Читати книгу - "Страви сердечні, Агата Задорожна"

– А іноді траплялося особливе благословення – тоді дівчина, що входила до роду Елморів, могла доторком пробудити нового дракона. Щоправда, старий тоді помирав, бо… 

В голові моїй блиснула здогадка. 

 – Їх мало, але ніколи не менше. І ніколи не більше, – я повторила слова Аодхана, що він сказав мені раніше. Тоді я не зрозуміла, що ж це означало. 

 Арден миттєво підняв голову, втупившись у мене підозрілим, здивованим поглядом. 

– …Так, – тільки й сказав він. – та цього не траплялося вже століттями. Останнє драконяче яйце передавалося у дар кожній нареченій Елморів. Жодна з них не змогла його пробудити. 

Він трохи помовчав, а тоді все ж додав: 

– Востаннє я бачив те яйце, коли дарував його Стефані.