Книги Українською Мовою » 💛 Публіцистика » Спомини 📚 - Українською

Читати книгу - "Спомини"

1 027
0
29.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Спомини" автора Йосип Сліпий. Жанр книги: 💛 Публіцистика / 💛 Езотерика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 146 147 148 ... 334
Перейти на сторінку:
кари[713]. Всі стоячи вислухали, а опісля міністер приступив до мене, подав мені руку, і те саме зробили всі вищі офіцери. Міністер спитав мене, чи я вдоволений, бо мене звільнила найвища влада в Совітськім Союзі. На це я відповів питанням: “Чи силою того акту я є реабілітований, тобто чи уневажнено тим актом всі попередні вироки, чи я тільки звільнений так, як мені виразно заявили в Москві в 1953 році?” На це міністер відповів, що в акті говориться тільки про звільнення. Тоді я йому поставив друге питання: “Чи моє звільнення означає привернення свободи Греко-Католицької Церкви, так як було рішено в Москві?” На те він знову відповів, що “в тій справі ви можете говорити в Москві, куди ви тепер і вибираєтеся”.

Ще два дні до полагодження пашпорта я задержався в гостиниці КҐБ, і опісля один урядник супроводжав мене до Москви, і я замешкав в готелю “Москва”. Там з’явився шеф протоколу МВД і сказав мені, що я поїду до Риму і що має приїхати відпоручник Ватикану, який має мене забрати. Я спитав його, чи не можна би того дещо відложити, бо я хотів поїхати до Львова. Одначе він сказав, що ні: “Бо ми обіцяли і мусимо додержувати”.

Я написав до о. Василя Величковського. Він приїхав, забрав мої річи, і 4 січня 1963 року я висвятив його на єпископа[714]. У міжчасі приїхав монсеньйор Іван Віллебрандс, і якийсь урядник припровадив його до готелю, до мене. Я предложив йому свої сумніви щодо положення нашої Церкви. Ми так дебатували цілий день, він думав, не спавши цілу ніч, і остаточно переконав мене, щоби їхати до Риму, бо таке є бажання Папи, і в тій справі він вручив мені автограф папи Івана XXIII.

На другий день прийшов протоєрей Боровой[715], який супроводжав нас на залізничий двірець. Шеф протоколу приніс пашпорт і візи, а перед тим протоєрей Боровой остерігав перед всякими підслухуваннями. При переїзді кордону до Польщі нас основно перевірило КҐБ, хоч мене Віллебрандс запевнював, що ніякої провірки не буде.


Йосиф Патріярх[716]

Написано під час ферій 1963 і 1964 р.

в монастирі Отців Пассіоністів в Неттуно[717]

ДОДАТКИ
І. Документи про переговори митрополита Йосифа Сліпого з радянською владою

Взаємини між УГКЦ і радянською владою ніколи не були легкими. Однак були певні моменти, коли, здавалося б, доходило до якогось потепління чи спроб порозуміння. У ці моменти дві непримиренні сили починали шукати якогось modus vivendi та вступали в переговори, ініціятором яких завжди виступала радянська сторона, а переслідувана УГКЦ в особі її глави лише відгукувалася на владні пропозиції. Таких моментів було принаймні три: на переломі 1944–1945 pp., влітку 1953 р. та у 1960–1961 pp. Про ці переговори збереглася низка документів, які проливають додаткове світло на постать греко-католицького єрарха. Вони багато в чому перегукуються з його “Споминами”

1 ... 146 147 148 ... 334
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Спомини», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Спомини"