Книги Українською Мовою » 💛 Інше » Індоарійські таємниці України, Степан Іванович Наливайко 📚 - Українською

Читати книгу - "Індоарійські таємниці України, Степан Іванович Наливайко"

396
0
10.05.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Індоарійські таємниці України" автора Степан Іванович Наливайко. Жанр книги: 💛 Інше / 💛 Публіцистика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 145 146 147 ... 160
Перейти на сторінку:
Нарабгу, «Перебуваючий серед людей» — Індра; Нарашанса, «Славлений людьми» — Аґні; Нарадгара, «Тримачка людей» — Земля тощо. Деякі поширені сьогодні імена постали з термінів на означення царя: Наранатха — «Правитель людей», Наранаяка — «Вождь людей», Нарапала — «Захисник людей», Нарапаті — «Батько/Оборонець людей» тощо (HN, 276–278). Останнє ім’я споріднене з українським прізвищем Нарбут.

Відбитий компонент nara і в індійських назвах, особливо річок (пор. українські гідроніми Нараївка, Нарастовиця, Нережа, Нересня, Неретва, Нерич, Нервач, Норин, Норова, Нора, Норець, Нурець тощо — СГУ, 383, 386, 391). За уявленнями індійців, первісні води називалися nara — «чоловік», «мужчина», «самець» і були місцем перебування Брахми, творця світу. Саме з цих вод, які уособлювали первозданний хаос, творився упорядкований, налагоджений світ.

Панчавіра «П’ятикратногеройський», «В кого мужності на п’ятьох». Санскр. pancha — «п’ять» надзвичайно вжиткове у творенні індійських імен, зокрема, богів: Панчанана, Панчасья, Панчавактра, Панчамукха, «П’ятиликий» — Шіва (чотири лики його дивляться в чотирьох напрямках, а один — угору); Панчамула, «П’ятиосновна», «П’ятикорінна» — Дурґа, дружина Шіви; Панчабана, Панчашара, Панчешу, «П’ятистрілий» — бог кохання Кама, син Вішну й Лакшмі (тотожна балтійській Лайме та слов’янській Ладі) тощо.<409>

З важливих філософських, соціальних і релігійних термінів варто згадати: панчаджана — 5 різновидів живих істот (боги, люди, небесні музики, змії і предки); панчамріта, «п’ять амріт» (амріта — напій безсмертя) — 5 підношень божеству: молоко, кисле молоко, масло, мед і цукор (санскр. shakkar); панчатапас (санскр. tapas споріднене з укр. тепло, топити) — здійснення покути серед п’яти вогнів (чотирьох жертовних вогнів, орієнтованих за сторонами світу, й сонця згори); панчатва — 5 елементів світобудови (земля, вода, вогонь, повітря й ефір); панчанґа — 5 частин дерева (корінь, стовбур, листя, квіти, плоди); панчаґав’я — 5 продуктів корови (молоко, сировотка, топлене масло, сеча й гній), що вважаються священними, наділені очищувальною магічною силою і широковживані в ритуальних дійствах; панча-махаяджна, «п’ять великих жертвоприносин» — щоденне вшанування домогосподарем (санскр. ґріхастха або ґехастха — укр. ґазда) бога-творця Брахми, предків, богів, духів і людей; панчаят, «зібрання п’ятьох» — традиційний виборний орган у селі для вирішення громадських справ.

Входить компонент pancha — «п’ять» і в назви: Панчала — давня країна; як засвідчують джерела, ядром народу панчалів було плем’я куру, інакше — кріві, згадуване ще в «Ріґведі» (з панчалів походила Драупаді, спільна дружина п’ятьох братів-пандавів, героїв «Махабгарати»); Панчапандава-малаї — «Гора П’яти Пандавів», Панчадгара — «П’ятиструмкова» (ріка), Панчаваті, досл. «П’ятвиця» — частина священного лісу Дандака, де перебували у вигнанні Рама й Сіта (місто Дандака засвідчене в ІІ-ІV ст. в Криму, біля нинішнього Севастополя); тут же неподалік озеро Панчапсара, «П’ять апсар» (апсари тотожні слов’янським русалкам); Панчанада, «П’ятиріччя» (річки Шатадру/Сатледж, Віпаша/Біас, Іраваті/Раві, Чандрабгаґа/Ченаб і Вітаста/Джелам — першими названі давні назви) — санскритська назва сучасного Панджабу (перс. panj «5»+ab «вода», «ріка»). У боспорських написах засвідчено чоловіче ім’я Іраваді, назва Шатадру значеннєво тотожна назві Стоход, у Криму є річка Джальман, а Чандрабгаґа, яку складають річки Чандра й Бгаґа (хінді — Бгаґ), має українських двійників: річка Шандра на Київщині і Бог, Буг, давній Ґіпаніс, нині — Південний Буг. Пор. також українські топоніми й гідроніми з елементом «п’ять». На Київщині: П’ятихатка, П’ятирічка в Миронівському районі (де й Шандра), П’ятигори — село в Тетіївському районі на річці Молочній (йому підпорядковане й село Одайпіль, а в Індії чимало назв і <410> імен на Удай); П’ятихатки в Криму й на Дніпропетровщині, річки П’ятигірка, П’ятка, П’ята, П’ятна, П’ятицька, Беш-Байрак, Бештерек, Бешка, Бешівська (тюрк. беш — «п’ять») тощо. Є певні підстави вважати, що назва ріки Пантикап тотожна назві Панджаб, а назва столиці Боспорського царства — Пантикапей і назва Панталія теж містять у своїх назвах компонент «п’ять», який у передачі античних авторів прибрав форми pant/pent (пор. сучасні пентаграма, Пентагон — «П’ятикутник» тощо).

