Книги Українською Мовою » 💛 Поезія » Сонети. Світовий сонет 📚 - Українською

Читати книгу - "Сонети. Світовий сонет"

309
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Сонети. Світовий сонет" автора Дмитро Васильович Павличко. Жанр книги: 💛 Поезія. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 142 143 144 ... 224
Перейти на сторінку:
Нема! Я сам, і це кажу собі в печалі; ті ж руки з бур'яну збивають пил, питають одна одну — а що далі? — і так, і сяк стискають одна одну, солому роблять з колоска — безплодну. МОЇ ПАЛЬЦІ І справді вміли мої пальці всміхатись на твоїй груді, на спині — в трепетній ході віддячувати (ну й зухвальці); мене, пихи й підозри бранця, спиняли в небезпечний мент, щоб знову — як експеримент — ми народились близнюками. Слова між нами були. Тобі віддав би я назавше своє майбутнє і минуле. Та пальці — серце віддали. Мої союзники найближчі, шляхетніли вони, торкавши сяйливість на твоїм обличчі. З ФРАНЦУЗЬКОЇ
П'єр де Ронсар
* * * «Завчасно сивина торкнеться скронь твоїх, Замкнеться в темноті твій день ще до смеркання, Загинуть, зраджені надіями, зарання Думки твої, що ти для вічності беріг. Мене розчулити піснями ти не зміг, Поетам я несу нещастя і страждання, Я погублю тебе, і, знай, твої зітхання В нащадка викличуть не співчуття, а сміх. Тебе на глум візьмуть нездари темні й ниці, Ти пишеш на піску, наносиш на блакить Непевні письмена, як слід польоту птиці…» Так німфа мовила, що нею серце снить, І все це небеса моїм очам ту ж мить Відкрили в спалаху швидкої блискавиці. * * * Повітря, небеса, вітри, долини, зела, Луги роззелені, немов озимина, Діброви кольору червоного вина, Ліси, горбовини та осяйні джерела, Дерева молоді і ті, що їх омела Вже нищить, парості, де грає жовтизна, Печери, що до вас доріг ніхто не зна, Ви, скелі, що йдете, як біла каравела, Я, від'їжджаючи, розгніваний украй, Сказати не зумів красуні: «Прощавай!» Відбув, поніс у світ кохання невтоленне. Благаю вас, листки і промені купав, Усі, кого я тут назвав чи й не назвав, — «Прощай», — скажіте їй, скажіте замість мене. Жоашен дю Белле
З ЦИКЛУ «ЖАЛІ» 32 Буду філософом з найменням світовим, І математиком, і медиком я стану; Всю теологію — від Біблії й Корану — Я вивчу; в правники ще виб'юся між тим. Введу в своє життя, щоб не було нудним, І лютню золоту,
1 ... 142 143 144 ... 224
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Сонети. Світовий сонет», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Сонети. Світовий сонет"