказали: Оце бог наш, що вивів нас з Єгипту, і це було великою неповагою до тебе,

19 та ти в великому своєму милосерді не залишив їх у пустелі, стовп хмари не відходив від них удень, щоб вести їх дорогою, а стовп вогню вночі, щоб освітлювати їм дорогу, якою мали йти.

20 І духа свого доброго ти давав, щоб зробити їх мудрими, і манни своєї не стримував від їхніх вуст, і воду ти їм давав на їхню спрагу.

21 І сорок років живив ти їх у пустелі. Не було нестачі ні в чому, одяг їхній не зношувався, а ноги їхні не набрякали.

22 І дав ти їм царства та народи, які призначив на поділ, і вони посіли край Сигона, і край царя хешбонського, і край Оґа, царя башанського.

23 А їхніх синів ти розмножив, як зорі небесні, і ввів їх до краю, що обіцяв ти їхнім батькам, якого мали вони посісти.

24 І ввійшли сини, і посіли той край, і ти впокорив перед ними мешканців того краю ханаанян, і дав у їхню руку їх та царів їхніх, та народи того краю, щоб вчинити з ними за своєю волею.

25 І здобули вони міста укріплені, та землю ситу, і посіли будинки, повні всякого добра, витесані в скелях водозбори, виноградники, оливки і багато плодових дерев. І вони їли й наситилися, і поставали товсті, і насолоджувалися твоїм великим добром.

26 І стали вони неслухняні, і збунтували проти тебе, і кинули закон твій геть за свою спину, і повбивали пророків твоїх, що свідчили між ними, щоб навернути їх до тебе. І поводили вони себе образливо до тебе.

27 І дав ти їх у руку їхніх ворогів, а ті гнобили їх. А в часі лиха свого вони кликали до тебе, а ти з неба чув, і за своїм великим милосердям давав їм рятівників, і вони рятували їх з руки їхніх ворогів.

28 Та коли був їм мир, вони знову вчиняли лихе перед обличчям твоїм, і ти давав їх у руку їхніх ворогів, і ті панували над ними. І вони знову кликали до тебе, а ти з неба їх вислуховував, і рятував їх за милосердям своїм довгий час.

29 І свідчив ти проти них, щоб навернути їх до закону твого, та вони лихе робили у впертості своїй, і не слухали заповідей твоїх, і грішили проти твоїх постанов судових, які дають життя тому, хто виконує їх

30 І зволікав ти їм довгі роки, і свідчив проти них своїм духом через своїх пророків, та вони не слухали того, і ти дав їх у руку народів цих країв.

31 І через велике своє милосердя ти не винищив і не покинув їх, бо ти Бог ласкавий та милосердний!

32 А тепер, Боже наш, Боже великий, сильний та страшний, що бережеш угоду та милість, хай не буде малою перед обличчям твоїм уся та мука, що спіткала нас, наших царів, наших очільників, і священиків наших, і пророків наших, і батьків наших, і весь твій народ від днів асірійських царів аж до цього дня!

33 А ти справедливий у всьому, що приходить на нас, бо ти правду робив, а ми були несправедливі.

34 А наші царі, наші очільники, наші священики та наші батьки не виконували закон твій, і не слухалися заповідей твоїх та свідчень твоїх, якими ти викривав їх.

35 І вони в царстві своєму та в великому добрі твоєму, яке ти їм давав, і в тому просторому та ситому краї, що ти дав перед ними, не служили тобі, і не відвернулися від своїх лихих вчинків.

36 Ось ми сьогодні раби в цій землі, що ти дав її нашим батькам, щоб їсти плоди її та користуватися благами її!

37 І вона віддає весь свій урожай для царів, яких ти дав над нами за наші гріхи, і вони на свій розсуд панують над нашими тілами та над нашою худобою, а ми в великому утиску!

Неемія 10

1 Через те все ми складаємо цю угоду, і підписуємо, а печатки кладуть наші очільники, наші левити та священики.

2 А між тих, що поклали печатки, були: намісник Неемія, син Хахаліїн, Цідкія,

3 Серая, Азарія, Єремія,

4 Пашхур, Амарія, Малкія,

5 Хаттуш, Шеванія, Маллух,

6 Харім, Меремот, Овадія,

7 Даніїл, Ґіннетон, Барух,

8 Мешуллам, Авійя, Міямін,

9 Маазія, Білґай, Шемая, оце священики.

10 А левити: Ісус, син Азаніїн, Біннуй, з Хенададових синів, Кадміїл.

11 А їхні брати: Шеванія, Годія, Келіта, Пелая, Ханан,

12 Міха, Рехов, Хашавія,

13 Заккур, Шеревія, Шеванія,

14 Годія, Бані, Беніну.

15 Голови народу: Парош, Пахат-Моав, Елам, Затту, Бані,

16 Бунні, Аздад, Бевай,

17 Адонія, Біґвай, Адін,

18 Атер, Хізкія, Аззур,

19 Годія, Хашум, Бецай,

20 Харіф, Анатот, Невай,

21 Маґпіяш, Мешуллам, Хезір,

22 Мешезав'їл, Садок, Яддуя,

23 Пелатія, Ханан, Аная,

24 Осія, Хананія, Хашшув,

25 Галлохеш, Пілха, Шовек,

26 Рехум, Хашавна, Маасея,

27 і Ахія, Ханан, Анан,

28 Маллух, Харім, Баана.

29 І решта народу, священики, левити, придверні, співаки, храмові піддані, кожен, відділений від народів краю до Божого закону, їхні жінки, їхні сини, та їхні дочки і кожен знаючий та розуміючий,

30 пристали до братів своїх, своїх шляхетних, і вступили в присягу з прокляттям, щоб ходити в Божому законі, що був даний через Мойсея, Божого раба, і щоб дотримувати, і щоб виконувати всі заповіді Господа, нашого Бога, і право його, і постанови його,

31 і що не дамо наших синів народам краю, а їхніх дочок не візьмемо для наших синів.

32 А від народів цього краю, що спроваджують товари та всяке збіжжя в день суботній на продаж, не візьмемо від них у суботу та в святі дні, і сьомого року дамо відпочити землі та пробачимо всякого роду борги.

33 І поставили ми собі за обов'язок, щоб давати нам третину шекля в рік на службу оселі нашого Бога,

34 на хліб показний, і на постійний дар, і на постійне цілопалення, на суботи, на молодики, на свята, і на освячені речі, і на жертви за гріх на спокуту за Ізраїля, і на всяку працю оселі нашого Бога.

35 І кинули ми жеребки про доставку дров, священиками, левитами та народом, щоб щорічно у визначений час приносити до оселі нашого Бога, за оселями наших батьків, щоб палити на жертовнику Господа, нашого Бога, як написано в Законі,

36 і щоб щорічно приносити першоплоди нашої землі та першоплоди з усякого дерева до Господньої оселі,

37 і первістків із синів наших та нашої худоби, як написано в Законі, і первістків худоби великої та худоби дрібної, щоб приносити в оселю нашого Бога до священиків, що служать там,

38 і приносити початок наших діж, і плід усякого дерева, і молоде вино та оливу спровадимо священикам до оселі нашого Бога, а десятину нашої землі левитам.