Правіра «Могутній герой». Санскр. pra — префікс, посилює значення основного слова, відповідає українським префіксам пра в словах праліс, правічний, прабатько, прадід (пор. одне з імен Бгішми — Прапітамаха, тобто «Прадід») та пре (прегарний, предивний, пресвітлий, пречудовий) і має значення «дуже», «винятково», «надзвичайно». Наприклад, в іменах Прабала — «Винятково сильний», «Предужий», що його мав син Крішни (той самий компонент bala, що і в іменах Балавіра, Баларама, Баладева, Балабгадра); Прахаста, «Могутньорукий» — ім’я радника Равани («Ревуна»), супротивника царевича Рами; (санскр. hasta — «рука» споріднене з укр. кисть); Пракірті, Прашравас (санскр. shravas тотожне укр. слав), Праяшас — «Преславний»; Прапалін, Прапалак — «Могутній захисник» (санскр. palak відповідає слов. полк у князівських іменах Святополк і Ярополк); Правара — «Найкращий муж» (радник Крішни) тощо.

Ім’я Правіра семантичний двійник таких імен з компонентом vira, як Махавіра, Балавіра, Сувіра; два останні імені відбиті в українському іменнику, особливо, Балавіра (Бальвір, Балвір, Балбир, Балбиренко). Ім’я Правіра, яке тлумачиться і як «Правитель», «Цар», мали син та онук Пуру, наймолодшого сина Яяті й Шарміштхи, що йому Яяті віддав престол (Яяті був і батьком Яду). Правіра входить компонентом в імена: Правіравара — «Найкращий із героїв/царів», Правірабаху — «Могутньорукий герой» (санскр. bahu — «рука») тощо.

Прітхвіра — «Богатир Землі», «Герой (всієї) землі». Санскр. prithi, prithvi, prithivi — «земля», досл. «широка», «простора». Ім’я Прітхіві (Прітхві) у ведах має богиня Землі, нерозривно пов’язана з Дьяусом-Небом (тотожний грецькому Зевсові). Вони — первісна подружня пара (Прітхіві — дружина, мати, Дьяус — чоловік, батько), першопочатково злита воєдино, а потім розділена. Уявлення про матір-землю властиве багатьом народам, і українському також. Шанується як мати богів і <411> всіх живих істот, виступає в образі корови (як і дружина Зевса — Гера), а Дьяус — бика (як і Зевс). В епосі вона — мати Сіти, дружини Рами, героїні «Рамаяни», народженої з борозни під час ритуальної оранки. У пуранах (билинах) — дочка міфічного першоцаря Прітху, згадуваного ще в «Ріґведі». Прітху також — одне з імен Шіви. Індійський іменник знає багато імен з pritha, prithu, prithi: Прітхула — «Великий», «Дужий», «Могутній» (пор. укр. прізвище Притула; ла — суфікс, творить прикметники від іменників); Прітхулауджас (prithula + ojas «сила») — «Могутньосилий»; Прітхушравас (синоніми Прітхукірті, Прітхуяшас) — «Широкославний», «Земнославний» (санскр. шравас тотожне слов. слав). Таке ім’я мають персонажі в «Ріґведі» й епосі, зокрема, змій Шеша, пов’язаний з Вішну та Баладевою.

Раґхувіра «Герой з роду Раґху». Рама,

1 ... 145 146 147 ... 160
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Індоарійські таємниці України, Степан Іванович Наливайко», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Індоарійські таємниці України, Степан Іванович Наливайко"